Прояв неходжкинської лімфоми zm-online

Хвороба лімфоми, гематологічне захворювання або метастатичний рак молочної залози були можливими диференціальними діагнозами (рисунок 3). Для підтвердження діагнозу була проведена біопсія правої молочної залози. Під час гістопатологічної оцінки діагностували Беркіттоподібну лімфому (неходжкінська лімфома В-клітинного ряду, високий ступінь злоякісності, рівень проліферації трохи менше 100 відсотків). Потім пацієнта перевели в клініку гематоонкології для подальшої діагностики та терапії.

лімфоми

Незагоєння ран у роті, щелепі та області обличчя завжди вимагає подальшого уточнення. Гострий гнійний, стійкий до терапії остеомієліт нижньої щелепи з розпушенням молярів може в принципі виникати після видалення зуба мудрості, але його слід вважати незвичним у молодого пацієнта, як у цьому випадку [Arrigoni and Lambrecht, 2004]. Практикуючий лікар повинен розглядати інфекційні захворювання або імунодепресивні захворювання як фактори, що схильні до розвитку, а також пухлинні захворювання [Hovi et al., 1996].

Найважливішими діагностичними інструментами є рентген (ортопантомограма і, при необхідності, комп’ютерна томографія) та біопсія. Терапія особлива, оскільки буркіттоподібна лімфома - одне з небагатьох злоякісних захворювань, яке можна вилікувати та вилікувати суто хіміотерапевтичними засобами. Прогноз пацієнта в значній мірі залежить від стадії захворювання, на якій розпочато терапію. На ранніх стадіях швидкість загоєння перевищує 75 відсотків, а на більш запущених стадіях вона падає до 50 - 75 відсотків [Jan et al., 2005].

Оскільки обговорювана пацієнтка мала кілька екстралімфатичних проявів лімфоми (IV клас класифікації Енн Арбор), вона потрапляє в групу найбільш важких захворювань [Lu, 2005].

Цей випадок показує, що погано заживаюча інфікована рана з одночасною гіпестезією губи може бути ускладненням після видалення зубів мудрості, проте діагноз повинен бути підданий критичному сумніву з огляду на молодий вік та анамнез. У разі тривалої інфекційної події, яка не виявляє жодних поліпшень навіть після внутрішньовенної антибіотикотерапії, та при прогресуючому погіршенні загального стану із типовими симптомами групи В (нудота, втрата ваги, синкопе), завжди слід враховувати можливість системного або злоякісного захворювання [ Suzuki et al., 1998]. Тут стоматолог може визначити курс адекватної загальної медичної терапії.

Лікар. Лікар. Урс Мюллер-Ріхтер
Лікар. Лікар. Олівер Дрімел
Професор доктор Лікар. Торстен Е. Райхерт
Усна клініка та поліклініка-,
Щелепно-лицьова хірургія
Університет Регенсбурга
Франц-Йозеф-Стросс-Алле 11
93053 Регенсбург
[email protected]

висновок для практики

1. Рани, які не загоюються, незважаючи на адекватну терапію, завжди повинні давати привід для перегляду діагнозу та подальших досліджень.

2. Системні лімфатичні або гемопоетичні захворювання можуть проявлятися насамперед у ротовій порожнині, щелепі та області обличчя.