Усі наші вчорашні дні - Наталія Гінзбург - огляд

Позавтра

14 січня 2004 р

Виріс під фашизмом. Другий роман великої італійської авторки в новому перекладі, який відповідає її унікальному голосу.

Автор

Редактор

Добрий

Національність

Нарешті з’явився новий переклад, щоб віддати належне другому роману Наталії Гінзбург [1], який часто - і справедливо - подають як один із маяків італійської літератури. Разом зі своїм чоловіком Леоне Гінзбургом авторка жила в рішуче антифашистському середовищі. Переслідувані тоді, подружжя ніколи не припинить свою боротьбу, яка закінчиться в 1944 році смертю Леоне Гінзбурга у в'язниці Регіни Коелі в Римі, встановленням сумної пам'яті, зарезервованої для противників режиму Муссоліні. В кінці війни Наталя знову взялася за перо. Немає духу помсти у покликанні письменника цієї пораненої жінки. Справа не в підрахунку рахунків, вона хоче зрозуміти, чому і як. Наблизьтесь якомога ближче до людської душі і відслідковуйте ковзання, якомога ближче до життя, як воно є.

Весь наш вчора крок за кроком слідують дві сусідні сім'ї туринської дрібної буржуазії. Троє дітей з одного боку вулиці, четверо з іншого. Піднесення фашизму та війни як майданчик їх юності. Все могло об’єднати їх, але все розділить. Підступно. Тому що таким чином йде життя, на якому людина мало контролює, отже, шанси, які ведуть вас сюди чи туди. Великі слова в кінцевому підсумку руйнуються проти дрібних реалій, і ми опиняємось у спокійному стані з нашими вчорашніми днями позаду. Майже недовірливий. Отже, це було б дорослішанням ?

Хоча тема може звучати класично, написання Наталією Гінзбург - ніщо. І саме заслуга перекладу Наталі Бауер дає нам можливість прочитати цей текст у всьому, що робить його надзвичайну сучасність: мовою, яка грізно (і оманливо) проста, поетично повторювана. Тон такої витонченості та оригінальності, що відтоді на це не надихався жоден італійський автор. Гінзбург унікальний, його голос унікальний, і Весь наш вчора (опубліковано в Італії в 1952 р.) нітрохи не постарів. Ця фантастика повідомляє про те, яким буде, через десять років, шедевр Наталії Гінзбург, Слова племені [2], історія його власної родини, єврея, п’ємонтія та антифашиста. Коли автор нарешті зумів подолати свою недовіру до автобіографії.

Наталія Гінзбург, Весь наш вчора (Tutti i nostri ieri, переклад з італійської Наталі Бауер), Ліана Леві, зб. "Пікколо", 2003 р., 409 стор., 13 €

[1] У 1942 році Ейнауді опублікував свій перший роман, La strada che va in città, написана під псевдонімом Алессандра Торнімпарт (що можна перекласти як Алессандра Морчеле)

[2] Доступно в Grasset в колекції "Cahiers rouge"