Текстова люстра
Пані ЛЕРАЛУ, як почесний інспектор національної освіти у Франції, ви добре знайомі з викладанням баскської мови у державних школах Франції (Національна освіта). Чи можете ви розмістити це вчення для читачів DiversCité Langues?
Розмова про викладання баскської мови у державних школах Франції має редуктивний аспект, оскільки мова йде про двомовне вчення, а не про викладання однієї мови, але це знову ж таки під назвою "викладання баскської", що визначено структуру школи, створену в 1983 році, що чітко відображає її витоки. Вона народилася у жорсткому контексті мовних та особистих претензій.
Чи можете ви описати нам цей контекст?
Щодо мовного контексту баскської мови:
Що стосується соціального контексту, з’являється усвідомлення втрати мови, передане культурними асоціаціями. Проактивна політика повторного захоплення сусідньої Співтовариства ("інша сторона", як ми тут говоримо важкою фразою) також обтяжує ставлення у Франції, підкреслюючи розсудливість та прихильність.
Питання мови створює розділення в сім'ях, серед обранців та вчителів. Ця мова є об’єктом бажань, але також упертої відмови, знаком визнання та фактором поділу, пам’яті про страждання та міфічною емблемою майбутнього. Зі свого боку, приїжджаючи з регіону, де не виникало жодної мовної проблеми, я з подивом виявив обережність або жорстокість слів та поведінки. Соціальний попит адресований школі, і він різноманітний: від простої символічної присутності мови до освіти під час перебування на баскській мові через прагнення до збалансованого навчання двома мовами, баскською та французькою.
У 1983 р. У Франції існувало 2 типи викладання баскської мови:
Чи можете ви також описати адміністративний контекст?
Між 3 годинами викладання мови як предмета та повним зануренням у мову можна було знайти середній шлях.
Адміністративний контекст був таким: національні програми та графіки, школа, відкрита для всіх, рівні умови для всіх.
Як ми можемо залишатися в цих рамках, перетворюючи традиційно одномовну освіту на двомовну? Це вимагало подвійного виклику:
Було побудовано двомовний модуль навчання під перехресним вогнем тих, хто захищав викладання "на баскській мові" та тих, хто вважав, що викладання іншої мови більше 3 годин на тиждень компрометує вивчення французької мови.
І в яких інституційних рамках розміщуються ці двомовні курси?
21 червня 1982 року було опубліковано Міністерський циркуляр (Саварійський циркуляр) на тему "Регіональні мови". Існує таке речення: «Нарешті, будуть вивчені умови, за яких можна створити двомовні експериментальні класи». Ці умови не були вказані, але двері були відчинені.
18 квітня 1983 р. У державній школі Саре (Атлантичні Піренеї) відкрився перший двомовний клас.
Чи можете ви описати вчення, реалізоване в цьому контексті? Перш за все, на яких принципах базується ця двомовна організація?:
Це вчення базується на чотирьох принципах:
Як основа, так і структура навчального модуля, ці 4 принципи тісно пов’язані. Вони призводять до необхідності викладання певних предметів баскською мовою. Тому необхідно починати якомога раніше, з дитячого садка, і поставити дітей в умови, адаптовані до їхнього віку, тобто зробити їх «житими» на кожній мові (занурення) у довідкову особу (вчитель, вчитель). мова, місце).
Які дисципліни викладаються на кожній мові ?
Вибір предметів, що викладаються на баскській мові, зосереджувався на математиці та природничих науках протягом усього розкладу, пластичному мистецтві, музичному вихованні, фізичному вихованні та спорті на частину розкладу.
Досвід підтверджує, що це був хороший вибір, оскільки ці дисципліни вимагають простої, але точної мови, дозволяють ефективно змішувати лексику та структури мови, дають перші ключі до культури.
Продовження цих дисциплін протягом усього періоду навчання в школі, оригінальний підхід до різних робіт забезпечують узгодженість і міцність цілого.
Що думають вчителі
Загальні рамки, задані навчальним модулем, оцінюються викладачами. Це корисна противага складності ситуацій. Він забезпечує основні орієнтири та обмеження, які він запроваджує, породжують різні конкретні досягнення, адаптовані до кожної школи. Це дозволяє краще контролювати конкретний набір двомовної освіти, різні частини якої діють у взаємодії та можуть сприяти кращим результатам.
