Олександр фон Гумбольдт - ікона глобалізованого світу
Риса, яка найкраще характеризує його, полягає в тому, щоб слідувати за Гете постійним зусиллям зрозуміти незменну специфіку місць і людей: так звана фізична і людська географії пов’язані з ним нерозривно. Поняття "Lokalität", а також семантичні деталі, що супроводжують його у відтвореному вище уривку, знайомлять нас із суттю теми, яка вирішувалась під час франко-німецьких днів 23 і 24 жовтня 2009 р., Організованих в рамках зустрічі в Сорбоні, щодо яких ініціативою виступив Société des Études Germaniques. Цього разу його партнерами були Société de Géographie, представлені Почесним президентом Жаном Бастьє та Жаном-Робертом Пітте, членом Інституту, Президентом, а також École Normale Supérieure через дослідницьку групу з питань культурних передач Мішеля Іспанії, директор з досліджень CNRS. Саме в приміщенні бульвару Сен-Жермен, 184, де знаходиться найстаріше Географічне товариство у світі, а на 45, rue d'Ulm, спікери представили результати своєї роботи.
5Як під час читання цього уривку не замислюватися про те, що пише inете в «Виборних спорідненостях» (II, 11) про відносини («Bezüge und Verwandtschaften») між «неорганічними та органічними істотами», у дусі «Selbstanzeige ( Оголошення, завдяки якому він повідомив про неминуче видання своєї історії), де він уже підтвердив, що він лише "одна натура" ?
6 Однак у 2009-му ювілейному році з'явилася нова цікавість до Олександра, який розглядався сам, без стосунків і, перш за все, без залежності від Вільгельма. Це випадок з маленьким "ророро" Томаса Ріхтера [4] і, вражаюче, з Оттмаром Етте, який за кілька років став найчитанішим тлумачем нашого вченого - що могло принести лише нові переваги. «важливі зміни в оцінці курсанта, який краще і краще розуміється на основі специфіки його підходу, його праць та амбіцій. Потім "дуографія" Манфреда Гієра поступається місцем "монографії" - і це більше, ніж гра слів.
7 Для спрощення ми скажемо, що Олександр не хотів (і не міг) бути призначеним в єдине місце, в єдине знання, в єдину систему і, додамо, в одну країну. Сила творчості Оттмара Етте. [5] Географ за освітою, франкомовний та іспаномовний романіст, якраз полягає в тому, щоб відійти від усього, що має на меті обмежити поле "гумбольдтології" - якщо можна ризикувати цим словом дуже мало евфонічно - що це доречно на навпаки, повірити в це, поширити по максимуму.
Зрештою, це було не лише конфліктом політики та науки, що розгортався тут. Насправді це було ствердження свого роду «Республіки наук», яка боролася за своє існування так само, як і в ті роки, «Республіка листів» разом з Гете та французькими лібералами боролася за захист свого існування. навколо того, що Гете ще називав у 1820-х роках "Weltliteratur". [8] З цієї точки зору, обурлива "реерманізація" Олександра фон Гумбольдта, що спостерігається з 2004 року (перевидання Космосу), безумовно, не означає прогресу. Це відображається в широко розповсюдженій тиші через Рейн на французьку роботу Гумбольдта, проте найпоширенішим є незнання (за тими ж винятками) роботи, яку виконував у Франції Жан-Поль Дювіоль і, піонер-фігура, його господар, Шарль Мінге, тривалий професор Паризького університету X-Нантер. [9] Примітка: обидва є/були латиноамериканцями, зацікавленими у "другому" відкритті Латинської Америки, в якій Мексика та Болівія посідають провідне місце, як згадується нижче в матеріалах Крістіани Лаффіт та Жана-Поля Дювіоля.
11 Orbis novus вперше вивчається Гумбольдтом відповідно до емпіричних засобів "вимірювання" ("messen"). Але якщо для цього "обстеження" ("Вермессен") потрібні складні прилади та статистичні дані, воно виходить за межі Гумбольдта. Мізантія Даніеля Кельмана в його романі "Die Vermessung der Welt" фіксує людські виміри цього світогляду в той час, коли суб'єктивність перемагає в літературі. Вчений реагує на те, що бачить, і пристрасть до розуміння живе в ньому таким, яким він є, у матеріальному порядку, зверненим до океану та цієї "кліматичної машини", тобто такої, як він задумує, земної кулі, оточеної своєю атмосферою . Ідея його Космосу виникла саме там. [10] Географія, за словами самого Гумбольдта, "геогнозія", буквально "пізнання землі", мається на увазі: "у цілому". Тому Гумбольдт логічно розумів себе жителем планети Земля. Його американська поїздка (1799-1804) повернула йому тисячі слідів його розвідок, найвідоміший з яких - казковий гербарій, що зберігається в Національному природознавчому музеї - не здобич чи трофей, а сліди, якими захоплюються з інших місць.
13 Повернімось до паралелі, цієї дискурсивної практики, такої звичної для сучасності, і зауважимо, що з обох братів саме від Олександра розширення світу відбувається найпомітніше. Саме для географії та для того, що ми називаємо "гуманітарними науками", Гете (Voyage en Italie, West-östlicher Divan, Faust II та ін.) Був для поезії зрозумілою в її всеосяжному розумінні "Dichtung". Те, що німецькі мислителі розвивають у своїх цінах у різних частинах Імперії, разом із ним не тільки піддається випробуванню фактами, але й штовхається, засмучується, перетворюється несподіваним. Олександр фон Гумбольдт був видатним розповсюджувачем карток.
16Географи, німецькі романісти, французькі германісти, американські латиноамериканці, філософи науки: паризька програма намагалася віддати належне твору з такими неймовірно різноманітними гранями. Однак літературного прочитання цього монументального комплексу бракувало. [16] Наше бажання було, частково, також далеко від будь-якої національної агресивності, щоб "перестрахувати" Олександра фон Гумбольдта, запропонувати переглянути сліди, які так довге перебування в Парижі змогло залишити за такий тривалий час життя [17] - до того ж там є поле для оранки, і нам очевидно не вистачає "Гумбольдта у Франції", як "Гумбольдта і Франції". Чи наважимось ми висловити бажання двонаціонального видання його творів, кожна подана в оригіналі та щоразу супроводжувана перекладом на відповідну мову? ?
Подібний проект дозволив би більше не ігнорувати той факт, що Гумбольдт зробив спочатку французьку, а потім німецьку мови мовами наукового викладу та розповіді. Протягом декількох десятиліть Німецька літературна академія (Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung) зі штаб-квартирою в Дармштадті, місто Бюхнер, щороку нагороджує своїм Зігмундом-Фрейдом-Прейзом, присвяченим “Wissenschaftliche Prosa” - зрозумійте: “німецька”. Коли буде створено премію, яка буде присуджена франко-німецьким авторам і яка буде носити ім'я Олександра фон Гумбольдта? ?