Переповнення - Ви сказали вкладення… - Press Mines

Переливи

2005 1912

Повний текст

  • 1 Дякую Г. Абенду, Ч. Бенцекрі, Х. Бьоме, Б. Каррутерсу, Л. Енгельлу, С. Епштейну, Т. Ертману, Г. Ф (.)

1 Це всі знають, нічого, як нещасний випадок, розлука, обов’язок обрати, усвідомити, що насправді важить серед речей, людей та реалій, які, на вашу думку, вам подобаються. Це питання, що стосується прихильностей, має перевагу припускати, що випробування передує рішучості: щоб знати, що хтось тримає, треба його випробувати і випробувати. Сформульоване таким чином, питання не потребує причин, воно обходиться без критеріїв. Важливість, актуальність цих прихильностей ще не піддаються сумніву, навіть не їх природа: можна побачити втрату, не знаючи точно, що це. Не потрібно драматизувати ні те, ні те, що для тривіального вибору виглядає однаково - який фільм дивитись сьогодні ввечері, яке вино взяти з цього меню, яку станцію слухати вранці ... Ви також можете дуже міцно триматися за щось, що не 't. не враховується для інших ("це ніщо", "це не має значення", як хтось каже, не вірячи в це сам).

  • 2 І якщо, як це часто буває з політичними чи моральними зобов’язаннями, ці вагомі причини вже є (.)
  • 3 На щастя, наша прихильність до свободи зростає лише тоді, коли їй загрожує.
  • 4 За внесок М. Кайона у цю тривалу дискусію, в якій брали участь винахідники АНТ (.)
  • 5 Французька наповнена дуже винахідливими фразами, які дозволяють нам уникнути подвійності активності/передачі (.)

3 Що нас пов’язує, до чого ми прив’язані? Питання має ще одну перевагу, яка походить від попередніх символів, але що його перша формулювання виявила менше: "Що ми тримаємо?" ", Трохи проникливий: він не тільки, як ми щойно поступово зрозуміли, водночас невизначений, стримуючий, і при цьому тісно пов'язаний із ситуаціями, він також симетричний. Чи ми за щось тримаємось, чи це щось, що нас тримає? ... Поза такою взаємністю, яка залишалася б дуже дуалістичною, - це зв’язки дуже різноманітних натур, в яких ми потрапили, які тримають нас разом і яких ми тримаємо, закликаємо до перерозподілу агенції4, розгорнутої у цьому переплетенні там, де кожна ланка щось робить, але де жодного недостатньо. Як зазначив Бруно Латур, ідея прихильності негайно включає сумнів у причинно-наслідкові зв'язки на користь менш чітких взаємодій: поштовхів, тертя, взаємних тренувань. Більше чіткого розподілу між визначаючими речами і визначеними речами ми переходимо від активного/пасивного двійкового коливання до безперервності, менш чіткої, але продуктивної, розподіленої дії, "справедливої ​​справедливості", поширеної в цих мережах (Latour, 2000 ) 5.

  • 6 За асоціацією, як кажуть мовознавці: добрий еквівалент прихильності.
  • 7 Ситуації, до яких ми підійшли на семінарі "Змінені гуманітарні науки", намагаючись піти (.)
  • 8 Див. Зокрема журнал "Тіло і суспільство", починаючи з 1995 року.
  • 9 «З тієї самої тканини», говорить Джеймс (французькою мовою!) У «La notion de conscience» ([1905] 2005, с. (.)
  • 10 Як Латур (1999, с. 21) з гумором висловив це в теорії акторських мереж, навіть уніфіковану рису (.)
  • 11 І це, залишаючись строго в рамках економічних міркувань та моделювання (.)
  • 12 Коли ви щось купуєте, ви навіть купуєте вуса продавця, сказав він !
  • 13 Використовуючи це світловідбивальне слово, замість того, щоб сказати, як англійською мовою “застосовується закон”, французький e (.)
  • 14 Або, як теза Кетрін Грандлемент (2008) чудово показала, чому су (.)
  • 15 Це питання створення соціології економіки, яка враховує світ, який вона реалізує, шляхом opp (.)

8 Саме для опису цієї постійної роботи в економіці Каллон говорив про прихильність-роз'єднаність: навпаки, ми завжди виходимо з нерозривного набору зв'язків, у переплетенні яких щомиті визначаються уподобання та продукти; продавець може лише спробувати трохи перемістити ці конфігурації на свою користь, після того, як спробував зробити так, щоб вони виглядали чітко, пропонуючи вибір - тобто можливість розплутування певних посилань для відновлення інших. Аналіз привів безпосередньо до більш конкретного поняття переливу кадрів та до теоретизації дисципліни-економіка як перформації реальної економіки (Callon, 1999a; 2007) 15 .

