Капсула 7F18 - Simpsonspedia, Вікі Сімпсонів
Сцена 1 - На горі Сплешмор
Диктор No1: Прямий ефір із гори Сплешмор, найжвавішого водного парку розваг на околиці. Шоу-час з клоуном Красті.
Красті стрибає крізь стіну паперу.Красті: Привіт, діти!
Діти підбадьорюють.Красті: Ти знаєш. Можливо, ти можеш згадати. Сьогодні ми востаннє транслюємо моє шоу цього тижня зі знаменитої гори Сплешмор.
Сайд-шоу Мел виходить на сцену.Красті: І я справді повинен сказати, що люди були чудовими до мене та мого партнера Сайдшоу Мел. Їжа, грог. Вчора ми могли мати купу свіжих фруктів та величезні дині. О так. Це були речі. Але найбільше мені буде не вистачати, це, звичайно, божевільна водна гірка на горі Сплешмор. Бог благословить вас!
Сцена 2 - У будинку Сімпсонів
Сцена 3 - На горі Сплешмор
Сцена 4 - У будинку Сімпсонів
Сцена 5 - У школі
Наразі молода Мардж навчається на курсі малювання і малює, до них приєднується вчитель.Пане Шиндлер: Вух! Не інший портрет того пелюсткового пуделя, якого барабанили нігрі!
Молода маржа: Але, містере Шиндлер.
Пане Шиндлер: О, хтось інший міг використати це полотно для шедевра. Але натомість ти назавжди її осквернив.
Він зриває полотно Мардж і викидає його в смітник. Він обертається і милується фотографією сумного клоуна.Пане Шиндлер: Дивись! Це мистецтво!
Студент малювання: Дякую, пане Шиндлер.
Сцена 6 - У будинку Був'є
Молода Мардж приходить додому з плачем і біжить до своєї кімнати.Ліза: Мамо, не може бути так, що ти кинула малювати через того вузького викладача малювання.У своїй кімнаті Мардж пише лист Рінго Старру.маржа: Я був такий злий. Я вирішив надіслати свою фотографію єдиній людині у світі, на судження якої я міг би покластися.Ліза: І якою була відповідь Рінго?
Сцена 7 - У будинку Сімпсонів
Пам’ять Мардж закінчена.маржа: Я ніколи не отримував. І я більше ніколи не малював.
Ліза: Чому б вам не взяти курс у Спрінгфілдському центрі освіти для дорослих?
маржа: Що я ще не зрозумів сам. Що ти маєш на увазі Гомер?
Гомер стоїть перед мікрохвильовкою.Гомер: Чи потрібно щось робити?
маржа: Ні.
Гомер: Чудово, ти просто робиш свої горіхи.
Мікрохвильова піч дзвонить. Гомер відкриває. Він зробив щось на зразок гамбургера зі свого надутого рисового печива.Гомер: О, лише 35 калорій.
маржа: Hrmm!
Сцена 8 - У центрі освіти для дорослих
Сцена 9 - У будинку Сімпсонів
Гомер сидить на дивані в спортивному костюмі, несучи гирі.Гомер: Ага! Ці кляті ваги! вухо!
Додано Барта.борода: Ваги марні, якщо ти не рухаєшся, Гомере.
Гомер: Я не можу рухатися.
борода: О, просто скажи?
Барт піднімає гаманець Гомера і виймає трохи грошей.
Сцена 10 - У центрі навчання дорослих
Мардж навчається в класі мистецтва. Професор Ломбардо щось пояснює.Проф. Ломбардо: Так. Якщо ви будете слідувати методу Ломбардії, ви навчитеся розуміти повсякденні предмети як прості розташування геометричних фігур.
Він малює на дошці.Проф. Ломбардо: Тут ми бачимо, як два концентричні кола, різні трапеції, еліпси і, так, навіть ромб, створюють чарівного маленького великоднього зайчика. І в цьому весь секрет!
маржа: Hrmm!
Сцена 11 - У будинку Сімпсонів
Гомер на ваговій лавці і тренується. Потім він стрибає на мотузці, а Барт і Ліза читають свої вірші, а Мардж намагається намалювати його.Барт і Ліза: (спів) Хлопчик танцює в кімнаті. Не падайте в яму. Якщо він стрибне і впаде глибоко. Якщо це чубчик, значить, пішло не так.
