Говорить нам Хірокадзу Коре-Еда; V; сміється
«Золота пальма» на Каннському кінофестивалі у 2018 році для «Сімейної справи», японський режисер Хірокадзу Коре-Еда вже повернувся у наші кінотеатри з французьким проектом «La Vérité» та двозірковим акторським складом: Кетрін Деньов та Джульєтта Бінош, мати і дочка, які сперечаються стільки, скільки люблять одне одного.
Паризький матч. Чому цей проект у Франції ?Хірокадзу Коре-Еда. За фільмом стоїть Джульєтта Бінош. Вона сказала мені, що нам довелося знімати фільм разом із великим ентузіазмом та пристрастю. І вона передала мені свою енергію. У 2015 році я подав йому перший конспект, натхненний новим «Собором» Реймонда Карвера. На цей момент я вже мав на увазі, що вона створить дует з Кетрін Деньов, дочкою та матір’ю. Отже, це проект, який довго дозрівав. Я хотів написати фільм про актрис і витратив трохи часу, щоб поговорити з Джульєттою та Кетрін. Ця слухацька робота підживлювала сценарій протягом багатьох років.
Кетрін Деньов бере з собою пам'ять про Франсуа Трюффо, і зйомки фільму нагадують "Американську ніч" того самого режисера. "Істина" - це також данина Новій Хвилі ?
Це не строго кажучи данина "Американській ночі", але так, я бачив фільм перед зйомками "Правди", а також прочитав присвячену йому книгу. Але я вважаю, що "Істина" зрештою ближче до "Останнього метро" (фільм Франсуа Трюффо з Кетрін Деньов, зауваження редактора), з цією ідеєю фільму у фільмі. "Американська ніч" повністю зосереджена на зйомках.
Кінотеатр стирає лінії щодо особистості чи національності
Як ви працювали з Кетрін Деньов? Назва "Правда" передбачає роздягання актриси та дзеркальну гру з її життям.
Я мав на увазі ідею актриси, яка втратила як суперницю, так і подругу ще до того, як цей проект навіть здійснився у Франції разом із Кетрін Деньов. Це історія, яку я уявляв собі п’ятнадцять років тому в Японії. Я навіть уявив виставу про актрису, яку у своїй гримерці, в сутінках своєї кар’єри, переслідував її покійний друг і суперник. З моїх інтерв'ю з Кетрін Деньов були елементи, які я знайшов за сценарієм, наприклад, його відповідь журналісту, коли він запитував, чи відновила молодня актриса свою ДНК, і що вона відповідає: «У Франції я справді не бачу будь-хто ». Це відповідь, яку вона дала мені, і мені було смішно, що її персонаж використовував це як лінію. Є деталі, натхненні нашими розмовами, але вона ніколи не сказала мені, що нам довелося вилучити той чи інший елемент зі сценарію, оскільки для неї Фаб'єн дуже далека від того, ким вона є щодня.
Як вам вдалося зберегти свою точність у діалогах та ситуаціях, незважаючи на мовний бар’єр? ?
У мене не було бажання знімати фільм, який в моїй голові був схожий на мене, це не було завданням, яке мене одержило. Мені пощастило працювати в тих же умовах, що і в Японії. Я писав, режисував та монтував фільм із фільмом «Остаточний розріз» із впевненістю. Мені це дуже допомогло. Я написав першу версію сценарію японською мовою і попросив мого перекладача Леа перекласти його французькою мовою. Після цього цей сценарій був переданий французькій команді, яка мала можливість дати мені відгук про діалоги та ситуації, які вони вважали невідповідними французькій культурі. Це дозволило зробити багато коригувань. На знімальному майданчику я працював як в Японії. Моя роль була такою ж: отримати найкраще з моєї команди, особливо з моїх акторів.
Ви вибрали американського актора, ви японець і зняли фільм французькою мовою, кухня італійська ... Ви хотіли передати ідею універсальності кіно ?
Так, було трохи цього. Якби я вибрав французьку кухню, це могло б бути занадто пристосовано, і я хотів внести італійський штрих у фільм. Композитор також росіянин. Так, ідея мені сподобалась. Кінотеатр дозволяє саме це замутити води щодо особистості чи національності. Начебто існує багато різних кольорів. Я хотів, щоб фільм був поліфонією всіх цих впливів.
Фільм є визнанням любові до актрис. Хто такі актриси минулого чи сьогодення, якими він завжди захоплювався ?
Джульєтта Масіна, Анна Маньяні, Джоан Фонтен, Гена Роулендс, Хідеко Такаміне (японська актриса, в тому числі піднесена "Плаваючі хмари" Мікіо Нарусе, примітка редактора), а потім, звичайно, Кетрін Деньов і Джульєтта Бінош (сміється).
Гена Роулендс, я не здивований. Ви можете відчути вплив Джона Кассаветеса на "Істину", навіть якщо ваш фільм легший.
Він є одним із моїх ідеальних режисерів, зокрема з Еріком Ромером. Коли я бачу їхні фільми, я кажу собі: ах, якби я міг поставити такі фільми, як їх ...
Ви пов’язуєте фільми та проекти. Ви вже маєте на увазі наступне ?
Я оголосив про перерву до наступного року, але у мене є чотири проекти. Я вирішив не поспішати, щоб вибрати серед них. Я повинен охолодити двигун, навіть якщо мені це нелегко.
Ви займаєте чільне місце у списках улюблених фільмів десятиліття режисерів, опитаних "Les Cahiers du cinema". А ви, які ваші улюблені фільми ?
"Холодна війна" Павела Павліковського та (після довгих роздумів) "Акт вбивства" Джошуа Оппенгеймера.