При замовленні від Ніни ЛаКур все поштове безкоштовно

Переклад: Цайц, Софі

Ніна ЛаКур поетично і чуйно пише про самотність, дружбу та "про крихкий, але глибоко людський світ" (New York Times).
Роман про дорослішання, такий зворушливий і чудовий, що ти ледве дихаєш. Болісно красивий показ горя і гімн похвали силі правди. Марін залишила все позаду, втекла за тисячі кілометрів від свого старого життя, від втрати коханого діда. Але одного разу біля дверей раптом з’являється її найкраща подруга Мейбл. І з нею всі спогади теж ... ще

Ніна ЛаКур поетично і чуйно пише про самотність, дружбу та "про крихкий, але глибоко людський світ" (New York Times).

Роман про дорослішання, такий зворушливий і чудовий, що ледь дихаєш. Болісно красивий показ горя і гімн похвали силі правди. Марін залишила все позаду, втекла за тисячі кілометрів від свого старого життя, від втрати коханого діда. Але одного разу біля дверей раптом з’являється її найкраща подруга Мейбл. І з нею всі спогади про дім, про літні ночі на пляжі. Завдяки своїй наполегливості Мейбл вдається звільнити Марін від кокона самотності. І Марін усвідомлює, що у неї є вибір: наполягати на репресіях або повернутися до своїх друзів та життя.

Деталі продукту
Опублікував Гансер
Оригінальна назва: We Are Okay
Стаття № видавництва: 545/26435
2-е вид.
Кількість сторінок: 200
Вікова рекомендація: від 14 років
Дата виходу: вересень 2019 р
Німецька
Розміри: 218 мм x 147 мм x 25 мм
Вага: 390г
ISBN-13: 9783446264359
ISBN-10: 3446264353
Номер товару: 55963998

Білої кави недостатньоВихід із горя: Ніна ЛаКур "Аллес гаразд"

Це не так, ніби самотність, це непередбачуване відчуття, призначене лише для певних резюме, лише для вибраних моментів. Він може обігнати нас де завгодно і в будь-який час, для цього не потрібно бути на самоті, ми це знаємо від Кастнера. Тим не менше, ви не чекаєте їх там, у цій кімнаті гуртожитку коледжу в штаті Нью-Йорк, де повсякденне життя сповнене відкриттів, зустрічей та можливостей. Не в голові першокурсниці, для якої перші кілька тижнів їхнього нового життя повинні бути настільки захоплюючими, що не залишається часу на непередбачувані почуття.

Але у Маріна все інакше. Вона не обрала коледж за 3000 миль від свого будинку в Каліфорнії заради його репутації чи легендарних студентських вечірок. Метою їх втечі є мета, кімната в гуртожитку - їх барліг. Відстань, вважає вона, допоможе їй придушити незрозуміле і розвіяти сумніви. Нічого позаду неї не можна думати без паніки. Перед нею не нове життя, а боротьба за виживання.

Марін втратила свого діда в місті біля моря, але справа не тільки в тому, що з ним пішла довіра до людини, яка була їй найближчою, до її власного сприйняття та побудови стосунків її дитинства. Її мати померла від серфінгу, коли вона була малюком, а дідусь вигнав з неї пам'ять про неї. Тепер, коли він помер, вона виявляє старі фотографії, літери та фрагменти, які допомогли б їй вирости. І вона розуміє, що сталося з улюбленим старим: "Недостатньо того, щоб наші коліна торкалися під столом. Недостатньо того, що він читав мені лекції на двомісному дивані. Торти, латте, потрібно було приносити до школи недостатньо." Їй бракувало розмов про те, що дідусь намагався придушити. Вона спостерігала за цим, а потім, коли залишилася одна, зробила те саме і втекла.

Писати про самотність ще складніше, ніж говорити про самотність. Особливо якщо мова йде про глибоку чорну самотність депресивної молодої людини. Для кого кожен крок, кожна поїздка в супермаркет і кожна самостійно приготовлена їжа означає подолання. Але є ці молоді люди, їх багато, і якщо комусь на кшталт автора Ніни ЛаКур, яка виросла в Сан-Франциско, вдається потрапити до одного з них, шукати джерело відчаю, передати це словами, а також процес що дозволяє продовжувати, це щось особливе у світі сучасної молодіжної літератури.

З Мейбл, подругою з приморського містечка, яка протягом одного літа була не просто другом, минуле переливається в кімнату гуртожитку Маріна одного дня після Різдва. Як неушкоджений наближається до хворих серед хуртовини, як вона задає питання "Що ти зазвичай їси на вечерю", щоб повернути нормальність, як Марін дивується, що час може пройти для людей так по-різному: місяці, сповнені справ, перспектив і Досвід з Мейбл, коли вона дивилася на свою стелю - як вона потроху відкривається, в "Алле добре" зображений як добрий спостерігач, який, на щастя, ніколи не плутає співпереживання з пафосом.

Її лаконічний тон набагато ефективніший і заслужив визнання Ніни ЛаКур в Америці. У перекладі Софі Цайц це працює точно так само: "Я замовив гороховий суп. Яєчня. Кава. Оплачується моєю кредитною карткою. Чайові 18 відсотків. Сказав спасибі". Марін знає, що шляху до легковажності немає. Вона самотня, але не одна. Автор жодного разу не відмовляється від надії, що люди, які борються за своє благополуччя, зможуть вивести їх з моря горя. "Аллес добре" - це не книга про відчай. Але довгий шлях до світла.

Ніна ЛаКур: "Все гаразд".

Переклала з англійської Софі Цайц. Hanser Verlag, Мюнхен 2019. 208 с., Тверда обкладинка, 16, - [Євро]. З 14 р.

"Багатий прекрасними сценами. Діалоги, внутрішні монологи, атмосфера, навіть літературні посилання не здаються штучними. Розумні та зворушливі". Герріт Бартельс, Der Tagesspiegel, 5 грудня 2019 року

"Самотність навряд чи можна зобразити більш яскраво. Ретельно розказаний, поетичний роман про дружбу, горе і відпускання". Андреа Люті, Neue Zürcher Zeitung у неділю, 1 грудня 2019 року

"Це не книга про відчай. Це про довгий шлях до світла". Олена Вітцек, Frankfurter Allgemeine Zeitung, 28 жовтня 2019 р

"Роман на кшталт картини, яка спочатку переповнює своєю красою, але лише після тривалого погляду розкриває її мілководдя та течії ... автор досліджує грані втрат, пам’яті та оповіді в ніжних кольорах". Мануела Кальберматтен, Neue Zürcher Zeitung, 7 жовтня 2019 р

"Це неймовірно сильний голос, який ми чуємо. Читач втягується в історію і хоче знати: що насправді там сталося?" Уте Вегманн, Deutschlandfunk, 5 жовтня 2019 р

"Зворушливий роман про болісне дорослішання та силу істини". Заява журі Найкращі 7 книг для юних читачів, Deutschlandfunk, 1 жовтня 2019 р

"Речення, які плавають. Перш за все, ця книга зачаровує своєю поетичною, тихою мовою та неймовірно напруженою атмосферою . Універсальна історія дружби, розчарування та мужності жити. Абсолютно варто прочитати". Катя Есбах, Північнонімецьке мовлення, 23 серпня 2019 р

"Меланхолійно-прекрасна. Розповідаю в захоплюючій формі. Дуже зворушлива книга про дорослішання та все, що з цим пов’язано ... Сімоне Сон, WDR 1Live, 08/18/19 ... докладніше