Про церкву та патріотизм - Білі Ворони
Про Церкву та патріотизм
Релігійні книги були перекладені і написані цією мовою, наприклад, слов'янський тетраевангеліал Никодима Тисманського (1405), але також історіографічний та юридичний.
Більше того, перші оригінальні літературні твори, зокрема шедевр «Повчання Негое Басараба» його сину Феодосію, були написані слов’янською мовою. Офіційно перші документи на румунській мові, написані кирилицею, датуються початком 16 століття. Майстер Коресі, сучасник клузького типографа Гелтая, друкував румунські книги в Брашові цим алфавітом, який, здається, використовувався виключно до кінця 18 століття, коли його почали поступово і з поясними труднощами замінювати латинським.
Насправді офіційний перехід до нового письма був здійснений пізно, після Союзу князівств. З точки зору прохання про православ'я як головний депозитар румунської духовності, мені цікаво проаналізувати, як було здійснено цей перехід. Це тема цього матеріалу. Я не стверджую, що маю нові документи, тому я підніму або проблеми, які всі знають, або щедро доступну інформацію в Інтернеті. З самого початку я вказую свою позицію.
Підписант цих скромних рядків сповідує хрещення і має православний обряд, але завдяки формуванню філолога його турбує той факт, що про достоїнства Трансільванської школи та Об'єднаної Церкви з Римом в історії Румунії говориться половинчасто.
Нашим закликом ми не хочемо жодним чином затьмарити достоїнства Трансільванського православ'я у збереженні самобутності нації, наприклад, старшинство брашовської освіти румунською мовою.
Відомо, що перша румунська школа була заснована в 1495 році в.
Димитрій Кантемір у Descriptio Moldaviae стверджує, що молдавани писали латинськими літерами до Флорентійського собору 1439 р., І ми не маємо підстав суперечити вченому його зросту.
Олександр Македонський, каже Кантемір, наказав спалити всі тексти, написані до того часу, латинськими літерами, вводячи кириличний та слов'янський алфавіти, у відповідь на римо-католицький прозелитизм.
Потім латинський алфавіт використовувався для друку румунською мовою в Трансільванії з 1573 р. Це Книга пісень (Fragmentul Todorescu) - текст, перекладений з угорського оригіналу, ймовірно, надрукований у Клужі, латинськими літерами та угорським правописом. Далі друкувались такі відбитки, фінансувані прагненням розповсюдження католицизму чи кальвінізму серед румунів: Псалтир Михайла Галичі 1640 р., Катехизис Стефана Фогарасі 1648 р., А також дуже цінні лексикографічні праці, такі як Lexicon Marsilianum. Православний опір спростовував та компрометував подібні ініціативи вже більше століття, але доказ того, що румунська мова сумісна з латинським алфавітом, був зроблений.
Говорячи про внесок греко-католиків у революцію 1848 року, ми мимохідь згадуємо, що платформу Зборів у Блажі спроектував Сіміон Барнуджіу, а діючий гімн Румунії також написав греко-католик Андрій Мурешану. Якщо додати, що більшість підписантів Меморандуму 1892 р., Включаючи Іоана Разіу, Георге Попа де Басенсті, Василя Лукачіу, були греко-католиками, можливо, ми отримаємо уявлення про те, яка церква насправді була в авангарді політичної боротьби за права Румунії. з Трансільванії.
Ми не можемо припустити, що переваги трансільванської школи є виключно місцевими, а в румунських країнах над горами варили ще одну поленту, більш східну.
Навпаки, був час, коли трансільванська школа стала провідним маяком для румунських вчених над горами. Ось чому в Бухаресті педагог Георге Лазар, православний, але в конфлікті з православною єпархією саме тому, що він прийняв ідеї Трансільванської школи, знайшов таких просвітлених людей, як Йордаче Голеску та Константин Бальчану, які підтримали його у заснуванні румунської мовної освіти в країні. Румунська, в 1818 р., Заснувавши першу школу з викладанням на румунській мові, школу від Сфантула Сави та сформувавши з першого просування таких блискучих учнів, як Іон Геліаде Редулеску чи Петраче Поенару.
На закінчення: "без Греко-католицької церкви, румунської держави, національної ідентичності та румунської мови у тих формах, які ми знаємо сьогодні, не існувало б". Я цитував лист, надісланий кардиналом Люціаном Мурешаном, лідером Греко-католицької церкви, 19 червня 2013 року пану Кріну Антонеску, тодішньому голові Парламентської комісії з перегляду конституції, з проханням включити дві зміни до тексту майбутньої Конституції.