Мардж уявляє Гомера геометричними фігурами.Барт і Ліза: Давай! Вперед Давай! Давай! Давай!
Сцена 12 - У центрі навчання дорослих
Професор Ломбардо проходить ряд і оцінює роботи своїх учнів.Проф. Ломбардо: Браво! Поверніться трохи назад. Зараз це увійшло в історію мистецтва. Вона! Ще жодного рядка! Ну, можливо, той. Так, чудово!
Він приходить до картини Мардж.Проф. Ломбардо: Гммм. Запас. Ви відкрили внутрішню красу свого предмета, і нам дозволено брати участь.
маржа: Дякую, професоре Ломбардо.
Проф. Ломбардо: Я повинен подякувати моїй дорогій. Будь ласка, піди зі мною.
Вони обидва заходять у зал.Проф. Ломбардо: Мардж, мене попросили показати найкращі роботи зі свого курсу на художній виставці у Спрінгфілді. А ти знаєш, що я беру? Їх Лисий Адоніс.
маржа: Справді? Ви надаєте мені стільки сміливості. Якби всі вчителі були такими, як ти.
Проф. Ломбардо: Запас, будь ласка. Я не можу прийняти похвалу!
Він проходить повз кресляра, який малює рекламний знак для художньої виставки.Проф. Ломбардо: Гроза! Просто кльово!
Сцена 13 - На художній виставці у Спрінгфілді
Уся родина на художній виставці, чекаючи, поки суддя нарешті прийме вирок. Він присуджує першу нагороду картині Мардж.Цілою родиною: Так!
маржа: Це неймовірно!
борода: Браво, мамо! Ви супер! Ти - найкраща! божевілля!
Гомер: Я витвір мистецтва! Остання вечеря нічого не проти.
Сцена 14 - В садибі містера Бернса
Сцена 15 - У будинку Сімпсонів
Гомер стикається з вагами, як у вестерні. Він стоїть на ньому. Поки баланс не встановив себе, він знову показує різні значення.Гомер: Ні! О! Ні! О! О! Ні! Ага! Ага! Ні! Ага! Ні! Ага! Ох! О! Ага! 249! Так! Так!
Він біжить на кухню, де їсть сім’я.Гомер: Націнка! Націнка! Ви можете придумати що? У мене штани лише пурхають на мені.
маржа: О, як чудово! Ви не думаєте?
Ліза: Дай мені апельсиновий сік.
маржа: Хіба я не казав вам, що ваш батько потребує заохочення!
Ліза: Так продовжуй, тату!
борода: Чудово виглядаєш!
Гомер: Яка сім’я!
Сцена 16 - На атомній електростанції
Карл знаходиться у спільній кімнаті. Це заповнено коробочками для пампушок. Постачальник пончиків приносить більше ящиків.Постачальник пончиків: Гей! Що відбувається? Всі пампушки все ще тут.
Карл: Ну ти знаєш? Гомер Сімпсон сидить на дієті.
Постачальник пончиків: Боже мій! І я щойно купив квартиру.
Сцена 17 - У будинку Сімпсонів
Сцена 18 - В маєтку Рінго Старра
Рінго Старр сидить за машинкою і все ще відповідає на пошту фанатів.Рінго Старр: Шановна Саллі, в оперативній відповіді на твій лист від 12 грудня 1966 р. Мій улюблений колір - синій, а справжнє ім’я - Річард. Дякую за ваше фото. Ти справді милий зайчик. Багато любові, Рінго. Вибачте, якщо моя відповідь все-таки не була оперативною.Слуга Рінго Старра приєднується до них.Слуга Рінго Старра: Містер Старр, чай.
Рінго Старр: Покладіть його туди.
Слуга Рінго Старра: Сер, якщо ви хочете пробачити мою настирливість, ваша відданість своїм шанувальникам межує з дивовижним.
Рінго Старр: Ну, Ветербі, вболівальники потурбувались написати мені, і мені байдуже, чи це займе ще 20 років. Я відповім на кожен окремий лист.
Він забирає пакунок у Мардж.Рінго Старр: Подивись на це. Що це? З Спрінгфілда, США.
Він відкриває пакет і милується картиною, яку написала Мардж.Рінго Старр: Так!