Маленький довідник для жартівника, як це працює The Huffington Post LIFE
Гумор, безумовно, є дуже важливим явищем у нашому особистому та професійному житті, породжуючи великі сподівання щодо його переваг. Це допомагає знайти рішення, згладити труднощі та зберегти наше психічне здоров’я під час напруги, як особисто, так і професійно. Сміх, який він викликає загалом, допомагає зв’язати, довірити і навіть гармонізувати конфлікти у стосунках. Але ми також спостерігаємо дуже складне явище і намагаємося зрозуміти, чому ми сміємося над жартом, або чому хороший жарт зазнає невдачі. На яких механізмах базується гумор і які його межі?
Щоб трохи краще зрозуміти явище гумору та виміряти його велику складність, ми маємо перейти до джерел "медичного гумору"
Справді, гумор і настрій на початку є одними. Лише у 18 столітті, і лише французькою мовою, "гумор" був відокремлений від "гумору", італійська, іспанська чи англійська мови не робили цього відмінності.
Основоположні тексти західної медицини, написані в V і VI століттях до нашої ери і приписувані Гіппократу Косові, надають першорядне значення "гуморам", які вони визначають як причину хвороб. Таким чином, меланхолія визначається як форма божевілля, пов’язана зі сміхом, і це пов’язано з надлишком чорної жовчі.
Це було насправді в 17 столітті, коли англійці виявили світ специфічність цієї думки, яка полягає в гуморі, через єлизаветинський театр. Термін, який вперше вживається, ми бачимо у новому значенні в комедіях Бена Джонсона: «Кожна людина у своєму гуморі» та «Кожна людина поза своїм гумором». Потім це слово набуває нових значень "примха", "каприз", "фантазія", "ексцентричність", "ірраціональний нахил", "одержимість".
У Франції, у 17 столітті, Літтре визначив одне із значень слова гумор як "Схильність до жартів, вигадлива оригінальність, приблизно у значенні англійського слова гумор". Справді, саме з 18 століття була побудована естетика англійського гумору, який став, разом із почуттям гумору, елементом експорту, що йшов рука об руку з експансією Англійської імперії.
У 1880 році слово "гумор" офіційно увійшло до французької мови, з визнанням Академії, спочатку звертаючись до карикатур. Потім ми бачимо, як через літературу та поезію розвиваються різні типи гумору: гумор обману Жюля Ромена, гумор пісні з Шарлем Трене, поезія з Жаком Превером. Андре Бретон виявляє "чорний гумор" своєю знаменитою Антологією. Слово знайшло річ.
Зараз виникає питання про розбавлення поняття, роблячи його простим синонімом "смішного", "приємного", "комічного" чи "смішного", що призведе до втрати будь-якого етичного статусу чи естетичної специфічності. Слід справді пам'ятати, що Гегель у "Естетику" визначав гумор як "позу існування".
Гумор - складне явище, і часто герої не можуть пояснити, що їх розсміяло. Ось чому ми збираємось поглянути на основні характеристики гумору: дистанцію, поблажливість і невідповідність.
Розуміння механізмів гумору
1. Відстань
Гумор характеризується здатністю дистанціюватися. Гумор веде до того, щоб бути глядачем світу, власних слів чи вчинків. Ви можете сміятись тільки над собою, над іншими, над ситуацією, якщо можете зробити крок назад, потренуватися у формі відстороненості. Ви не можете сміятися з речей, якими б серйозними вони не були, якщо ви робите вигляд, що вас це не хвилює. Ця відстань повинна залишатися добровільною і короткочасною, щоб не стати байдужістю чи гірше непристойністю.
Гумор в певних випадках може стати виходом, що дозволяє подолати нестерпне, тоді говорять про "ввічливість відчаю". Гумор давав би можливість сміятися над речами, щоб не плакати, як комік П'єр Деспроже, який жартував про рак на сцені, коли він страждав на нього. і що він помер.
Гумор, зіткнувшись з нещастям, також можна сприймати як виклик, це випадок засудженого, який вигукує на шибениці: "Ну! Тиждень добре починається". Це зухвале ставлення характерне для чорного гумору. Темний гумор дозволяє вам зіткнутися з нещастям і показує, що ви можете стати сильнішими за нього. Темний гумор - це механізм мужності.
