Імпліцит в англомовній новелі - політичний імпліцит у деяких новинах від

Імпліцит в англомовній новелі

англомовній

Повний текст

  • 1 Надін Гордімер нещодавно опублікувала чергову збірку оповідань під назвою "Грабунок" (2002).
  • 2 Домінік Хед, Надін Гордімер, Кембридж, Cambridge University Press, 1994, с. 161.
  • 3 Дивіться роботи Домініка Хеда або Джуді Ньюман.
  • 4 Надін Гордімер, Вибрані історії, Лондон, Блумсбері, 2000 (Усі цитати посилаються на c (.)

1 Двісті тридцять оповідань Надін Гордімер, написані на сьогодні1, були вивчені на предмет їх "поетичної напруженості2" та їх теми за допомогою досить глобалізаційних критичних підходів3. Цілеспрямоване дослідження, що реалізує "розшифровку" політичного, прихованого в деяких новелах, серед опублікованих між 1951 і 1972 роками та зібране самою Надін Гордімер у 2000 році під назвою "Вибрані історії" 4, нам здається доречним не лише для підкреслення літературної якості гордимерійського тексту також пов’язати текст із контекстом. Ця новела була написана під час сильно ідеологізованого періоду, відповідного консолідації апартеїду як репресивної системи. Деконструюйте кілька новел від того, хто отримав Нобелівську премію з літератури в 1991 році, проаналізуйте текстові процеси, за допомогою яких політичний імпліцит виражається з силою, у часі та на місці, це в рамках роботи над імпліцитним як елементом вигаданого письма, дозволить нам підкреслити хвилюючу роль, яку може містити література за диктаторського режиму.

  • 5 Як і у випадку з чорношкірими південноафриканськими письменниками, які взагалі не мали права (.)
  • 6 Див. Nadine Gordimer, Living in Hope and History, London, Bloomsbury, 2000.

4 У паратексті заголовок відіграє важливу роль як показник значення. Це проливає світло на тему історії та намагається поставити читача у сприятливий психологічний стан щодо історії. З цих причин Надін Гордімер надає особливого значення назвам своїх новел. Вона пояснює:

  • 7 Надін Гордімер, Розмови з Надін Гордімер, вид. Ненсі Томас Базін, Джексон, Університет (.)

Коли я пишу новелу, я повинен мати назву. Дуже тривожно, якщо я не отримую заголовок відразу. Новели - це така стисла форма, і назва - дистиляція, так би мовити. Заголовки або коментують, або підбивають підсумки теми7.

  • 8 Жан-Жак Лесеркл, “Скільки коштує перший крок? Анунціативна теорія інципіту, "i (.)
  • 9 Наприклад, у 1982 році п'єса Атола Фугарда "Майстер Гарольд і хлопці" була піддана цензурі за "langa (.)
  • 10 Це здебільшого такі романи, як “Охоронець” чи “Липневі люди”.

5 Термін "дистиляція" є важливим у своєму привілейованому взаємозв'язку з концепцією імпліцитного, оскільки заголовок є сугестивним текстовим місцем, горизонтом очікувань та проектом пакту про читання. Жан-Жак Лесеркл справедливо каже, що «заголовки складають, але не обмежують8», і в цьому сенсі політичний імпліцит відіграватиме певну роль, тим більше, що запропоновані Надіном Гордімер заголовки не завжди працюють у режимі короткого викладу Тема, але скоріше в режимі протилежного, іронії, навіть протилежного та суперечливого значення. Стільки стратегій, які насправді відволікають увагу від суті тексту чи навіть від теми, що обговорюється, обманюючи тим самим можливого ревного цензора9. Якщо ми звертаємося до слів письменника, це не є ні навмисною стратегією, ні її основною метою; Більше того, багато його творів були піддані цензурі10.

  • 11 Надін Гордімер, Вибрані історії, op. цит.
  • 12 Вираз, використаний Ліліан Лувел у «L’Incipit», op. цит., с. 3.
  • 13 "Каффір" - образливий термін, що використовується проти чорношкірих південноафриканців.
  • 14 Стівен Клінгман, Романи Надін Гордімер: Історія зсередини, Лондон, Блумсбері, 19 (.)