  • 16 Ось чому його наступне дослідження, проведене В. Рабехарісоа, було зосереджене на AFM, і він за електронною поштою (.)
  • 17 Формула, запозичена Латуром у Греймаса (1976), з її актантами («що змушує людей робити»), що дозволяє (.)
  • 18 Знову цей цікавий займенник, французькою мовою, з тією ж функцією, що і середнє значення по-грецьки: express (.)
  • 19 З іншого боку, слово пристрасть додає ідею екстремального формату, але цього не повинно бути, цього (.)
  • 21 Той факт, що для того, щоб позбутися нерозв'язної проблеми дешево, місцева влада f (.)
  • 22 Пор.Стінгерс (2006).
  • 23 Це визначення прагмати В. Джеймсом (2005 [1912]). Подумайте також про місце, яке Г. Х. (.)

14 Або ми приймаємо цю необхідність для проведення експерименту з проблеми пізнання або незнання об’єктів, які і так існують і до яких ми «маємо» або не маємо смаку, або для простого акта дотримання закодованої культурної практики. Момент контакту, нерішучість того, що відбувається (незалежно від того, забиваєш гол, дивуєшся вину чи рухаєшся музикою ...), це вже не лише побічні ефекти, принцип яких потрібно шукати деінде: освіта, довкілля, соціальна гра членства. Ми повертаємось до очної зустрічі, з одного боку, предметів та їх властивостей, з іншого - предметів та їх смаків, і питання зводиться до схрещеного столу, який у процесі також забезпечує розподіл між дисципліни., одні займаються краще знаючими предметами, інші з кращим розумінням смаків. Справа простіша: скажи мені, хто ти, я скажу тобі, що тобі подобається. Проблема ковзнула - від смаку до виробництва, який одночасно створює репертуар предметів та його аматорів, до системи ідентичностей та відповідностей. Ми знаходимо дуалізм економіки між потребами та товарами, який критикував Каллон.

16 Входження в цей досвід є вимогливою справою, перед якою аматори підкоряються: кожного разу, повертаючись у форму, загострюючи свої очікування, мобілізуючи свою увагу, реінвестуючи в об’єкт. Але без цього немає шансів, що цей об’єкт сам «відбудеться» у найсильнішому сенсі цього слова, що він отримає доступ до присутності, яку потрібно кожного разу відновлювати. Це умова розгортання вистави з її невизначеним часом і, часом, нескінченним щастям.

Бібліографія

Боулбі, Дж. (1978 [1969]), Вкладення та збитки, Париж: PUF.

Callon, M. (1992), “Соціологія науки та економіка технічних змін: непереборний підйом техніко-економічних мереж”, у CSI (ред.), Ці мережі, які розум ігнорує, Париж: L'Harmattan, с. 53-78.

Каллон, М. (1999a), "Чи може соціологія збагатити економічний аналіз зовнішніх факторів? Нарис поняття кадрування-переповнення ”, у D. Foray & J. Mairesse (ред.), Innovations et performans. Міждисциплінарні підходи, Париж: Éditions de l'EHESS, с. 399-431.

Callon, M. (1999b), "Ні відданий інтелектуал, ні відсторонений інтелектуал: подвійна стратегія прихильності та відстороненості", Sociologie du travail, 99 (1), с. 1-13.

Каллон, М. (2007), “Що означає сказати, що економіка є перформативною? », Д. Маккензі, Ф. Муньєса та Л. Сіу (ред.), Чи роблять економісти ринки? Про перформативність економіки, Принстон, Нью-Джерсі: Прінстонська університетська преса, с. 311-357.

Callon, M. & B. Latour (1997), “Ви не будете підраховувати! Як симетризувати пожертви та капітал ”, Revue du MAUSS, 9, с. 45-70.

Callon, M. & J. Law (1995), “Агентство та гібридний“ Collectif ””, Південноатлантичний квартал, 94 (2), с. 481-507.

Callon, M. & V. Rabeharisoa (1999), "Урок людства Джино", Réseaux, 95, с. 197-233.

Чемберлін, Е. Х. (1953 [1933]), La Théorie de la concurrence monopolistique, Париж: PUF.

Гомарт, Е. (1999), «Здивований метадоном: експерименти із заміщення», докторська дисертація, Париж: École des mines de Paris/CSI.

