30 років програмі Еразмус - Велика європейська історія успіху (архів)
Навряд чи існує такий захід ЄС, який би був таким популярним, як програма Еразмус: Європейська програма обміну студентами - це історія успіху. Це не лише сприяє академічному обміну, а й створює позитивний імідж Європи. Програма набула чинності 1 липня 1987 року.
За Ванессою Ловел
докладніше на цю тему
Еразмус + та молодіжна робота "Ці проекти допомагають людям змінюватися"
Еразмус + для шкіл Європейський дух у класі
Астрід Франке є однією з перших класів, яка отримала стипендію Еразма: професор американістики, яка зараз викладає в Тюбінгені, вивчала англійську мову та біологію у Вільному університеті Берліна. У 1990 році вона поїхала до Единбурга на рік як студентка на обмін: "Я познайомилася з багатьма людьми, не обов'язково стільки британцями, але фінами та американцями, іспанцями, які завжди зустрічались там у міжнародному кафе. Тож у мене є відчуття, що це був не настільки такий вирішальний рік у професійному плані, скоріше, так, у старому розумінні освіти ".
На той час про програму майже не знали. Сьогодні стипендія, ім'я якої сходить до космополіта Еразма фон Роттердама, стала загальновідомою. Той, хто їде за кордон на семестр чи два, каже: "Я роблю" Еразм ". Студенти отримують від 150 до 500 євро на місяць, залежно від країни призначення. Крім того, той факт, що було зменшено багато організаційної роботи, робить програму привабливою: визнаються академічні досягнення за кордоном, в університетах обміну проводяться додаткові мовні курси, а комісія з прийому організовує легендарні міжнародні вечірки "Еразмус". До речі, Іспанія - найпопулярніша країна обміну німецьких студентів.
Понад 40 000 студентів за кордоном
Метою програми ЄС є посилення ідентифікації з Європою та формування позитивного європейського ставлення до життя. "Це, безумовно, було однією з речей, яка в ретроспективі призвела до великого успіху для Європейського Співтовариства", - говорить Зігберт Вуттіг. "Так було в перший рік, так, у нас було трохи більше 3000 студентів в обміні по всій Європі, в Німеччині у нас було менше 700, і сьогодні, якщо поглянути лише на Німеччину, у нас є близько 40 000 студентів на рік які лише користуються цією можливістю Еразму ", - пояснює Вуттіг, який з 1989 року був найвищим представником Еразмуса в Німеччині протягом 25 років.
На сьогодні фінансування отримали три з половиною мільйони студентів. Ніхто не очікував такого успіху: програму відхиляли тричі до затвердження Радою європейських міністрів освіти і далі
Набрав чинності 1 липня 1987 року. "Спочатку в цій програмі було багато сум'яття. У договорі про ЄС не було спеціальної статті, на той момент, наприклад, Римський договір, що стосується, наприклад, вищої освіти. Були й інші проблеми, а саме питання про те, чи повинні ЄС та Європейське Співтовариство бути На той час, витрачаючи стільки грошей на те, що держави-члени могли б зробити самі ".
Наблизити Європу до своїх громадян
На початку 1980-х років європейська економіка була ослаблена, безробіття було високим, і багато країн боролися за власні інтереси - за рахунок Європейського Співтовариства. Англія вимагала "британської знижки" від Брюсселя і бойкотувала рішення в Раді Європи. Ситуація була настільки загартованою, що заговорили про "євросклероз": "Загалом, змішана ситуація, яку ми сьогодні знаємо і яку б описали як кризу. І насправді дуже велике відчуження громадян від ЄС на даний момент. І це Тоді ЄС замовив звіт з метою наближення Європи до своїх громадян. Серед іншого, у цьому звіті інструментом називаються збори громадян, обмін школярами, обмін студентами ".
Тоді брали участь одинадцять держав-членів Європейського Співтовариства, сьогодні їх 33. Програма Еразмус об’єднує більше країн, ніж Європейський Союз. ЄС інвестує у своє майбутнє. У часи правого популізму та Brexit для європейської ідеї потрібні ентузіасти: "Я сподіваюся, що Європа та Великобританія залишаються разом, настільки культурно, якщо не політично. Туреччина бере участь у програмі" Еразмус ", тому я з оптимізмом впевнений, що Великобританія теж залишиться може ", - говорить Кріс Добсон з Великобританії, який в даний час є студентом курсу обміну в Берліні, і додає:" Більшість людей, яким не подобається ЄС, не знають жодного європейця. Тож це дуже ефективно, щоб ми пізнавали один одного, як європейці ".