Музей історії Державного Гімну; Будинок Мурешені; Брашов
Мистецтво та історія
Історія Державного Гімну
Одним з найважливіших символів будь-якої країни є гімн. Поряд із прапором та гербом гімн представляє синтез цінностей, ідеалів, людей, які його співають. Він також може представляти символ королівського дому (у випадку монархічних держав) або, це також стосується пісні "Прокинься, румуни", бойової пісні.
Posterity рекомендується така пісня з кількох умов, які повинні бути виконані. Йдеться про публічну емоцію, породжену її інтонацією, та історичні моменти, коли вона повторюється. Ми хочемо проілюструвати цей останній елемент відповідно до поправки, що ми не зможемо зробити це вичерпно. Тому ми зазначимо лише декілька історичних моментів, пов’язаних насамперед із Брашовом, містом генезису цього гімну.
З моменту свого появи "Прокинься, румуни" була піснею, призначеною для того, щоб бути з румунами в найскладніші моменти їх історії. Лірика бойовиків/бойовиків закликала румунів битися, (про) прокинутися.
Генезис пісні
Пісня ... з піснею
Отже, ось як після того, як тексти були надруковані на папері, була порушена проблема визначення відповідної пісні, яка мала на меті ще краще виділити вірші. Ось відома полеміка про особу автора пісні. Для того, щоб знати джерела, пов’язані з проблемою, ми подамо нижче три відомі гіпотези.
Андрій Мурешану - батько текстів та пісень
Той самий Сусана Мурешану розповідає: «Андрій Мурешану взяв своїх румунських хлопців з місцевої католицької гімназії та хлопців з початкової школи румунських купців і поїхав з ними до Тампа, співаючи« Прокинься, румуни! Після старої, затяжної пісні, яка йому підходила. Коли він спустився з Тампи, хлопці чудово заспівали його. Тож приємно знати, що пісня Wake up, румунська! Поет Мурешану також дав йому його, як я вже говорив вище, і цей гімн спочатку заспівали, а потім опублікували ».
Якоб Мурешіану, композитор, відповідаючи на питання, сформульоване редакцією "Астра" з Ясси, заявив: "Автором вірша, а також пісні гімну" Прокинься, румун! ", Є Андрій Мурешану. Однак його гармонізував богемний музикант на прохання автора, і він був опублікований у книзі під назвою "Румунські квіти" разом з іншими національними іграми приблизно в 1860 р. Оригінальну пісню можна побачити в румунському Muse, № 2/1888, на початку румунського путпурі ».
Джордж Ученеску - підмайстер композитора Панна
Рукописний автобіографічний запис учня Антона Панна, працівника церкви Святого Миколая в Шейї Брашові, вказує на інший варіант щодо морального автора пісні, пізніше були фахівці, які приписували авторство пісні: «Поет Андрей Мурашану як родич парафіяльний священик Боніфацє Пітіш, часто приходив влітку до садів парафіяльного священика за повітрям та вишнями. Приїхавши в лютий 1848 рік, поет шукав пісню, після якої склав би на цей рік сонет (sic!), Який заспівав би серед друзів, які мали зібратися у парафіяльному саду на вечірню вечірку - з їжею та напоями на честь вишні. Я співав багато репетиційних пісень, і, прийшовши до наступної пісні "З грудей моєї матері", і співаючи її, поет залишився поруч із цією піснею ".
Антон Панн - колекціонер старих пісень
Теорія, яка часто використовується і, на жаль, популяризується серед румунської громадської думки, визначає відомого колекціонера та професора ранньої музики як автора пісні. Якою б зручною не була ця теорія, немає джерела, яке б пов’язувало Панна з генезисом відомої пісні. Більше того, хоча релігійна пісня From My Mother's Breast, яка, мабуть, є джерелом пісні нинішнього Гімну Стала Румунії, справді була записана та опублікована фольклористом (лише в 1850 році!), Вона була одна з дуже високим накладом на той час, ми можемо розглядати його сьогодні як справжній хіт, часто співаний, але без жодного номінованого автора.
