Фінансова криза в Японії, яка не заважає вишневим деревам цвісти
Конспекти
Фінансова криза в Японії сильно вдарила по галузях експорту, які підтримували економічне зростання протягом десятиліть. Він виявив масштаби розриву, який нині відокремлює тимчасових працівників, перших жертв цієї кризи, від постійно працюючих, що посилюється слабкістю соціального захисту. Однак цей зростаючий розрив не спричинив жодного помітного соціального руху.
Фінансова криза серйозно вразила всі експортні галузі, які підтримують економічне зростання в останні роки. Виявлено розрив між тимчасовими працівниками, які першими постраждали від кризи, та повністю працевлаштованими, а також збільшується слабкістю соціального захисту. Незважаючи на цей розрив, не можна помітити соціальних потрясінь.
Записи індексу
Ключові слова:
Ключове слово:
Повний текст
2 Само собою зрозуміло, що наслідки такого вибору виявляються драматичними в багатьох місцевих громадах. Деякі з них реагують, купуючи невелику частину накопичених запасів (машини, телевізори тощо), викликаючи сильну критику щодо використання надходжень місцевих податків. Деякі робітники фабрик, які стали неактивними, "позичаються" для виконання громадських робіт. Інші доповнюють свою заробітну плату скороченими годинами, не працюючими на другорядних робочих місцях, ризикуючи перевтомитися. Скарби винахідливості розгортають керівники підприємств, щоб зайняти їх переповнену робочу силу. Повністю несподівана перекваліфікація дозволяє утримувати кваліфікований персонал в очікуванні кращих часів. Невеликий завод електроніки в районі Нагої, що спеціалізується на прецизійних роботах, взявся виробляти крихітні шоколадні пироги, увінчані їстівними сухими квітами, інновація, яка, мабуть, користується великим успіхом.
3 Ця криза свідчить про відсутність реальної мережі безпеки для великої кількості робітників в Японії. Згідно зі статистикою МОП за березень, 77% безробітних не мають страхування на випадок безробіття, що є найнижчим показником серед розвинених країн.Велика сугестивна інформація у щоденнику "Асахі" від 8 лютого 2009 року показує, де може відбутися падіння, якщо буде відсутність соціального захисту. Іншими словами, це підкреслює той факт, що нинішні тимчасові працівники - це майбутні бездомні. За останні роки тимчасова робота значно зросла, досягнувши 7% працездатного населення, завдяки дозволу на виробництво. Перетворення субпідрядних договорів на тимчасові трудові договори відповідно до кількох законів, які його лібералізували, лише посилило це явище. Забезпечення субпідряду персоналом, який виїжджає на посаду директора, є наслідком їхньої нестабільності завдяки цій новій мобільності. Надання основного житла, пов’язаного з пропонованою роботою, систематично призводить до втрати роботи, останньої. Раптом опинившись на вулиці, саме ці працівники демонструють і вступають до лав бездомних у мегаполісах Японії.
4 Іноземна робоча сила також несе основний тягар цієї політики скорочення, і телевізійні шоу, що показують сім'ї переважно бразильських південноамериканців, які повертаються додому, не враховуються. Ці іммігранти з поколінь японців, які виїхали на початку ХХ століття, щоб шукати кращого життя в південній півкулі американського континенту, за останні десятиліття скористалися різними видами переваг, щоб задовольнити критичну відсутність молодого населення в архіпелаг дуже швидким способом старіння. У великих промислових регіонах, таких як навколо Нагої, цілі квартали почали говорити португальською чи іспанською мовами. Діти шкільного віку ознайомили японське міністерство освіти з проблемами, не відомими до цього часу на архіпелазі, наприклад, включення дітей, які не володіють мовою та поводяться менше, ніж зазвичай. Це населення, яке думало, що оселиться в Японії на дуже довгі роки, і зробило вибір інтегрувати своїх дітей до приймаючого суспільства, опинилося перед неможливістю залишитися там довше.
5 Іноземні стажери, переважно з Південно-Східної Азії, які в результаті стали економічною робочою силою для багатьох МСП, представляють інших безпосередніх жертв цієї безпрецедентної кризи, яка вразила архіпелаг. Коротше кажучи, це найбільш вразливі, не кажучи вже про інвалідів, ув'язнені, які становили слухняну та недорогу робочу силу для галузі, котрі в першу чергу зазнають впливу цих заходів.
6 Але наслідки кризи на цьому не закінчуються, оскільки зараз вони вражають самі серця населення. Люди похилого віку також платять за це, як було продемонстровано у чудовому документальному фільмі NHK про приватні будинки для престарілих, які після фінансової кризи стали майже банкрутами. Через послідовний перепродаж цих закладів між компаніями, що займаються нерухомістю, які втратили всі свої активи внаслідок кризи, багато з них не в змозі надати послуги, необхідні для утримання приміщень та добробуту мешканців. Зіткнувшись зі скороченими медичними консультаціями, відкладеним ремонтом будинків тощо мешканці, які продали своє житло, щоб мати змогу сплатити вступний внесок, і високі щомісячні виплати цього типу закладів практично не потребують.
