Інформація про здоров’я - Подвійний; судимість для гінеколога з В; це; і дуп; який пацієнт; він помер
Обидві справи були об’єднані, і сім’ї вимагали від лікаря визнати свою провину. Процес був довгим і з багатьма сюрпризами, з абсолютно протилежними рішеннями. Зрештою, лікар не зміг довести, що двоє загиблих не мають нічого спільного з тим, як він виконував свою роботу.
Смерть з септичним шоком після народження
Перший випадок мав місце у 2012 році, коли 24-річна пацієнтка прийшла народити до перинатального центру м. Бельці. Він достроково домовився з лікарем, ім’я якого ми не будемо називати. Вона народила 23 грудня, виписана 26 грудня, а в ніч між роками - 31 грудня її госпіталізували у важкому стані з сепсисом. Через кілька днів він помер.
Згідно з матеріалами суду, в день виписки у пацієнтки діагностували «інволюцію матки та наявність у порожнині матки згустків крові та рідкої крові». Це були записи лікарів на її медичній картці. Згодом у криміналістичній доповіді згадується таке: Смерть Н.К. стався в результаті гострого післяпологового ендоміометриту з гнійним двостороннім сальпінгітом, оофоритом, гнійним пельвіоперитонітом, у результаті якого розвинувся сепсис, двостороння пневмонія, поліорганічна дистрофія, ускладнюється бактеріальним шоком, серцево-легеневою та печінково-нирковою недостатністю, мозковим тремором із зайнятістю у великому потиличному отворі ".
Незрозуміло, чому молоду жінку виписали поспіхом. Лікар, який брав участь у справі, захистився, сказавши, що виписав її не він, а інший лікар із палати, і йому не було б слова сказати.
"Лауза Н.К. при недостатньому залученні матки, згустків та крові в порожнині матки та зашитій промежині вимагалося затримання на 4-5 днів з метою проведення відповідного лікування (посилення скорочень матки та видалення біологічного сміття з порожнини матки). Таким чином, повне одужання не було забезпечене, імперативно передбачене ст. 17 (1) c) Закону No. 264 від 27 жовтня 2005 р. Щодо здійснення медичної професії ", суд провів. Це правда, що точно встановити, що стало причиною зараження, не вдалося, оскільки розслідувань не проводилось, але судді також зазначили, що існував біологічний субстрат - матка в стані недорозвинення, з тромбами та рідиною.
Цікаво, що п’ятеро лікарів дали показання і захистили гінеколога, сказавши суду, що він діяв згідно з протоколами. Більше того, гінеколог стверджував, що зараження насправді почалося від інфекції, що передається статевим шляхом - трихомоніазу, - яка у пацієнтки не мала виділень. Лікар запропонував пацієнтці заразитися інфекціями, що передаються статевим шляхом, протягом декількох днів після народження, а не через тромби, які у неї були. Лікар також попросив через адвоката пояснити, які саме протоколи він порушив при наданні медичної допомоги, оскільки жоден документ не передбачає утримання пацієнта в лікарні протягом 4-5 днів. Також гінеколог сказала, що пацієнтка винна в тому, що вона не зателефонувала їй, щоб сказати їй, як вона почувається, хоча було підтверджено, що вона платила йому за допомогу при пологах.
Плід, витягнутий мертвим шляхом кесаревого розтину
Другий випадок мав місце у 2015 році в тому ж медичному закладі - перинатальному центрі в Бельцях. Пацієнтка народила на 41 тижні. Плід, хоч і був здоровим, зрештою був видалений шляхом кесаревого розтину. Файл повинен містити таке:
"Медичний персонал, який керував народженням Б. М., не діагностував заднє брегнатичне передлежання головки плода - ситуація, яка призвела до того, що плід не просувався по родових шляхах, з настанням прогресуючої гіпоксії плода, яка спричинила внутрішньоутробну смерть дитини. У цьому ж контексті необхідно зазначити, що страждання внутрішньоутробною гіпоксією плода, яке діагностували пізно, є протипоказанням для введення препарату «окситоцин» внутрішньовенно, який застосовувався. Під час пологів при пологах Б.М. виникнення внутрішньоутробної гіпоксії плода було неправильно оцінено, а необхідність термінового кесаревого розтину відкладена. Клінічні прояви у дитини (задній варіант зачеплення плодового черепа, відсутність руху по родових шляхах, страждання від прогресуючої внутрішньоутробної гіпоксії), зафіксовані 28 квітня 2015 року з 19: 00-20: 00, були показаннями до закінчення народження шляхом термінового кесаревого розтину з метою вилучення живої дитини. Запізнілі дії лікарів, які керували пологами, призвели до прогресуючої внутрішньоутробної гіпоксії плода та його загибелі ".
У цьому випадку сторона захисту заявила, що до висновків експертів слід ставитися скептично, оскільки вони не будуть гінекологами і не знатимуть, як точно діяти у конкретній справі. За його словами, висновки експертів про те, що плід міг бути витягнутий живим, якби кесарів розтин було зроблено вчасно, були б перебільшеними і не відповідали б істині. Лікар також захистився і сказав, що кесарів розтин було вказано вчасно, проблемою буде інфраструктура лікарні, де немає операційних, підключених до пологів. Через це потрібно було б, поки пацієнта не перевели в потрібну кімнату.
Суд першої інстанції не повірив жодному з аргументів лікаря та визнав достатніми докази, подані державним прокурором. На той час лікар був засуджений за статтею 213 Кримінального кодексу. Однак апеляційний суд виніс зовсім інше рішення - лікаря немає зовсім, а прокурор не зміг це довести під час судового розгляду. який нормативний акт порушив лікар.
Однак судді Верховного Суду скасували рішення Апеляційного суду, залишивши в силі рішення першої інстанції. На думку суддів, хоча “положення ст. 213 КК карає лікарською недбалістю, яка призвела до серйозних ушкоджень цілісності тіла або здоров'я або смерті пацієнта, вони не вказують, чи повинні правила або методи надання медичної допомоги бути викладені в регуляторному акті. Також положення ст. 28 Закону про охорону здоров’я не містять таких вимог. У зв'язку з цим Міністерству охорони здоров'я було надано свободу розсуду ". Таким чином, експертиза, надана в процесі, враховувалась, і експерти підтвердили, що дві смерті можна запобігти.
Таким чином, верховний суд постановив засудити лікаря до двох років позбавлення волі з відкритим розстрілом, до яких додається 4 роки, протягом яких йому забороняється займатися медициною. Також медичний працівник виплачував кожній родині моральну компенсацію в розмірі 100 000 леїв. Ми згадуємо, що гінеколог-акушер був прийнятий на роботу в перинатальний центр Бельця в 1999 році.