J як ... до ендизму
Франсуа-Рене, виконт Шатобріана (1768-1848) писав серед інших, геній християнства і Спогади з-за могили.
ІСТОРИЧНЕ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА
Вираз до кінця вперше офіційно згадується Шатобріаном у своїй книзі Про монархію відповідно до хартії (Париж 1816).
Енциклопедичний словник Ларусса 20 століття говорить, що до кінця дня - це слово, винайдене наприкінці режиму Ансієна, тож безпосередньо перед революцією. Тверді лінійки - тоді аристократи, які захищають монархію та інтереси короля, а також їхні, з більшим ентузіазмом, ніж сам король., до кінця своїх сил. Вони є привілейованими представниками знаті та вищого духовенства. Ми говоримо їх більше рояліст, ніж король, ще один широко вживаний вираз, який можна знайти в буквальному англійському перекладі (вам не потрібно бути кращим роялістом, ніж король) американського письменника Генрі Джеймса в "Портрет дами" (1880).
Не будемо забувати, що Людовик XVI вже дуже рояліст, переконаний у своїх правах та обов’язках короля божественне право, до декларації в 1787 році:
Це законно, бо я цього хочу.
Вихід за межі принципу такої великої непоступливості є подібним несвідомий фанатизм, що є першим нюансом цього терміна до ендіана.
Нагадаємо, що Шатобріан ненавидить насильство революціонерів і що він рояліст, влаштовуючи систему абсолютної королівської особи.
У 20 столітті ця назва використовується для опису прихильників продовження Великої війни до перемоги, незважаючи на катастрофу втрат. Це стало ще одним нюансом цього терміна - наполегливості та мужності.
Повна стенограма цього подкасту - приєднуйтесь до класів французької мови