8 Деякі окремі ініціативи існують однаково для компенсації відсутності соціального захисту, наприклад, цей священик невеликого буддистського монастиря в департаменті Міядзакі, який притулює тимчасових працівників, які не мають житла, і який допомагає задовольнити їхні потреби завдяки допомозі по сусідству (Асахі, 7 лютого 2009 р.). Фінансова криза допомагає пролити світло на суспільство, якому досі важко поставити під сумнів власні основи і, перш за все, зробити власні проблеми спільними для планети. Незважаючи на зростаючу індивідуальну обізнаність (включаючи Амамію Карін та її мережу проти бідності), Японія продовжує бачити себе у всьому світі ізольовано, мало солідарних з рештою світу, захищених від зовнішніх небезпек завдяки присутності океанів. Все ще широко вживане словосполучення Ware ware wa Nihonjin (ми, японці), на відміну від решти світу, багато про що говорить про ці настрої.
9 Спеціальні випуски на телебаченні демонструють не лише тяжке становище тих, хто втратив усе, але й тяжке становище тих, хто зберіг роботу та стикається з невизначеними часами. За різними статистичними даними, японці зараз прагнуть економити, приймаючи все більше і більше холодної їжі на своє робоче місце, а не вдаючись до швидкого харчування в якомусь закладі. Бенто, справжній японський культурний заклад, який почав свою інтернаціоналізацію кілька років тому, повертає собі прихильність серед чоловічого населення, і велике питання полягає в тому, які їхні улюблені страви.
10 У квітні, окрім заявки мерії Токіо на літні Олімпійські ігри та колосальних сум, залучених до їх підготовки, улюбленою темою були цвітіння вишні. Поступове розкриття квіткових бруньок по всьому архіпелагу охопило новини, відпустивши фінансову кризу на другий план. Деградація японських манер часто займала заголовки новин. Один священик великої міської синтоїстської святині засмутив відсутність ввічливості своїх співвітчизників, які, не дивлячись, поклали свої мішки зі сміттям на сміттєзвалища та розпалили багаття, призначені для барбекю під вишневими деревами, незважаючи на заборону. Їх спека вже вбила б багато дерев! Деякі відвідувачі не соромляться мити посуд водою, призначеною для очищення !
11 Хоча споживчі товари для обмеженого бюджету зростають, а споживачі стають набагато уважнішими до різниці цін, фінансова криза ще не суттєво змінила спосіб життя. Його поява лише прискорила реорганізацію широкомасштабної дистрибуції, зокрема злиття універмагів, і посилила жорстоку боротьбу між великими супермаркетами та комбінатами (сусідні універмаги, що працюють цілодобово). У центрах міст великих мегаполісів Японія все ще демонструє надзвичайне багатство та велику кількість товарів та послуг, які є цілком винятковими. Розкіш стає все більш показною в суспільстві, яке протягом десятиліть залишалося дуже стриманим у цій галузі. Розрив між тими, хто має до нього доступ, та рештою населення поступово збільшується, не викликаючи реальних питань на даний момент.
12 Але на архіпелаг починає спіткати ще одна небезпека ззовні - грип А, про яку Японія вже вжила рішучих заходів. Японців закликають скасувати будь-які туристичні поїздки за кордон, і вони повинні дотримуватися обмежувальної адміністративної процедури, якщо вони змушені покинути архіпелаг з професійних причин. Нинішня економічна криза не призведе до прискорення усвідомлення серед японського населення дуже великої залежності Японії від зарубіжних країн і, можливо, посилення почуття солідарності, оскільки принципово саме гарне здоров'я зовнішніх ринків зумовлюватиме відновлення активності.
Японія в умовах поточної кризи (13 квітня 2009 р.)
13 Жан-Роберт Пітт
15 Жан-Роберт Пітт ([email protected]) - професор Паризького університету-Сорбони. Він також є президентом Société de Géographie з 1 січня 2009 року, президентом Асоціації з розвитку Міжнародного фестивалю географії Сен-Ді-де-Вогез з 2008 року, президентом Місії зі спадщини та продовольчих культур (доручено Президент республіки з класифікацією французької гастрономії в нематеріальній спадщині ЮНЕСКО). Зокрема, він опублікував:
- (напрямок): Сорбонна. 750 років на службі в гуманітарних науках, Париж, PUPS, 2007,
- Прагнення до вина підкорити світ, Париж, Фаярд, 2009 рік.
- За столом богів, Париж, Фаярд, 2009 рік.
Бібліографія
Ямамото Міхару, 2008 р., Фурансу Джунсу но ханран (Франція, повстання молоді), Токіо, Оцукі.