Хак; Інтерв’ю з Бауером; Реальність - це дуже хороший фундамент
Hauck & Bauer - найшумливіший дует коміксів у Німеччині. Розмова з двома карикатуристами Еліасом Хауком та Домініком Бауером про створення їх карикатур та світ їхніх тіток і дядьків в Альценау, Нижня Франконія.
Від: Андреас Крігер
Статус: 6.10.2020 | архів
Все почалося з кількох дудлів над кількома пляшками пива. Двадцять років тому двоє шкільних друзів з Альценау в Нижній Франконії весело гуляли, штовхаючи кумедні ескізи паперу вперед і назад. Вони надіслали деякі з цих малюнків у Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung - і негайно отримали щотижневу колонку, якою вони користуються з тих пір. Еліас Хаук та Домінік Бауер сьогодні є одними з найпопулярніших карикатуристів у Німеччині. Ваші соціальні спостереження точні. Досі намальовано так, ніби двоє старшокласників штовхали кумедні папірці туди-сюди під шкільну парту. Тоді велике мистецтво, яке зараз відзначають ретроспективою у музеї Карикатури у Франкфурті та новою книгою "Мультфільми". А все почалося в Альценау в Нижній Франконії, місті на північно-західному краю Баварії.
Андреас Крігер: Коли ти дивишся на свої карикатури, виникає відчуття: ти об’їжджаєш весь світ і просто збираєш його. Наче ви приймаєте до відома те, що сталося.
Домінік Бауер: Ми збираємо речення, які потім наступають камінням.
Еліас Хаук: Реальність - це також дуже хороша основа. Приклад: я йду в пекарню і купую дві булочки. Продавщиця сказала: "Сьогодні рулони занадто малі. Ось чому я одного разу запакував для вас три рулони '. - "О, дякую, який уважний". - "Тричі робить 40 центів". Щось подібне трапляється, і мені це дуже смішно.
Бауер: Є безглузді жарти. А є жарти, дуже близькі до істини. І будь смішним, бо ти говориш правду, про яку ти зазвичай лише думаєш. Я не вважаю реальність незручною. Вам не потрібно багато з цим робити. Іноді вам просто потрібно просто покласти це людям в рот. З невеликим поворотом або, можливо, іноді достатньо носа.
Одна з ваших карикатур показує єдинорога, пов’язаного навколо людини, як допоміжний засіб для купання. Як ви отримуєте такі ідеї, як ви працюєте?
Хак: Він пише.
Бауер: Я сідаю за стіл у Франкфурті і вигадую жарт. Потім я надсилаю його електронною поштою Еліасу, а потім Еліас каже.
Бауер: Мені, мабуть, потрібно трохи довше за нього. З футболістом ви не можете сказати: скільки часу йому потрібно, щоб забити гол? Це приблизно так: це може зайняти десять хвилин, але може зайняти і дві години. Або вісім.
Хаук: Я намагаюся малювати речі так швидко, як їх читають.
Бауер: Іноді я пишу до тексту, коли уявляю вираз обличчя. Нейтральний, збуджений чи щось інше. Але міміка - це єдине, що ми обговорюємо. Ми не обговорюємо жарти. Якщо Еліасу це не подобається, то жарт мертвий. Коли жарт знімається, обговорюються тонкощі. Зазвичай мені подобається, коли у людей вислови ще менше. Моє найчастіше бажання - чоловіки та жінки повинні виглядати ще нейтральніше.
І з чого все почалося?
Бауер: Ми зустрілися на курсі давньогрецької мови. В Альценау. І я все ще пам’ятаю: я вперше засміявся з Еліаса, коли побачив закладку, яку він мав у своїй книзі. Ми просто прочитали там "Антигону". І у нього була саморобна закладка, на якій було сказано: "Я ненавиджу цю книгу".
Хак: Наші спільні друзі давно хотіли зібрати нас разом. На наших уроках ми завжди були клоунами. Вперше ми могли поспілкуватися в Ханау на читанні Макса Голдта.
Бауер: Ми зустрілися там, в туалеті.
Хаук: Першою роботою, яку ми тоді зробили, були радіоп'єси, для яких ви написали більшість текстів. Ми записали їх разом на колінах у дитячій кімнаті з різними голосами.
Бауер: Чому ми там стояли на колінах? З поваги до тексту?
Хак: У мене не було столу в дитячій кімнаті!
І тоді ти хотів бути смішним.
Хак: Наше перше читання було в Майнці в автобусі для читання. Тоді у нас була перша аудиторія. І тоді друг із заздрістю сказав нам: "Люди просто люблять сміятися". І ми все ще любимо цим користуватися, що люди люблять сміятися. Точка.
Мультфільми: Еліас Хаук та Домінік Бауер, які народились у Нижній Франконії
Ваш браузер не підтримує відео HTML5
Капріччо | Телебачення BR
Але в якийсь момент ви перейшли від простого тексту до мультфільму. Як змінилася співпраця?
Бауер: Тоді ми багато працювали в пивному саду. Перед усіма був блок, і поки Еліас малював одну карикатуру, я вже вигадував наступну. Конвеєрна робота. Однак часто з’явилися мультфільми ставали дійсними версіями.
Хаук: І саме завдяки таким малюнкам у пивному саду ми застосували до Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung. Відповідальний редактор зрозумів це і смішно. І в цьому була наша велика удача.
Бауер: Одного разу писалося, що світ Хаука і Бауера був населений тітками та дядьками. Я виявив, що це дуже цікава інтерпретація. І світ наших тіток і дядьків, звичайно, тут, в Альценау.
Хак: Можна сказати, що Альценау - це наш качиний будинок. Немає прямих сімейних стосунків, лише дядьки та тітки, племінниці та племінники.
Як Алценау? Ви хочете тут жити? Або ти просто хочеш піти геть?
Хак: Я виріс тут у притулку. Найгірше, що коли-небудь траплялося, це те, що мені порізали ірокез, а наш вчитель латині збентежив: «Я думав, красень не може нічого спотворити! Тепер вона знає, що красеня може щось перекрутити. Це було найбожевільніше, що ти міг зробити в Альценау.
Яка тема вас найбільше цікавить, яка з’являється у багатьох або всіх ваших мультфільмах?
Бауер: Тобто люди розмовляють повз один одного. Я думаю, це дуже смішно. Особливо, коли це не зупиняється. Якщо це триває годинами, тижнями, роками.