9 Якщо політичний імпліцит читається в заголовках через іронію чи нерозуміння, в дієгезисі розшифровка розподілу та використання простору персонажами показує, наскільки роль останніх є переважною для неявного політичного читання тексту. Скликання місць автором новел виражає цей політичний імпліцит у текстовій побудові цих географічних районів, що відображає цілу ідеологію, засновану саме на поділі рас. Надін Гордімер з дитинства завжди була заклопотана життям людей, ознаменованих шоком від бачення бідності чорношкірих неповнолітніх, які жили в чітко визначених просторах міста Спрінгз. У її розповідях описано, як ці герої спілкуються або ігнорують одне одного, як зазначає Стівен Клінгман: "Новели Надін Гордімер загалом звертаються до людських тонкощів психологічного чи емоційного характеру". Його персонажі еволюціонують у середовищах та просторах, які є специфічними для них, а текстовий каркас дозволяє читати та інтерпретувати його спостереження, обурення, біль, тривоги, уяву, а також соціальні ідеї, які неявно засуджують розподіл місць.

  • 15 У збірнику під назвою: Тихий голос змії (Віктор Голланч, ТОВ, 1951).
  • 16 Надін Гордімер, у "М'якому голосі змії", ор. цит.
  • 17 В інтерв’ю з Фредеріком Ферні Надін Гордімер вперше виявляє, що ця нова електронна версія (.)
  • 18 Надін Гордімер, Життя в надії та історія, Лондон, Блумсбері, 2000, с. 105.
  • 19 Неявне посилання на Нельсона Манделу та єпископа Туту.

14 Інший простір, на який слід звернути увагу, - це місце чорношкірих, які працюють у готелях та приватних будинках для білих, - це простір для особистих справ. Неявно читач розуміє, що це простір об’єктивації. Крім того, журналіст має рацію з цього приводу, оскільки просить познайомитися з справжньою Південною Африкою. Тільки він не мав доступу до простору, де організована боротьба. Френсіс Тавер намагається сказати йому правду, але безрезультатно. Проте він щасливий, що виїжджає з Південної Африки, що все не так просто, як здається, що простори не такі тісні. Він залишає Південну Африку з твердою впевненістю, що країна, ймовірно, рухається в правильному напрямку. Політичний імпліцит дає посвяченому читачеві можливість думати протилежне.

  • 20 Надін Гордімер, Вибрані історії, op. цит., с. 5.
  • 21 Домінік Хед, модерністська новела, op. цит., с. х.
  • 22 Надін Гордімер, у розмовах з Надін Гордімер, ор. цит., с. 242.
  • 23 Це назва однієї з критичних робіт Надін Гордімер: «Основний жест».

16 Ця коротка історія, написана у віці від двадцяти до п’ятдесяти років, показує важливість використання космосу, який політизований. Більше того, Надін Гордімер не заперечує впливу історії на її написання: "Весь час історія діє на мене", і історія, в її випадку, полягає у застосуванні законів світу "апартеїду. Ця коротка історія, де рідко згадується термін апартеїд, описує інтер’єр людей, який визначається їхнім космічним простором, простором білої шкіри та простором чорної шкіри. Надін Гордімер використовує імпліцит як "роз'єднувальний пристрій21", спосіб опису точок руйнування та точок руйнування, які демонструють сувору і жорстоку реальність. Хоча на південноафриканське суспільство постійно дивляться крізь вузьку призму апартеїду, воно твердо відкидає ідею, що воно є політичним новелістом, навіть якщо акт писання в Південній Африці стає, як це стверджується, "неявно політичним22". Написання для неї - це рятівний жест, "важливий жест23", щоб використати заголовок одного з її нарисів. Незважаючи на те, що її герої та їхні простори перебувають в надполітизованій країні, вона каже, що їй немає політичних уроків:

  • 24 Надін Гордімер, Розмови з Надін Гордімер, ор. цит., с. 229.

Перш за все, я не даю повідомлення. Я не пропагандист, не політик; Я творчий письменник, але я беру свої матеріали з оточуючого мене суспільства, зі світу, який знаю навколо себе, і це надзвичайно політичний світ, і я не закриваю очей ні на що, що тут бачу. Отже, якщо є повідомлення, воно виходить із вмісту. Це не повідомлення, продиктоване мною. Це повідомлення, яке передається в життя людей там і в тому, як вони живуть, у їхніх діях - це передбачається іншими словами24.

  • 25 Надін Гордімер, в інтерв’ю Герміонцу Лі у 1986 р., У Розмові з Надін Гордіме (.)
  • 26 Посилання на Мішеля Фуко.

17 Більше того, зазначимо, що вона заявляє з певною твердістю: «Бути противником апартеїду не робить вас хорошим письменником25» Точніше, навмисне чи ненавмисне використання політичного, що випливає з назв, що допомагає обійти реальність цензура, розмітка простору, яка допомагає вписати можливості для реакцій, надають новелам Надін Гордімер цю літературну якість тексту, що грає на неоднозначному та запропонованому. Сила пропозиції, яка може змінити „порядок речей26”, надає повний сенс неявній політиці проти апартеїду.

