Берні Вебер - Легенда берегової охорони США - Фільми 2020
У 2016 році на світові екрани вийшов фільм «І шторм дав». Зображення засноване на реальних подіях, що відбулися в лютому 1952 року, і присвячено виступу екіпажу рятувального човна CG-36500. Штурман Берні Вебер та його екіпаж вирушили на допомогу затонулому танкеру Пендлтон, незважаючи на страшну шторм і незначні шанси на успіх.
Результатом цього мужнього вчинку стали врятовані тридцять дві людини. Яким був головний герой у житті і яка його доля?
біографія
Бернард Челлен Веббер (Берні Вебер) - офіцер берегової охорони США як на екрані, так і в реальності. Він народився 9 травня 1928 року в місті Мілтон, штат Массачусетс, у священичій родині. Незважаючи на молодий вік, як і його три брати, Берні приєднався до американських військових під час Другої світової війни. Після її завершення він перейшов до берегової охорони. На момент трагедії 1952 року Берні Вебер служив головним човником на вокзалі Чатем. Він закінчив свою двадцятирічну військову кар'єру в званні головного диспетчера ВМС США.
Аварія танкера
Це сталося 12 лютого 1952 р. Ураган, що вирував на північному сході США, призвів до того, що найсильніший шторм обрушився на все узбережжя. Біля півострова Кейп-Код два танкери наздогнали стихію - Форт Мерсер і Пендлтон. Коли екіпаж корабля "Форт Мерсер" виявив витік, вони надіслали сигнал лиха. У наступному звіті говориться, що танкер зламався. Берегова охорона відправила на допомогу п’ять човнів. З метою з’ясування ситуації на місці катастрофи літак також злетів.
Озираючись назад, пілот Джордж Вагнер помітив танкер "Пендлтон", який також був розділений. Все відбулося настільки швидко, що його команда навіть не встигла надіслати сигнал. Члени екіпажу, які знаходились в носовій частині корабля, загинули. А люди, які залишились на кормі корабля, мали дуже мало часу чи можливості вижити. Пілот передав узбережжю координати корабля, але наростаючий шторм зводив шанси на порятунок до нуля. Крім того, основні рятувальники брали участь в іншій операції і знаходилися в шістдесяти кілометрах від Пендлтона.
Неймовірне викуп
Берні Вебер - офіцер прибережної служби зі стажем. Тому він знав, що немає часу чекати повернення службових кораблів. Він бере на себе відповідальність і формує рятувальну команду. Ніхто не вірить в успіх операції, бо вийти на моторному човні в таку бурю - це як смерть. Однак є добровольці. Разом з Берні допомагають сержант Ендрю Фіцджеральд, моряк Річард Лівсі та моряк Саймон Ервін Маске. Потужні хвилі в небезпечному барі в Чатемі мало не знищили човен та екіпаж. Але рятувальники не здалися і, незважаючи на певні пошкодження корабля, продовжили пошуки танкера.
Коли Пендлтона виявили, перед сміливим екіпажем виникла ще одна проблема. Виявилося, що вижили 32 людини, а рятувальний катер розрахований лише на 12 людей. Перевантаження може бути фатальним. Берні Вебер ризикує і всі, хто вижив. Човен CG-36500 повернувся до берега дуже повільно і обережно. Героїв зустріли місцеві жителі, які, незважаючи на похмурі новини по радіо, не втратили надії.
Результати оперативних заходів
Цього лютневого дня з танкера "Пендлтон" було врятовано 32 людини та 38 членів екіпажу Форт Мерсер. Після успішної рятувальної операції, яка була описана як одна з найвидатніших в історії берегової охорони США, Берні Вебер та члени її екіпажу були нагороджені золотими медалями "За порятунок життя". Своїми вчинками подвиг назвали співвітчизники. Однак самі учасники цих подій завжди вірили, що вони просто чесно виконували свій обов'язок.
Життя після подвигу
Після описаних вище подій Вебера перевели з Чатема до берегової охорони Берегової охорони, де він прослужив до 1954 року. У 1955 році його та його сім'ю знову відправили до Чатема. Цікаво, що берегова охорона відіграла важливу роль в особистому житті нашого героя. Берні Вебер зустрів свою майбутню дружину Міріам Пентинен під час служби в Північному Труро. Вони одружилися 16 липня 1950 року в Мілтоні. Весільну церемонію здійснив отець Берні - преподобний Бернард Вебер. Нарешті сім'я покинула Чатем у 1963 році. Потім відбулася військова операція у В'єтнамі, в якій Вебер брав участь як офіцер ВМС США. Після ще кількох передач у 1966 році він вийшов на пенсію.
Коли Вебер покинув берегову охорону, він мав можливість працювати в інженерному корпусі та працювати в компанії з розкопок морського дна. В останні роки він був інженером Nauset Auto and Marine до виходу на пенсію. Однак на пенсії старий морський вовк не байдикував. До останніх кількох днів Берні Вебер був активним у соціальній сфері. Фотографії ветерана берегової охорони представлені в цій статті. Він викладав морські справи в школі "Hurricane Island Outward Bound" у штаті Мен, і написав книгу "Четхемські маяки та рятувальні шлюпки". Бернард Челлен Вебер помер 9 травня 2009 року і був похований з повними військовими почестями.
Спадщина героїв
Хоча Вебера вже немає в живих, його тезка все ще служить. Швидкісний патрульний катер під назвою USCGC Bernard C. Webber був спущений на воду 14 квітня 2012 року з порту Маямі, штат Флорида.
Історія неймовірних команд рятувальників Пендлтон і Форт Мерсер 2009 року була представлена в книзі "Гарні годинники: справжня історія берегової охорони США". Мемуари Вебера "Маяки і рятувальні шлюпки Четема" були опубліковані в 2015 році. А в 2016 році зняли фільм за мотивами подій. Для реалізації проекту режисеру потрібен був Крейг Гіллеспі. Роль Берні Вебера у фільмі виконав талановитий актор Кріс Пайн.