Мови та мова у воєнних ситуаціях: соціолінгвістичний та прагматичний підхід

Журнал соціолінгвістики

HomeNumbers80 Мови та мова в ситуації .

Тези доповідей

Використовуючи подвійний соціолінгвістичний та прагматичний підхід, у цій статті ми розглянемо, як війна позначає долю мов. Прикладом для цього дослідження є курдська мова. Індоєвропейська мова, на якій розмовляло населення, що розповсюдилось по Іраку, Ірану, Сирії та Туреччині, курдська мова зазнала конфліктної ситуації від Першої світової війни до наших днів. Наслідки війни проявляються у розвитку мови на кількох рівнях: фрагментація в її мовних структурах, а також у засобах письма, географічна та політична розподіленість її носіїв та спад у передачі між поколіннями. Дослідження також показує, як мова може бути зброєю війни, особливо з точки зору висловлення курдської іншості та аргументування за війну.

Ця стаття на основі подвійного соціолінгвістичного та прагматичного підходу досліджує, яким чином війна позначає долю мов. Прикладом для цього дослідження є курдська мова. Курдська мова - це індоєвропейська мова, якою розмовляє населення, поширене в Іраці, Ірані, Сирії та Туреччині і на яке впливає конфліктна ситуація від Першої світової війни до наших днів. Наслідки війни проявляються на еволюції мови на кількох рівнях: фрагментація в її мовних структурах, а також у системах письма, географічне та політичне розповсюдження її носіїв та занепад передачі між поколіннями. Дослідження також показує, як мова може бути зброєю війни, особливо з точки зору називання курдської ворожнечі в дискурсі та аргументації війни.

Індексні терміни

Ключові слова:

Контур

Повний текст

2 Нам здаються два фактори, що визначають подвійне переплетення війни та мов. Перший фактор - це тісний взаємозв'язок між мовою та ідентичністю групи. Мова є частиною ідентичності, мовної конструкції людей та спільнот. Ця кореляція є предметом міждисциплінарних досліджень, в яких психологія, соціологія, філософія, антропологія та соціолінгвістика займають привілейовані місця. Філософи мови, такі як Гумбольдт, Гердер, Хайдеггер, першими наголосили на важливості мови для національних ідентичностей (Sauder 2003; Dilberman 2006). На думку Кальве,

мова виконує функцію ідентичності. Як і посвідчення особи, мова, якою ми розмовляємо, і те, як ми розмовляємо, розкриває щось про нас: нашу культурну, соціальну, етнічну, професійну ситуацію, нашу вікову групу, наше географічне походження тощо, вона говорить про нашу ідентичність, тобто наша різниця (Calvet 2001, 5).

3 Мови, отже, формують наш спосіб бачити світ, забезпечуючи нам зрозумілі для читання сітки реальності, самі сітки, розроблені досвідом лінгвістичної групи. Насправді мови, пройняті різноманітними точками зору своїх носіїв, містять певне бачення світу через категоризацію та називання елементів реальності. Ці функції роблять мову єдиним реле для інших компонентів ідентичності групи, незалежно від того, виражається вона у фольклорі, культурі, релігії, історії тощо. Мова перевершує інші елементи настільки, наскільки вона має силу їх називати, виражати та передавати.

4 Другий фактор пов'язаний з перформативністю мови, як це демонструють теорії мовних актів (Остін 1970; Сірл 1972). Окрім своєї комунікативної функції, мова також є формою дії на світ. Змінюючи наші уявлення та наші системи поглядів та переконань, мова, безперечно, змінює наше ставлення до світу. Багато досліджень висвітлювали роль мови у масових мобілізаціях (Faye 1996; Klemperer 2003; Prochasson 2006).

5 Ми пропонуємо вивчити спосіб, яким війна позначає долі мов через ситуацію курдів. Деякі особливості курдської ситуації роблять приклад наочним, щоб проілюструвати, як на мову може вплинути війна і як вона сама може вплинути на хід війни.

6 Курдською мовою володіє населення, розташоване на Близькому Сході і поширилося на чотири держави (Ірак, Іран, Сирія, Туреччина). Він діє в умовах постійного конфлікту, який розпочався у Першій світовій війні і триває донині в різному ступені. Держави, в яких розподіляються курдські носії, застосовують до них диференційовані стратегії, починаючи від визнання іншості і закінчуючи запереченням цього інакшості. Більше того, курдська, індоєвропейська мова, контактує з кількома типологічно різними мовами, такими як арабська (семітська мова) та турецька (алтайська мова).

7 Наше дослідження базуватиметься на додатковому подвійному підході: з одного боку, на соціолінгвістичному підході, який дозволить нам вивчати введену мовну політику, статус та майбутнє мови та її носіїв. Ми звернемо особливу увагу на еволюцію мови як у мовному, так і в соціолінгвістичному плані після Першої світової війни. З іншого боку, прагматичний підхід до вивчення впливу війни на рівні дискурсу, а також впливу дискурсу на війну. Ми будемо особливо зацікавлені у назві курдської мови, населення та території у виступах держав, де розподіляються курди. Деякі дані про курдську мову та громаду допоможуть контекстуалізувати це дослідження.

