Новини ІстроРумунів - Хорватія намагається змусити істрорумунський діалект зникнути
Як підписант Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (C.E.L.R.M.), Хорватія контролюється Комітетом міністрів Ради Європи. 12 березня 2008 року Рада Європи (C.E.) опублікувала звіт Комітету експертів про застосування Хорватією C.E.L.M.R., Який передбачає механізм контролю для регулярної оцінки його застосування. У главі 2 Доповіді Комітету експертів "Оцінки застосування частин II і III Хартії" вперше в абсолютному вираженні йдеться про істрорумунський діалект (підрозділ 2.1.2, & 48, перешийок).
На підставі офіційного звіту Комітету експертів член молдавської Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Влад Кубреков представив 17 квітня 2008 р. "Проект резолюції про складну культурну ситуацію" Істро - румунські меншини, "Зареєстровано як документ ЄС з ні. Док. 11595, підписаний 34 членами 20 держав-членів Ради із закликом визнати мовні та культурні права для істро-румунської громади відповідно до європейських стандартів.
Раніше, з огляду на вступ Хорватії до Європейського Союзу, рішенням Міністерства культури Хорватії від 27 серпня 2007 року було зроблено крок, яким істрорумунські діалекти були оголошені "нематеріальною культурною цінністю" та включені до Переліку. Хорватські нематеріальні культурні цінності захищені. Йдеться про захист, зарезервований для етнофольклорних проявів, але не про захист мови, що надається CELRM, який забезпечує, наприклад, дитячі садки мовою населення меншин, заняття в школі. Мовою того ж населення, програми на цій мові по місцевому телебаченню та радіо тощо.
На заходах на підтримку населення Істро-Румунії, таких як "Асоціація Децебал" у Трієсті в 2007 році та в Сібіу, організованих разом з Асоціацією "Астра" в 2008 році, З нагоди виставки докторами історії істро-румунів доктора Ервіно Кертіса на неї було дано відповідь на хорватській території з організацією програми, координованої пані Звездана Врзіч, що фінансується владою регіону Істрія, з Нью-Йоркського університету (Нью-Йоркський університет), який також користується спонсорством TRACE, та місіс Vrziˆ не знає істро-румунського діалекту чи румунської мови, і взагалі жодної письмової та розмовної романської мови. Як частина цієї програми, семінар, присвячений проекту "Захист мови Влаха чи Єянщи", відбувся з 10 по 12 липня 2009 р. У м. Джеян та Су Н'єві, який був повторений 24 червня 2010 р., у Швеції, присвячений тому самому проекту пані ‡ VrziД.
З самого початку спостерігається, що мова розглядається дуже редуктивно, відрізана коренем та її природними зв’язками з румунською мовою, і це тенденція чи програма, яка не може захистити мову. У безпосередній небезпеці зникнення, але лише для його ослаблення (скасування). Що це за "опіка" чи захист так званої мови "Vlaï ™ чи чи Jeianschi"? Він полягає у простому комп'ютерному наборі тексту, "оцифровці" коротких оповідань на "vlaІ ™" або "jeianschi" та в редагуванні аудіо компакт-диска з мінімальним словниковим запасом, що називається "мовою" дня сака "(повсякденна мова). Очікується, що мова буде написана після хорватської орфографії та для цього буде створено веб-сайт www.vlaski-zejanski.com, що вважається вирішенням мовної проблеми.!
Веб-сайт має чотири крихітні відділення, в тому числі під назвою "Glasovi community" (Громадські голоси), громади, орієнтованої лише на недавнє югославське минуле, покоління, потім відділення все крихітне, що називається "Nauci" (наука), що говорить про походження мови надзвичайно коротко, з чого лише випливає, що про походження мови не відомо нічого точного, ніж якби воно коли-небудь прибуло, в 16 столітті, звідкись "з Балкан".
Таким чином створюється образ нікого, без походження та імені, поза історією, що блукає, хто знає, як по землях Хорватії, ідентичність якої зведена до назви села.
Ми сумніваємось, що таким чином створюються умови для збереження та усвідомлення цінністю мови місцевим населенням, як зазначено у "програмі опіки", координаторі цієї акції. правопорушення. Бо тонко, не заявляючи про це відкрито, мова вважається вже мертвою, і її єдиною перспективою є муміфікація в музеї без перспективи живої мови. Отже, це жива мова, якою говорять близько 500 людей в Істрії і приблизно втричі більше у світі, але в серйозній небезпеці невдовзі зникнути, так само, як лікування давно померлої мови.
Порятунок не може полягати в тому, щоб вставити фрагменти мови в аудіо компакт-диск в Інтернеті, але він повинен бути активним, передаючи сьогодні, як це було до 1970-х, від одного покоління до іншого. ослаблена, і тому існує потреба в прямій передачі, яку допомагають дитячі садки - адже мову можна вивчати, але не вивчати дошкільнятами через Інтернет, як мову ацтеків-, кваліфікованою вчителькою навіть для факультативного вивчення мови в школі та заохочення її через місцеві теле- та радіопередачі, якщо наміри «оживити» мову є щирими, і І не лише етнобізнес та лицемірство.
Мовні права живого громадянина не можна пасивно розміщувати в музеї старожитностей, вони повинні активно проявлятися у повсякденному житті громади. Зусилля Хорватії, до яких має бути приєднана Румунія, оскільки мова не йде про населення без імен, зв’язків та походження, як це трактується у вищезазначеному проекті „Ociuvanie vlaï ™ kog ili jeianskog iezica, "повинно бути зроблено у сенсі добросовісності та застосування європейських законів та двосторонніх договорів, завдяки яким невелика хорватська громада в Румунії не вважається скорочувальною" ™ ovean, "але він користується всіма правами, його походження та мова визнані, у нього є школи, що фінансуються румунською державою тощо.
Тому ми відмежовуємось від спроби зламати істро-румунську мову румунської мови, скасувати етнонім rumeri - від romanus, румунський, ром -, сьогодні законно виражений у істро-румунській фразі, і ми висловлюємо свою думку Очікується, що ця історія та філологія цієї галузі румунства буде гонкою таблиць, зменшивши їх до рівня людей без культурної компетенції, не може бути прийнята науковою спільнотою та європейськими державами.
Тому ми відмежовуємось від нинішніх заходів, від "очей світу", які ризикують сплутати порятунок мови та її поховання, і натомість вимагаємо застосування європейських стандартів ".