Заубершпігель - Дер Люфтпірат і Матіас - Том 20 Мільйонна башта скарбів тирана
Внесок Маттіаса Кетера
Мільйонна башта скарбів тирана
Що стосується інновацій та абсурдних ідей, то до Першої світової війни жоден серіал не наблизився до "Der Luftpirat", який, на думку багатьох експертів, був першим науково-фантастичним циклом у світі. Рівно 165 пригод з’явилися близько 1910 року і вийшли у форматі, який знаходився десь між сьогоднішніми A5 і A4. Я їду в книжкову екскурсію і повідомляю про пригоди повітряного пірата.
Том 20 - Башта скарбів на мільйони тиранів
Місцезнаходження:
Вигадана південноамериканська диктатура
Що сталося дотепер
Європа, приблизно в 1905 році. Капітан Морс колись був блискучим інженером, який жив на Кавказі і зазнав політичних переслідувань з боку Росії. Він таємно будує гігантський військовий дирижабль із вірними помічниками, оснащує його надсучасною, винайденою супер-зброєю, подорожує по світу Робін Гудом та здійснює рейди на транспортних засобах, золотих і алмазних копальнях, щоб дати гроші бідним.
Зміст:
Після успішного перевороту в південноамериканській екс-республіці, не названій поіменно, міжнародна криза загрожує незабаром після того, як диктатор Комарес скасував парламент. Новий уряд безцеремонно ув'язував усіх незручних західних дипломатів та ділових людей.
Звичайно, це вимагає великих міжнародних дій - навіть без ЄС. На узбережжі зібралися бойові кораблі майже всіх західних держав, які загрожують столиці.
Під цим тиском Комарес звільняє в'язнів із в'язниці. Серед них - німецький бізнесмен Вільдау. Комарес особливо цікавить його. Тому що у нього є прекрасна дочка Елс, яку тиран відчайдушно хоче заволодіти. Але, незважаючи на те, що Вільдау відчуває запах смаженого, він все ще занадто боягузливий, щоб тікати з країни. Все своє багатство він вклав у запаси та землі в країні. Комарес знає це, і після того, як політична ситуація пом'якшиться, він вирішує ліквідувати старого і викрасти молоду жінку, яку він переховує в якійсь фазенді.
На даний момент він веде захоплюючі переговори з Францією. (У буклеті справді йдеться про "європейську велику державу", яка програла війну проти іншої і переговорником якої є Анрі, але сучасники відразу ж прочитали, що мова йшла про Францію та програну війну проти Німеччини в 1870/71 рр.)
Геніальний план Франції: визнати нову диктатуру державою і натомість зібрати мільярди, які Комарес вкрав у своїх політичних опонентів. Франція хоче використати ці гроші - як журнал не пропонує тонко - для розгортання світової війни.
Але Анрі незграбно веде переговори. У диктатора є законні сумніви у тому, чи дотримається Франція своїх обіцянок після виплати грошей.
І тому його досі пильно охороняють у вежі з високим рівнем безпеки, в якій зберігається весь державний скарб країни.
Повітряний пірат потрапляє в цю напружену ситуацію своїм дирижаблем.
Під час прогулянки - дирижабль добре захований у лісі - він ненавмисно підслуховує розмову між Ельзою Вілдау та її молодим коханим. Таким чином він дізнається про небезпеку молодої дівчини. У нього одразу прокидається старий інстинкт Дон Кіхота, і він пропонує себе враженому подружжю як лицарські рятівники.
Він все ще дуже вражений, коли пірат вже діє - і в останню секунду. Оскільки військова частина вже вирушає на обшук фазенди Вільдау та арешт підозрюваної там Ельзи. Кілька добре наведених електрошокових гранат спричиняють хаос.
Тим часом Анрі пробиває нові можливості, щоб отримати свої гроші. Він об'єднується з жорстокою бандою вбивць. У бібліотеці він виявив, що таємний прохід веде у внутрішню частину вежі, і тому він разом із грабіжниками хоче самостійно викрасти державний скарб. Вхід біля вежі. Для цього потрібно вбити “лише” 50 охоронців, які там патрулюють.
Це також трапляється в дуже жорстокій дії. Банда досягає внутрішньої частини вежі. Але коли ви збираєтеся завантажувати скарби, дирижабль реве та розбиває вікно вежі.
Сюрприз взаємний. Йде перестрілка, але у бандитів немає шансів проти електричного пістолета повітряного пірата. Шість супер-зброєю розірвано на частини, інші тікають, в тому числі Анрі.
Але розлючений диктатор чекає його надворі, який відкрив французів. Обидва гинуть в обміні пістолетами.
Однак повітряний пірат вивозить із країни державний скарб, включаючи майно Вільдау, разом із родиною.
коментар
Що ж, добре. Південноамериканські пригоди цього типу не є чимось новим для серіалу. Чи хтось із авторів тут спеціалізується на чомусь подібному? Зокрема, тут знову відзначається топос краси, якому загрожують владні.
Якщо знехтувати цією банальністю, яка, як сказав би Олександр Дюма, є цвяхом, на якому можна повісити історію, залишиться досить барвиста, захоплююча нитка, яку справді цікаво читати.