8 Курдська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї і знаходиться в ірано-арійській групі цієї сім'ї, яка включає кілька сучасних мов, таких як осетинська, перська, балучі, таджицька та ін. Сьогодні на ній говорять кілька мільйонів ораторів, розподілених у чотирьох державах: Іраку, Ірані, Сирії та Туреччині. За відсутності демографічних переписів з урахуванням курдів, які проживають у кожній з чотирьох штатів, можна покластися лише на оцінки, щоб дати огляд демографічної ваги курдів. За оцінками, близько 20-20 мільйонів курдів у Туреччині, 8-9 мільйонів в Ірані, 5-6 мільйонів в Іраці та 1-2 мільйони в Сирії. Окрім цих оцінок, значна частина діаспори є в Туркменістані, Азербайджані, Вірменії, Грузії, Афганістані, Лівані, а також у Європі. Загальна чисельність курдів не досягає 40 мільйонів, що робить його найбільшим населенням без громадянства у світі.

9 За відсутності національних установ стандартизації, розвиток курдської мови відбувався на полідіалектальній структурі, кожен з його діалектів був поділений на безліч місцевих діалектів. Дві основні групи утворені Курманджі (на яких говорять більшість курдів у Туреччині, Сирії, курди, розподілені в республіках колишнього Радянського Союзу, а також частина з них, що проживають в Ірані та Іраці) та Сорані (в основному Курди в Іраку та Ірані). На двох інших діалектах - Дімілі та Горані - говорять деякі курди в Туреччині, Іраці та Ірані.

1 Буквально означаючи "землю курдів", Курдистан розташований на Близькому Сході і поширюється (.)

11 Однак ця різноманітність у єдності була зруйнована розчленуванням Османської імперії в Першій світовій війні. Курди, які до того часу були переважно розподілені в межах імперії, були роздроблені в межах трьох новостворених держав, а саме Туреччини в 1923 році, Іраку в 1930 році та Сирії в 1945 році. Після виходу з Першої світової війни курди були розділені та домінували в ці три новостворені держави, а також в Ірані, який контролював частину курдської території з 1639 року.

2.1. Мовна фрагментація на декількох рівнях

12. Кожна держава, в якій курди опинилися розділеними, розпочала роботу з гомогенізації свого етнічного та мовного ландшафту, щоб досягти створення національної держави. Мова була першою мішенню репресивної політики. Крім Іраку, який визнав курдську мову та культуру ще в 1970-х роках, інші держави не вагалися заперечувати саме існування курдів та їх мови та застосовували репресивні засоби з метою запобігання використанню та розвитку мови.

2 проф. Д-р Бахаддін Йогель, проф. Д-р Хаккі Дурсун Йільдіз, проф. Д-р М. Фареттин Кірзіоглу, проф. Доктор. (.)

13 Наприклад, одним із перших заходів, вжитих новою турецькою державою, заснованою в 1923 році, був указ-закон, виданий 3 березня 1924 року, який забороняв курдські школи, асоціації та публікації (Bozarslan 1997, 366). У ході цього процесу "план реформ для Сходу", розпочатий 8 вересня 1925 р., Рекомендував санкції для тих, хто розмовляє іншими мовами, крім турецької, у префектурах, ратушах, школах та на ринках 22 курдських населених пунктів (Bayrak 2009) . Іран та Сирія наслідували цей приклад, заборонивши будь-яку освіту курдською мовою. Але ці держави не лише заборонили курдську мову як мову навчання, як мову соціального спілкування, вони також поширили щодо неї негативні забобони, щоб створити почуття мовної незахищеності. Наприклад, турецька влада намагалася діяти щодо значення курдського терміна, використовуючи мовну уяву, щоб стерти етнічне закріплення цього терміну на користь натуралізуючих значень. Згідно з псевдоетимологізуючими роботами, представленими у колективній науковій праці2, термін курдська матиме такі значення:

У козацькій мові, яка є турецьким діалектом, слово "курдська" означає "товста купа снігу"; "Kürtük" "свіжий сніг"; турецькою хор "курдська" означає "лавина"; у казанському татарському "Kört" означає "купа снігу"; на чуваській мові "курдська" означає "проекція у вигляді навісу, який утворює сніг у горах" або "купа снігу"; на уйгурському "körtük" означає "сніжне море або сніжна пустеля" ...

14 Подібним чином існування курдської мови як мови було поставлене під сумнів домінуючими державами, які визнали його лише вдавшись до відомої стратегії орбітального руху: „явище, за допомогою якого домінуюча ідеологія прагне„ пов’язати ”мовну система до іншої, з якою її порівнюють і яка, як стверджується, є "деформацією" або "підлеглою формою" "(Marcellesi 1981). Таким чином, курдська мова розглядається, залежно від держави, як спотворений діалект турецької, перської чи арабської мов (Seferoglu & Turkozu 1985). Мова меншин рідко зазнає таких репресій, що змусило деяких лінгвістів розцінювати це як спробу лінгвіциду (Skutnabb-Kangas & Bucak 1994).