Якщо ця освіта пропонується на добровільних засадах, яку організацію слід прийняти для школи, де діти проходять білінгвальний курс, а для інших звичайне одномовне навчання? Ви об'єднуєте всіх дітей-білінгвів у спеціальні класи або залишаєте учнів-білінгвів у класі їхнього рівня та групуєте їх лише для занять на баскському ?
Можливі обидва режими роботи. Ми віддали перевагу другому (декомпозиція), щоб білінгви могли зберігати моменти спільного навчання зі своїми одномовними однолітками та уникати будь-якої сегрегації. Ризик побачити, як група дітей, яка обирає двомовну освіту, формує гетто, безперечно, була більшою, ніж зараз, через п’ятнадцять років. Класовий режим роботи може бути придатним для поширення цього типу навчання на найбільшу кількість шкіл. Однак ми не повинні випускати з уваги необхідність належної інтеграції двомовного класу до школи та уникнення маргіналізації.
Які цілі цього викладання ?
Двомовна освіта, визначена таким чином у своїх принципах та функціонуванні, має наступні цілі:
Така освітня програма не виникає без певних труднощів. З якими ви зустрічалися ?
Ви, безсумнівно, оцінили цю програму поздовжньо. Які висновки ви робите, наприклад, із володіння мовою басків, математикою та французькою мовою? ?
Оцінювання проводилося з першого року запровадження двомовної освіти в початковій школі (1984). Його метою було дати відповіді на прості та прямі запитання, які задавали всі:
Занепокоєння батьків було зосереджено на трьох чутливих моментах:
Оцінка, порівняльна та проведена на репрезентативній вибірці білінгвальних та немовних дітей з однієї класної групи, що мають одного вчителя французької мови, тому була зосереджена на дисциплінарних придбаннях (математиці) та навичках обох мов, французької та баскської. (Більшість дітей, які навчаються в білінгві, є рідною мовою французької. Баскська мова найчастіше є їхньою другою мовою. Лінгвістичні практики в сім'ях різноманітні, більша чи менша присутність баскської мови).
Результати показали, що:
Якими подальшими завданнями ви займаєтесь у коледжі та середній школі ?
На початку навчального 1988 року в коледжі Моріса Равеля в Сен-Жан-де-Люз було відкрито секцію, що включає баскську мову, для розміщення першої групи білінгвальних учнів, які вступають до 6 класу. Графік передбачав 7:30 ранку на тиждень баскською мовою, включаючи дисципліну, що викладається цією мовою.
В даний час цей курс можна пройти до бакалаврату за тим самим графіком.
А тепер, після більш ніж п’ятнадцяти років, яка ситуація сьогодні? ?
Наприкінці цього огляду наших читачів, безсумнівно, зацікавлять причини, які спонукають вас запровадити це вчення. Чому баска ?
Давайте відповімо ще одним запитанням: чому б не баски ?
То навіщо позбавляти себе цього багатства? Перше місцеве закріплення, знайоме тому обнадійливе для дитини, але без наміру ув'язнення, перший крок навпаки до інших мов та інших культур. Рання двомовна освіта, використовуючи сенситивні періоди, трансдисциплінарна та інтегрована до звичайного курсу навчання, звичайно, не виключає інших мов. Він зразковий? Двомовність та багатомовність сьогодні багатьом здаються однією з особливостей майбутнього в Європі та світі, але мало хто описує або пропонує практичні методи навчання. Не доречно думати, що модель, яку випробовували протягом десяти років у країні Басків, може стати одним із тих інструментів, здатних задовольнити потреби найближчого майбутнього. Педагогічно та лінгвістично тверда структура, вона також повинна - і ми вважаємо це капіталом - мати можливість впоратися з надмірностями та зловживаннями, які завжди можливі. Співвідношення мов не лише освітнє: воно вимагає рівного врахування цих мов і тих, хто ними володіє, носія та гаранта толерантності "(Ізабель Ліхо, цитована вище робота).
Потрібно поставити останнє запитання. Згідно з цим досвідом, чи покращує двомовна освіта розуміння між носіями різних мов? Чи допомагає це запровадити більше толерантності, солідарності, відкритості ?
Оцінка повинна перевірити, чи досягнуто цієї "остаточної та фундаментальної" мети. Таке оцінювання здійснити непросто, і воно може бути здійснене лише в довгостроковій перспективі, але "очевидно, що ми не можемо відмовитись від нього, якщо дійсно хочемо виправдати двомовну освіту". (M.SIGUAN. Освіта та двомовність. ЮНЕСКО. Делашо та Нестле).
Пані ЛЕРАЛУ, ми вдячні Вам за це свідчення.