Захоплюючою є суміш традиційної історії кольпортажу та похмурих передчуттів Другої світової війни. Не те, що політика не є темою колпортажу - навпаки, політика навіть була улюбленою темою колпортажної літератури до кінця 19 століття, зокрема, Франція погано злазила, і її неодноразово ганьбили і зневажали. Ніби німці не виграли війну 1871 року, а програли її!
Але те, що головним чином нагадує колпортаж найчистішої води, - це, звичайно, таємні проходи, загони грабіжників, башта скарбів та жорстокий опис численних вбивств.
Потім вони кинулись на вмираючих, притискаючи згорнуті плащі до обличчя, щоб не було чути стогонів і брязкальців.
Незважаючи на ксилографічний сюжет, примітною ідеєю є те, що Франція намагається отримати гроші на світову війну за допомогою таємних договорів. Це показує (слово "Світова війна" вживається досить буквально), що людина вже дуже добре усвідомлювала майбутню напруженість близько 1908/9 рр. І що можливі сценарії світової війни вже були досить чітко передбачені. Звичайно, комфортно тремтячи і не дуже вірячи в справжню катастрофу. Але під поверхнею цих тривіальних сторінок журналу ви відчуваєте певний притуплений страх перед небезпеками, що настають. З цим дискомфортом ми будемо стикатися частіше, можливо, найсильніше у чудовому випуску № 28 "Вибухівка монгольського чарівника", в якому, одягнений в екзотичну байку, чітко відчувається страх перед новою суперзброєю.
Найвеселіші фрази
Дивні метафори дозволені не лише в романах-буклетах, вони вітаються. Але досить рідко автор вголос замислюється про точність своїх метафор, коли пише:
"Один із бандитів підповзав до кожного з цих нічого не підозрюючих людей, мовчки, гнучкий, як кішка, або, вірніше, як змія".
Випуск 21: В'язниця на диявольському острові (21.06)
Випуск 22: Найважча година капітана Морса (05.07)
Випуск 23: Секрет гірського замку (19.07)
Коментарі
Чи насправді автор прийшов до думки, що диктатор може мати рацію зі своїми діями, коли іноземці грабують його країну таким чином, що цього достатньо для європейської війни? А якої форми скарб? Це, мабуть, було кілька коробок
З усвідомленням небезпеки війни я не здивований. Молодому поколінню сказали, що французи - це ворог, який вступить в Ельзас сьогодні, а не завтра і зупиниться лише в Берліні. Вони були настільки ж добрим ворогом, як і британці, які не хотіли відмовлятися від жодної своєї колоніальної здобичі.
Цей вид літератури про напруження потребує образу ворога. Незалежно від того, чи є воно необґрунтованим чи виправданим.
Сьогодні "спадкова ворожнеча" з Францією часто розглядається у зв'язку з Другою світовою війною і, таким чином, отримує відповідний контекст.
Для сучасників Німецької імперії це виглядало інакше. З часу Тридцятилітньої війни французькі напади повторювались проти "Священної Римської імперії німецької нації". Зовсім недавно Наполеон I і Наполеон III. Що нічого доброго не очікувалося, було вираженням цього реального історичного досвіду.
І Наполеон I ні в якому разі не зупинявся в Берліні, він пройшов до Східної Пруссії.
Звичайно, в цьому є щось. А ще є і нова національна свідомість німців, яка з’явилася після заснування Рейху і яка незабаром набуде гротескних форм. Особливо в колпортажі (але не тільки там!) Французи дуже, дуже злі, їх часто втягують нижче пояса, наприклад, у "Die Liebe des Ulanen" Карла Мей, де обидві наполеонівські війни відіграють певну роль. Сьогодні ви, звичайно, можете це прочитати з посмішкою, тим більше, що Андреас має рацію - від цього живе невизначена література, включаючи шаблони. (І навпаки, згадайте про героїв 30-х років в Америці з усіма поганими німцями.) Але іноді я запитую себе - чи наступне століття посміхнеться нашій розважальній літературі з нашими забобонами та химерностями? Звичайно.
PS @ Андреас: Якщо натиснути на зображення на обкладинці - кресляр справді розгубив уяву про форму скарбу
написати коментар
Як пробну версію, ми знову відкриваємо гостьовий доступ для коментарів. Ми побачимо, скільки часу це займе. Оскільки вони не публікуються автоматично, їх активація може зайняти деякий час
Зверніть увагу: Якщо ви не зареєстрований користувач, ваші коментарі повинні бути модеровані. Це може тривати деякий час, поки воно не з’явиться .
- Будьте уважні до інших, коментуйте тему та залишайтесь об’єктивними.
- Расистські та дискримінаційні коментарі заборонені
- Коментарі оцінюються, а потім - без змін - активуються.
- Редагувати коментарі дозволяється лише адміністраторам [SuperUsers] - позначте додаток відповідним словом, наприклад "Редагувати", або видаліть їх
- Якщо ви хочете видалити коментарі, зв’яжіться з адміністратором через контактну форму або електронну пошту. Потім приймається рішення.