На закінчення, з представлених вище даних та враховуючи усну традицію родини Муреш, яка вказує на Андрія талановитого музиканта (він знав грати на декількох інструментах і мав особливий голос), ми наважуємось просунутися вперед більш вірогідна гіпотеза, згідно з якою Андрій Мурешану був фактичним автором тексту та моральним автором пісні.
Пісня робить історію
Умовою того, щоб пісня стала державним гімном, є те, щоб вона повторювалась якомога більше разів. Ці можливості не переставали з’являтися, практично в моменти з великим емоційним навантаженням румуни співали цей революційний марш.
Не претендуючи на вичерпне висвітлення історичних моментів, коли ця пісня з'явилася в записах тогочасної преси, ми все одно відзначимо деякі такі моменти, засновані на газеті родини Муреш "Gazeta Transilvaniei".
Асамблея ASTRA 1863 року
Генеральна асамблея ASTRA відбувається в Брашові в 1863 році. До публічних проявів, присвячених цій події, входить фортепіанний концерт Якоба Мурешіану, сина редактора "Gazeta Transilvaniei". Він виконав державно-сімейний гімн "Прокинься, румун!" Андрія Мурешану ”. Передбачалося, що автор також був у кімнаті, він був в останньому році свого життя.
Святковий номер, написаний у ... легіонерському дусі
1 грудня 1940 року, більш ніж через два місяці після встановлення легіонерського режиму в Румунії та після зречення короля Карла II, Трансільванія була розірвана на дві частини. Через територіальні втрати після Віденського диктату 1940 року трансільванські румуни опинилися майже в тому ж становищі, що і до 1918 року, можливо, навіть гірше.
Не дивно, що видання "Gazeta Transilvaniei" під фронтиспісом "Святковий номер, написаний у легіонерському дусі". Під малюнком Андрія Мурешану на півсторінки надруковані його безсмертні вірші "Ми вмираємо краще в бою, з повною славою,/ніж бути рабами, знову ж таки на нашій старій землі".
Також у ці неспокійні місяці в історії Румунії сучасні свідки пам’ятають, як публічні радіопередачі починалися зі співу гімну «Прокинься, румуни!», Який повторювався кілька разів протягом дня, що було однією з небагатьох пісень старшого віку. погоджена легіонерською пропагандою.
Кривава пісня
Щоб справді доповнити причини того, чому пісня стає гімном, потрібно щось більше. Кров мучеників, кров, яку не соромилася пролити комуністична злочинна система. Згадуючи страшні дні грудня 1989 р., Родіка Паладе в інформаційній групі щодо Тімішоари підсумував: «Група з 30 молодих людей прямує до Собору. Він піднімається на сходинки і розгортає триколірний прапор із обрізаним гербом. Вони починають співати "Прокинься, румун!". Він повний. Мертві та поранені. Лише одиницям вдається врятуватися ”.
Учасник подій 16 грудня 1989 року в Тімішоарі Міодраг Мілін описує велику силу мобілізації цього гімну: "У комплексі, з тієї імпровізованої трибуни (трансформаторний блок IRET), Опреа закликав студентів піти з нами ! демонструвати проти диктатури ! " “Прокинься, румун!” Було заспівано, проголошено диктатуру! Геть Чаушеску! Ми хочемо свободи ". Зібраний натовп значно зміцнився масою прибулих із Зони Соарелуї на трасі Калеа Жирокулей - Страда Клуж. Потім вони вирішили знову піти до собору ".
На закінчення ми сподіваємось, що майбутні покоління точно зрозуміють контекст, в якому народилася ця пісня, і, особливо, знатимуть жахливі моменти, коли її було відновлено, прийняти її важливість і, особливо, її актуальність. Її минуле і сьогодення є майбутніми гарантіями цієї безсмертної пісні.