Образлива мужність ”; Едді де Претто; Ви можете знати
Малюки дзвонять правда.
Однак що робить його твором, який резонує поза віршем Редьярда Кіплінга «Якщо? Анафора де фін, ми могли б відповісти, скандуючи "Але я"! Виголошення приказки як відповідь на доручення батька: "Ти будеш мужнім, мій син".
Тексти співають батька, який міг би бути настільки ж легко матір'ю, як і культура, яку визначає Едді де Претто. Батько, який звертається до свого сина з жорстоким наказом і передбачає, що це буде вже визначений голос.
"Ти будеш мужньою, моя дитино
Я не хочу бачити краплі сліз
На цьому героїчному обличчі і на цьому виліпленому тілі
Досягати фантастичних висот
Що тільки мрія могла перевершити "
Виключаючи жіночі ефіри, які син міг прийняти і які заплямували б або навіть присоромили чоловічий образ, виявивши випробування, які жінки часом представляють для чоловіків, випробування його правди:
"Ти будеш мужньою, моя дитино
Я не хочу бачити жодної жіночої унції
Ні ефіри, ні жести, що означають
І Бог знає, чи вони все ще найгірші
Каструвати вас для деяких вокалізації
Ти будеш мужньою, моя дитино
Далеко від вас, ці тактичні тонкощі
Усі ті жінки на дієті, які фемінізують ваші сукні
Під приводом бути вірним месією
Від цієї гордої архаїчної моделі »
Потім батьківський дискурс швидко поступається місцем віршу, що перетворює вірильний наказ на "зловживання" мужністю:
"Зловмисна мужність
Образлива мужність ”
Зловживання. Про труїзм кажуть, що це неправильна назва. Ми також говоримо про порушення довіри, позначаючи це використання надлишку, наголошуючи на надлишку. Повертаючись до своєї етимології, префікс -ab означає "те, що далеко". Отже, користувач повинен відійти від використання, використати його повністю або звільнити від того, що могло б становити певне використання, власний шлях, свій винахід.
Друга частина пісні вибухає, як реплика, кирпа до ідеалу влади, який тримається фантазії про мужність. А дитина відповідає батькові як приємний втечу від того, що може бути чоловічим стражданням:
"Але я, крім мене, я граю з дівчатами
Але я, але я, я не проповідую свого півня
Але я, але я, я пришвидшу твої зморшки
Щоб твої слова зупинились і зникли
Але я, але я, я граю з дівчатами
Але я, але я, я не проповідую свого півня
Але я, але я, я пришвидшу твої зморшки
Щоб твої слова зупинились і зникли »
Поза особистим характером цих слів, про які стверджує художник, текст знаходить відгомін у клініці людей і в цій складності кожен з них погоджується з фалосом як символом та образом, але крім цього регулює власні стосунки до бажання і насолоди.
Ми знаємо, що для людей цей звіт - не довга тиха річка. Він може вірити в це, більш-менш, але також перестати вірити в це, коли на нього чекає тиснення. Що досвід кастрації йому швидко нагадає, так це те, що фалос здається насамперед відсутнім.
У своєму способі заселення слів Едді де Претто цим сповнений, той, хто не хоче відповідати в конкретному жанрі, а "сказати собі і це якомога точніше". Це нагадує цей вислів якомога ближче до того, що відбувається з нами в аналізі. Ось точність, яка задає тон його мелодіям, означаючи резонанс того, що його цікавить. Просто резонанс, власна частота.
З цих правильних слів питання “стилю” виникає в одній мові цього репера. Стиль у своїй латинській етимології відноситься до пуншу. Термін «антикваріат» також повертає його до цього предмета, вписаного у витоки написання, починаючи з пуншу, стилю, що дозволяв «простежити думку на поверхні воску або будь-якого іншого м'якого покриття». Едді де Претто простежує борозну стилю на поверхні музичної мови, ставлячи під сумнів те, що населяє письмо.
Дебютний альбом Претто "Cure d'Eddy" - автор пісень, композитор, виконавець - вийшов у березні 2018 року.