Есенська аніме-сцена організовує зустрічі з мангами в Ессен-Краї
Харчовий край. Мацурі вкотре перетворилася на фантастичну фігуру Вечір: з мечем і щитом, загостреними вухами та асиметричною зачіскою, зеленим мисливським вбранням та високими шкіряними черевиками - окрім чоботів, все самошито та вишито в майстерні - вона насправді бачить героя класики Nintendo Заплутано схожий на "Легенду про Зельду". "Я виросла разом із Лінком, і я люблю входити в його роль", - каже Мацурі, псевдонім Ізабель Уокенхорст.
Сейлор Мун і покемон
19-річна студентка з дитинства була захопленою послідовницею японської комічної культури, яку вона не лише грає як косплеєр (що є абревіатурою від костюмера); Також вона публікує власні малюнки під іменем художника. А ще вона є учасницею аніме-сцени в Ессені, яка регулярно обмінюється ідеями та зустрічається. "Багато людей пов'язують комікси для дітей з мангами, але манги охоплюють кожну вікову групу та кожен літературний жанр", - каже вона, звертаючись до одного з багатьох забобонів, з якими друзі Манга стикаються знову і знову.
До них також належать Деббі та Ронджа. Двоє студентів виросли з розповідями про Сейлор Мун і Покемонів і з тих пір є шанувальниками манги. Таким чином, вони організовують зустрічі на місці події.
"Ми почали вісім років тому, коли були ще студентами", - каже 21-річна Деббі. Первинний обмін різнокольоровими картами покемонів (тоді ще на галявині в Грузі) поступово перетворився на фіксовані зустрічі, на які зараз їздять друзі Манга з усього Північного Рейну-Вестфалії. Наступне - для 27 листопада в Будинку Юлія Лебера в Краю запланований. За словами Деббі, сцена складається майже з 300 людей, і контакт відбувається виключно через соціальні мережі.
"Багато хто вважає, що ми, друзі манги, абсолютно божевільні"
«Багато людей вважають, що ми, друзі манги, абсолютно божевільні, - каже Деббі, - але це лише наше хобі». Той, хто має справу з мангами, автоматично має справу з японською культурою. Чого багато хто не знає: Манги існували не лише з часів Покемонів. Перші комічні історії з’явилися наприкінці 1940-х. "В Японії аніме і манга оцінюються дуже по-різному", - говорить Ронджа (21).
На Далекому Сході образи також трактуються по-різному, ніж у Європі: «Різні персонажі виражають японських ілюстраторів виразом очей. В Європі ви, як правило, звертаєте увагу на весь вираз обличчя », - пояснює Деббі. Студент з комунікаційного дизайну був єдиним із тріо, який вже був у Японії, "неймовірно великий досвід".
Ізабель Псевдонім Мацурі також хоче незабаром здійснити цю мрію: "Я вивчаю японські студії в Дюссельдорфі і сподіваюся отримати стипендію на семестр за кордоном у Японії",.