3 Опитування дослідницького центру Konda для газети Milliyet 2006 року показало, що 87 (.)

2.2. Виникнення сорманки та можливість мовного об’єднання: парадоксальний наслідок війни

17 Дійсно, населення Хьюлера до початку 90-х років переважно складалося із сораніфонів. Місто розташоване в регіоні на схід від Великого Запу. Відомо, що річка є головною розділовою лінією між регіоном Бахдінан і регіоном Соран і фактично становить ізоглосу між сортами курманджі/бахдіні та сорані (Blau 1975). Після автономії, здобутої в 1991 році, Хевер прийняв багатьох курдів з Бахдінану та інших частин Курдистану. Регіон Бахдінан - це регіон Іракського Курдистану, де розмовляють різновидом бахдіні, дуже близький до діалекту Курманчі.

3.1. Як сказати курдська інаккість у конфліктній ситуації ?

20 Основна роль імені у стратегіях побудови ідентичності зробила його привілейованою мішенню політики, що гомогенізує та уніфікує держави. Дійсно, якою б не була відповідна політика кожної держави, починаючи від неявного визнання і закінчуючи відвертим запереченням існування курдів, висловлювання курдської іншості залишається непростим питанням, вирішення якого різні органи влади намагалися знайти. Серед чотирьох держав, які контролюють курдську територію, саме Туреччина справді встановила лінгвістичне табу навколо слів курди та Курдистан, заборонивши їх використання в мові з 1924 року. Частина ілюзії, що, видаливши назву речі, ми можемо, більш-менш довгостроково придушуючи саму річ, ця заборона цензури спричинила, як можна підозрювати, мовні труднощі щодо висловлювання курдської іншості. Ці труднощі, спричинені "важкою приказкою" (Гардін 1988) про інше, по-різному знайшли своє відображення в промовах відповідних держав.

3.2. Перекласти курдську територію словами з контрастивної точки зору

21 Посилання на курдську територію у промові, схоже, виявляє мовну та політичну позицію щодо курдської інакшості. Дійсно, територія, як конститутивний фундамент держав, є суб'єктом, позначення якого найбільше піддається обмеженням. Співвідношення сил на місцях і контроль над територією є основними факторами, що визначають номінацію простору. Ось чому назви місць не лише забезпечують уяву, яку розвинули мешканці космосу, але також відображають політичну владу, яка захоплює в даний момент політичний контроль над простором. Дійсно для нових господарів нової окупованої території змінюють імена, щоб відзначити свою владу. Таким чином, "перший жест, який Колумб робить при контакті з нещодавно відкритими землями, є свого роду розширеним актом призначення; це заява про те, що ці землі нині є частиною Королівства Іспанія "(Тодоров 1982, 42).

22 Контрастивний аналіз дозволяє оцінити спосіб, яким держави управляють своїми відносинами з курдською територією після того, як вони заволоділи нею. Основна частина дослідження складається з 298 назв курдських міст і сіл. Він містить як курдські назви цих місцевостей, так і імена, що їм приписуються арабською, перською та турецькою мовами. 298 населених пунктів розподілено таким чином: 105 в Іраці, 95 в Туреччині, 76 в Ірані та 22 в Сирії. Корпус дає змогу висвітлити посилальні стратегії для цих міст і сіл з протилежної точки зору, беручи до уваги мовні системи відповідних мов та відповідну політику кожної держави щодо курдської інакшості.

3.2.1. Використання основних моментів: стратегія видалення курдського відбитка

23 Спершу розглянемо, як у виступах держав згадується Курдистан, що буквально означає «земля курдів». Використання топоніма Курдистан засвідчено лише в Ірані, де курдська територія поділена на чотири адміністративні провінції. Це провінції Курдестан, Керманчахан, Алам та Західний Азербайджан. Використання топоніма Курдистан для назви провінції виявляє відкритість, певне визнання курдського відбитка на цій території. Це також відображає мовну сторону іранської політики щодо курдської ідентичності: на відміну від інших країн, ця ідентичність визнається, хоча це визнання не перетворюється на надання культурних прав курдському населенню. Більше того, визнання курдського сліду на території швидко показує свої межі. Призначення єдиної провінції топонімом Курдистан є частиною стратегії адміністративного поділу, яка складається з "санітарного" членства в іншій мовній та культурній групі. Поділивши курдські території на чотири провінції і назвавши лише одну за топонімом Курдистан, ми раптом обмежуємо сферу застосування територій, заселених курдами в Ірані.

25 Використання кардинальних точок пропонує цим державам можливість, з одного боку, посилатися на курдські території, стираючи будь-який курдський відбиток, і, з іншого боку, дискурсивно пов'язувати ці території з країнами, які їх контролюють.

3.2.2. Деномінація та мовне володіння територією

26 Давайте тепер вивчимо, як про курдські населені пункти йдеться в державних промовах. Аналіз корпусу дозволяє виділити три лінгвістичні стратегії: