Син Йосипа »за іменем батька, сина
Кінорежисер Юджин Грін розповідає про проблеми самотнього бездітного підлітка.
Опубліковано 16 квітня 2016 року о 00:34 - Оновлено 19 квітня 2016 року о 9:59 ранку
Час читання 4 хв.
- Спільний доступ
- Спільний доступ вимкнено Спільний доступ вимкнено
- Спільний доступ вимкнено Надіслати електронною поштою
- Спільний доступ вимкнено Спільний доступ вимкнено
- Спільний доступ вимкнено Спільний доступ вимкнено
Стаття зарезервована для передплатників
Думка "Світу" - не пропустити
Кінотеатр Ежен Грін принципово чесний. Незалежно від того, чи є ситуація поетичною чи тривіальною, він відразу виявляє сильні особливості своєї офіційної роботи: смак до декору, живописні пози, прекрасна французька мова та зв’язки настільки вдалі, що вони здаються дуже дивними для вух та ледачих мов, які є нашими . Для того, щоб новачок знав, чи сподобаються йому наступні, знадобиться не більше двох сцен. Натача Реньє, яка возз’єднується з режисером через дванадцять років після Ле Пон де Арт, розповідає, як вона відкрила свою роботу, разом із Le Monde vivant: «Спочатку я була здивована формою, потім мені сподобалося те, що він розповів у цій формі, що сталося між героями і мене глибоко зачепило. Я виявив сміливість нав'язувати свою особливість так. "
Слова актриси згущують саме те, що робить силу і красу кіно Гріна: хоч би яким він був вишуканим, настільки гідним, щоб ним захоплювались, форма залишається там постійно за умови необхідності вносити сенс у людському масштабі та всередині сучасний світ. Слова, дикція, є не перешкодою для глядача, а стіною, яку герої збудували собі, кожен зі своїх причин. Деякі з них спираються на нього, інші ховаються ззаду. Деякі, говорячи так, сміють: вони великими словами вірять вигадувати ріст. Інші, з тими самими словами, здається, дорослі говорять. Прекрасна мова облагороджує їх, бо є гарантом серйозної відданості гарному життю.
Якщо взяти до уваги біблійну систему відліку, на якій побудований зріз фільму, як це звичайно стосується Гріна, то „син Йосипа” - це перш за все „син Марії” - і лише вона сама, що робить страждати. Йдеться про Вінсента (Віктор Езенфіс), самотнього підлітка, якого його однокласники називають «дивним», бо йому потрібно робити щось краще, ніж катувати щура. Вінсент злиться. З ним контрольована мова - це насильство, він ніби клює слова, щоб наповнити їх усією своєю вибагливістю. У нього є лише вони для побудови його ідентичності. “Хто мій батько? Він каже своїй матері Марі (Натача Реньє) - це може бути тисячний раз, коли він просить її. І останній, щоб сказати йому: "Я вам сьогодні відповідаю, як завжди: у вас немає батька. "
У вас залишилось прочитати 53,94% цієї статті. Решта призначена лише для абонентів.
Читання Світ триває на іншому пристрої.
Ви можете читати Світ на одному пристрої за раз
Продовжуйте читати тут
Це повідомлення з’явиться на іншому пристрої.
Тому що хтось інший (або ти) читає Світ з цим обліковим записом на іншому пристрої.
Ти не вмієш читати Світ що на один пристрій обидва (комп’ютер, телефон або планшет).
Як перестати бачити це повідомлення ?
Натиснувши "Продовжувати читати тут" і переконавшись, що ви єдина особа, яка консультується Світ з цим рахунком.
Що станеться, якщо ви продовжите читати тут ?
Це повідомлення з’явиться на іншому пристрої. Останні залишаться авторизованими за допомогою цього облікового запису.
Чи існують якісь інші обмеження ?
Ні. Ви можете увійти зі своїм обліковим записом на скільки завгодно пристроїв, але використовуючи їх у різний час.
Ви не знаєте, хто така людина ?
Решта призначена лише для абонентів. Уже підписалися? Щоб увійти
Йти до весь зміст Світу необмежений.
Підтримка журналістська розслідування та незалежне письмо.
Зверніться до цифрова газета та додатки до неї щодня до 13:00.