Про Мамі Шинкай, японську борцю-аматорку (1985-) Біографія, факти, кар’єра, Вікі, життя
Біографія
Списки
Так переглянуто
Швидкі факти
Біографія
Мамі Шинкай (jap. 新海 真 美, Шинкай Мамі; Народився 7 червня 1985 р.) - японський борець. Вона була віце-місцем у Токіо у 2008 році у ваговій категорії до 67 кг.
Кар'єра
Мамі Шинкай почала боротьбу в середній школі у віці 15 років. Зараз вона студентка університету Чукю. Там вона є членом жіночої команди з боротьби. З моменту приєднання до японської жіночої збірної команди з боротьби Казухіто Сакае була її тренером. Зріст Мамі Шинкай становить лише 1,58 метра, і зазвичай вона займається боротьбою у ваговій категорії до 67 кг у дорослому віці. Вона є неодноразовою чемпіонкою Японії у цій ваговій категорії.
Мамі Шинкай дебютувала на міжнародному килимі з боротьби на юніорському чемпіонаті світу 2003 року в Стамбулі. Там вона стартувала у ваговій категорії до 72 кг, але не вийшла далі 11-го місця. Він був використаний лише на чемпіонаті Азії серед юніорів у 2005 році в Чеджу/Південна Корея. Там вона виграла титул у ваговій категорії до 67 кг, випередивши Ма Янчун з Китаю та Отчірбатина Насанбурмаа з Монголії. Незабаром після цього вона була також юніорською чемпіонкою світу у Вільнюсі в тій же ваговій категорії. У фіналі вона перемогла його Хізер Мартін із США. У тому ж році вона також виграла чемпіонат світу з університетів в Ізмірі, де перевела Хатун Мухчу, Туреччину та Стефані Хауурн з Канади на місця.
На чемпіонаті світу 2006 року в Улан-Баторі вона потерпіла поразку у фіналі вагової категорії до 67 кг проти Гелегдшамцина Нарантшимега з Монголії і, отже, посіла друге місце. У 2006 році він не використовувався в інших міжнародних чемпіонатах.
У 2007 році Мамі Шинкай посіла 3-е місце на чемпіонаті Азії в Бішкеку, відстаючи від Чен Менг з Китаю та Дар'ї Карпенки з Казахстану, а в 2008 році вона стала першою чемпіонкою Азії в Чеджу у ваговій категорії до 67 кг, випередивши Очірбатина Насанбурмаа і Дарю Карпенку. У тому ж році вона просунулася на чемпіонаті світу в Токіо в 2008 році після перемог над Австрією Стефані Майєрхофер, Росією Джулією Бартновською та Росією Отширбатином Насанбурмаа у фінальній битві, в якій вона програла Мартіні Дюгреньє з Канади після очок. Вона стала віце-чемпіонкою світу. Мамі Шинкай не змогла взяти участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні, оскільки вагова категорія до 67 кг не є олімпійською.
У 2009 році Мамі Шинкай був побитий Йошико Інуе на чемпіонаті Японії у ваговій категорії до 67 кг. Тому цього року його не застосовували на міжнародному чемпіонаті. У 2010 році вона знову представляла Японію на чемпіонаті світу в Москві. Вона програла там у своєму другому поєдинку проти Мартін Дюгреньє, а потім у втішному раунді обіграла Маю Гунвор Ерландсен з Норвегії, але програла боротьбу за бронзову медаль чемпіонату світу проти Іфеоми Іхеаначо з Нігерії. Він посів 5 місце.
У 2011 році Мамі Шинкай програла в елімінації чемпіонату Японії у ваговій категорії до 67 кг у півфіналі проти Хірое Сузукі. Упродовж 2011 року вона тоді перейшла на олімпійський ваговий клас до 72 кг маси тіла. Однак у грудні 2011 року вона була переможена в цій ваговій категорії на чемпіонаті Японії у фінальному бою від Кіоко Хамагучі, колишнього п'ятикратного чемпіона світу. Тому Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні для них дуже далекі. Але він був використаний у лютому 2012 року на чемпіонаті Азії в Гумі/Південна Корея і виграв там бронзову медаль за Гюзелем Манюровою з Казахстану та Бадрачином Одончімегом з Монголії.