Бібліографія

Ордімер, Надін, Вибрані історії, Лондон, Блумсбері, 2000.

-. Життя в надії та історії, Лондон, Блумсбері, 2000.

-. Вибрані історії, Лондон, Блумсбері, 2000.

-. Писати і бути Кембриджем, Гарвардський університет, 1995.

-. Основний жест, Лондон, Пінгвін, 1988.

Голова, Домінік. Модерністська новела, Кембридж, Кембриджський університетський прес, 1992.

-. Надін Гордіме. Кембридж: Cambridge University Press, 1994.

Лувель, Ліліан (вид), Incipit, Пуатьє, Публікації де лакорн, 1996.

Нансі, Томас і Базін, Джексон, видання, Розмови з Надін Гордімер, Міссісіпі, Університет Міссісіпі, 1990.

Н юман, Джуді, Надін Гордімер, Лондон, Рутледж, 1988 рік.

S évry, Jean, ПАР, сегрегація та література, Париж, L’Harmattan, 1989.

Примітки

1 Надін Гордімер нещодавно опублікувала чергову збірку оповідань під назвою "Грабунок" (2002).

2 Домінік Хед, Надін Гордімер, Кембридж, Cambridge University Press, 1994, с. 161.

3 Дивіться роботи Домініка Хеда або Джуді Ньюман.

4 Надін Гордімер, Вибрані історії, Лондон, Блумсбері, 2000 (Усі цитати посилаються на це видання).

5 Як і у випадку з чорношкірими південноафриканськими письменниками, які взагалі не мали жодного слова, наприклад, Денніс Брут, Льюїс Нкосі, Езкіель МпХалеле, Пітер Абрахамс.

6 Див. Nadine Gordimer, Living in Hope and History, London, Bloomsbury, 2000.

7 Надін Гордімер, Розмови з Надін Гордімер, вид. Ненсі Томас Базін, Джексон, Університет Міссісіпі, 1990, с. 80.

8 Жан-Жак Лесеркл, “Скільки коштує перший крок? Анунціативна теорія інципіту, "in Incipit, Poitiers, Publications de la licorne, 1996, p. 7.

9 Наприклад, у 1982 році п'єса Атола Фугарда "Майстер Гарольд і хлопці" була піддана цензурі за нецензурну лайку '. Ця вистава була менш політичною, ніж інші. Журналіст Times прокоментував: "Цілком можливо, що цю заборону слід віднести до бюрократичної помилки", в "Les embarras de la censure", Жан Севрі, Afrique du Sud seégrégation et literature, Париж, L'Harmattan, 1989, с. . 255.

10 Це здебільшого такі романи, як “Охоронець” чи “Липневі люди”.

11 Надін Гордімер, Вибрані історії, op. цит.

12 Вираз, використаний Ліліан Лувел у «L’Incipit», op. цит., с. 3.

13 "Каффір" - образливий термін, що використовується проти чорношкірих південноафриканців.

14 Стівен Клінгман, Романи Надін Гордімер: Історія зсередини, Лондон, Блумсбері, 1993, с. 19.

15 У збірнику під назвою: Тихий голос змії (Віктор Голланч, ТОВ, 1951).

16 Надін Гордімер, у "М'якому голосі змії", ор. цит.

17 В інтерв’ю з Фредеріком Ферні Надін Гордімер вперше виявляє, що ця новина є єдиною, безпосередньо натхненною особистим досвідом. Прогулюючись у відокремленому місці, на неї напав великий собака, якого ніхто не врятував, що її жахнуло. Очевидно, що вона переклала цю історію, цей досвід надзвичайного страху у свою художню літературу. У Droitd’Auteur, неділя, 4 листопада 2002 р., Франція 5.

18 Надін Гордімер, Життя в надії та історія, Лондон, Блумсбері, 2000, с. 105.

19 Неявне посилання на Нельсона Манделу та єпископа Туту.

20 Надін Гордімер, Вибрані історії, op. цит., с. 5.

21 Домінік Хед, модерністська новела, op. цит., с. х.

22 Надін Гордімер, у розмовах з Надін Гордімер, ор. цит., с. 242.

23 Це назва однієї з критичних робіт Надін Гордімер: «Основний жест».

24 Надін Гордімер, Розмови з Надін Гордімер, ор. цит., с. 229.

25 Надін Гордімер, в інтерв’ю Герміонцу Лі у 1986 р., У Розмові з Надін Гордімер, Джексон, Університетська преса Міссісіпі, 1990, с. 244.