Вклади від Євфімії - BisaBoard
Вас чекає коронна снігова земля!
Ви можете знайти всю інформацію про другу частину пропуску "Die Schneelande der Krone" на Bisafans:
[Sinnoh-2] Частина I - Розбійники міфів
Як це часто буває з синьо-білою Ваблу, надійно сидячи на плечі, Евфі недбало стрибала по освітленій сонцем дерев'яній палубі корабля, зелене волосся в хвості енергійно слідували за її неправильними кроками. "Цікаво, де тут можна щось з'їсти. Ви щось відчуваєте запах?" Ваблу видав дивний шум; Юфі здивовано підвела голову і коротко погладила дзьоб супутника. "Наскільки добре ти відчуваєш його запах?" Не дуже покладаючись на власний нюх, вона намагалася використати свій добрий слух, щоб слухати перевірене стукіт посуду або постійне пережовування їжі, але спочатку невеликі джерела такого роду шуму можна було знайти поблизу. Раптом вона зупинилася - там була дівчина, яка їй допомогла! Вам слід ще раз подякувати. Як тільки їй прийшла в голову думка, її Ваблу полетів попереду в поле зору шатенової дівчини. "Вибачте, - кричала Юфі під час бігу і ледь не спіткнулася, незадовго до того, як потрапила туди, - іноді це трохи швидко". Ваблу повернувся до плеча тренера.
З задоволеною, щасливою посмішкою Алья дозволила сонечку світити їй на обличчі. поки її обличчя раптом не стало набагато прохолоднішим. Чи хмара штовхнула себе перед сонцем? Молодий тренер насупився, але коли через кілька секунд сонячне світло все ще не повернулось, вона неохоче розплющила повіки і подивилася на хмару перед обличчям. Тільки це не була хмара.
"Iiiiiek!", Алья викрикнула високий крик і дуже грубо на своєму подіумі, в той час як вона показала з витягнутою рукою на істоту, яка її злякала. Але ледве вона розплющила очі, як тінь уже не закривала їй погляд на сонце. Вона зіпсувала очі і озирнулася, почувши голос; читала Євф. Дівчина бігла назустріч їй і спотикалася, від чого Альяс здригнувся. На щастя, дівчина одужала, коли Ваблу приземлився їй на плече. Алья підвілася посміхаючись (потираючи бомжа; чому вона так злякалася?) І лише потиснула їй руку. "Нічого страшного, приємно, коли покемони такі веселі". Вона перевела погляд з обличчя Юфі на Ваблу і після короткого "Чи можу я?" вона ніжно погладила його по голові. "Ваш Ваблу виглядає справді здоровим і щасливим. Ви повинні дуже ретельно доглядати за ним! Його крила справді сяють на сонячному світлі".
На слова леді, Юфі могла лише почервоніти і встидливо тримати обличчя рукою. - Дякую, - тихо сказала вона, - я зроблю все можливе. Вона кліпнула очима і коротко опустила погляд, поки знову не зібралася і не подивилася на Алью. "B-Але, як з ними боротися у важких ситуаціях ." Вона похитала головою. Сподіваємось, їй більше ніколи не доведеться переживати нічого подібного до бійки! "Як ви можете їм допомогти, коли поблизу знаходиться Покемон-центр ... я не знаю". Її очі сумно блищали.
Коли Алья та Евфі прибули, великий, похмурий на вигляд дракон Покемон та прямостоячий електричний Покемон, які щойно з’явилися на червоне світло, зіткнулися один з одним. З заяви коментатора вони дізналися, що це Бруталанда та Елеволтек. Як тільки вони змогли належним чином перейти до ведення бойових дій, акцію сколихнув сильний удар. Не довго вагаючись, Алья вчепилася за чергові перила і чекала, поки тремтіння стихне під її ногами. Широко розплющеними очима вона дивилася на всі боки, вуха згорбившись, але їй не вдалося з’ясувати, звідки взявся вибух. Юфі глянула на Алью; однією рукою вона тримала вухо так, ніби це їй зашкодить, іншою - вказувала вгору. «Що сталося?» - спитала вона слабким голосом.
- Ви точно чули, звідки це взялося, - різко сказала Алья і взяла її за зап’ястя. "Візьми мене туди!"
Юфі ковтнула і негайно рушила до верхньої палуби.