2. Змова
Гумор створює потурання, але, як це не парадоксально, без нього існувати не можна, тобто без спільної системи відліку.
Це не обов'язково означає, що співрозмовники знають один одного, але що вони мають мінімум спільних знань та цінностей, як показано в шоу, де комік перед кімнатою. Щоб мати можливість переключитись у ігровому світі, нам також потрібна воля, загальне бажання сміятися разом., поділитись на мить жартівливим задоволенням. Змова - це обов’язкова умова виробництва, а потім успіху жартівливого висловлювання.
З гумором ми дозволяємо керуватися тим, хто вимовляє жарт, особливо в довгих напружених історіях. але нас не обманюють, ми діємо «як би», вступаючи в грайливий світ, заснований на співучасті.
Якщо поблажливості немає, жарт падає, жарт не зрозумілий, гумор не смішний і може залишити сліди. Отже, традиційне «консервування» передбачає певну форму змови з прийняттям дози агресії, але лише однієї дози.
3. Некоректність, розуміння механізму гумору
Некоректність є головною рушійною силою гумору. Невідповідність означає одночасну або дуже близьку за часом присутність елементів, які є несумісними або суперечливими. Сміх або посмішку провокує цей конфлікт між тим, що ми очікували, і тим, що насправді стикаємось. Мовознавці, зі свого боку, визначили елемент, який виявляє цю невідповідність, це "автоматичний вимикач".
Аналіз смішної історії, про яку Фрейд повідомив у 1905 р. У «Слові розуму та його відношенні до несвідомого», дозволяє нам краще зрозуміти процес:
"Два євреї зустрічаються біля лазні
- - Ти приймав ванну? запитайте першого.
- - Чому? - запитує у відповідь інший. "Не вистачає одного?"
У цій історії вимикачем є дієслово "бракувати". Це елемент, який переходить від першого, буквального, серйозного значення ("купатись"), до другого, несподіваного, невідповідного значення ("красти").
Ми переходимо з однаковим терміном від серйозного реєстру до грайливого. Жартівливий ефект спрацює набагато краще, якщо буде такий ефект несподіванки, а друге значення швидко нав’яжеться у свідомості співрозмовника. Таким чином, автоматичний вимикач дає можливість перейти від серйозного режиму спілкування до веселого режиму спілкування.
Існує порушення "принципу реальності", згідно з яким, у нашому прикладі, не можна вкрасти ванну, а, з іншого боку, втручанням "внутрішньої логіки", що дозволяє визнати, що лазня - це щось транспортабельне що ми можемо вкрасти.
Жартівлива весна походить від співучасті між співрозмовниками. У випадку запропонованого прикладу простий факт знання того, що оповідач (Фрейд) єврей, дає змогу не розглядати антисемітський гумор.
Гумор має свої межі
Іноді переваги гумору також знаходять свої межі. Наприклад, саркастичний гумор, який "випускає пару" і полегшує в короткостроковій перспективі, може завдати довгострокової шкоди цільовим.
"Жартувати стає дедалі важче", нещодавно повідомив нам комерційний директор, натякаючи на фемінізацію своїх команд, яка поступово вилучала жарти сексистського характеру, традиційно несуть згуртованість. між чоловіками!
ну так, гумор за рахунок людей розвивається, і те, що ще було прийнятним кілька років тому - гомофобські, расистські, мачо-жарти - просто більше не проходить.
Деякі шкодують, - звичайно, не ті, хто стали жертвами - як показують дослідження, які вказують на страждання людей, на яких ці часто повторювані жарти і переживаються усіма як нешкідливі.
Ви повинні знати, що гумор можна перекваліфікувати як переслідування із застосованими покараннями. Вже існує велика американська судова практика щодо цього порушення закону (Комісія з рівних можливостей зайнятості).
Жарти про блондинок, повних людей, геїв, арабів. смійте лише тих, хто справді сміється, бо, як ми вже бачили, однією з необхідних умов для гумору є "поблажливість". Як сказав покійний П'єр Деспрож: "Ми можемо сміятися з усього, але не з ким-небудь"