Гомарт, Е. & А. Хенніон (1999), “Соціологія прихильності: меломани, наркомани”, в J. Law & J. Hassard (ред.), Actor Network Theory and After, Oxford/Malden, MA: Blackwell Publishers, p. 220-247.

Grandclément, C. (2008), Продаж без продавців: соціологія шаблонів руху супермаркетів, Докторська дисертація, Париж: MINES ParisTech/CSI.

Greimas, A. J. (1976), Семіотика та соціальні науки, Париж: Le Seuil.

Хенніон, А. (2007 [1993]), La Passion Musicale, Париж: Métailié.

Хенніон, А. (2009), “Рефлексивність. Діяльність аматора », Мережі, 153, с. 55-78.

Hennion, A., S. Maisonneuve & É. Гомарт (2000), Figures de l'amateur, Париж: Французька документація.

Хенніон, А. і Г. Тейл (2003), Протоколи смаку. Прагматика самодіяльності, Париж: DEP/Міністерство культури-CSI.

Hennion, A. & G. Teil (2004), “Смак вина. Для соціології уваги ", у V. Nahoum-Grappe & O. Vincent (ред.), Le Goût des belles things, Париж: Éditions de la MSH, с. 111-126.

Джеймс, В. (2005 [1912]), Нариси в радикальному емпіризмі, Марсель: Agone.

Латур, Б. (1999), «Про відкликання АНТ», в J. Law & J. Hassard (eds), The Actor Network Theory and After, Oxford/Malden, MA: Blackwell Publishers.

Латур, Б. (2000), “Рахунки/переломи. Від поняття мережі до поняття прив’язаності ", в А. Міку і М. Пероні (ред.), Що нас пов’язує, La Tour d'Aigues: Éditions de l'Aube, с. 189-208.

Ло, Дж. (2003 [1992]), "Примітки до теорії акторської мережі: впорядкування, стратегія та неоднорідність", Центр наукових досліджень, Університет Ланкастера, http://www.comp.lancs.ac.uk/ соціологія/документи/Law-Noteson-ANT.pdf

Мосс, М. (1960 [1923-4]), „Нарис про подарунок. Форма та причина обміну в архаїчних суспільствах ", у М. Mauss, Sociologie et anthropologie, Париж: PUF, с. 143-279.

Мід, Г. Х. (1932), Філософія сучасності, Чикаго: Університет Чикаго, преса.

Мерло-Понті, М. (1945), Феноменологія сприйняття, Париж: Галлімар.

Рабехарісоа, В. і М. Каллон (1999), Сила хворих. Французька асоціація проти м’язової дистрофії та досліджень, Париж: Presses de l'Ecole des mines.

Стенгерс, І. (2006), Богородиця та нейтрино. Яке майбутнє для наук ?, Париж: Les Avêcheurs de rire en rond.

Примітки

1 Дякую Г. Абенду, Ч. Бенцекрі, Х. Беме, Б. Каррутерсу, Л. Енгельлу, С. Епштейну, Т. Ертману, Г. Файну, Г. Кряжві, Х. Молотчу, Ф. Муньєсі, Д. Шлейферу, Б. Зігерту та Д. Старку за цінні коментарі до різних версій цього тексту. Особлива подяка пану Пуну, який надав переклад англійською мовою, і допоміг мені також зрозуміти французький оригінал.

2 І якщо, як це часто буває з політичними чи моральними зобов’язаннями, ці вагомі причини вже є, поставляються із прихильністю, яку вони підтримують, це тому, що вони самі є прихильністю, вони теж виконують свою роботу, з іншими, і просто необхідно враховувати це так само, як і вони.

3 На щастя, наша прихильність до свободи зростає лише тоді, коли їй загрожує.

4 Про внесок М. Кайона у цю тривалу дискусію, в якій були дуже залучені винахідники АНТ (Law, [1992] 2003; Latour, 2005), див. Callon & Law (1995); Callon & Rabeharisoa (1999).

5 Французька мова наповнена дуже винахідливими фразами, які дозволяють нам уникнути активної/пасивної двоїстості, наприклад, її дивне використання відбиваючого ("il dogodi cette", "de quoi-il?", "Ça se fait"), або подвійний інфінітив ("змусити когось щось зрозуміти", "грати в оркестрі" ...), можливо, поєднаний із рефлексивним ("нехай будеш ти": активний чи пасивний ?!), і все так важко перекласти. Див. Нижче, примітки 12 та 17. Це, безсумнівно, сучасний слід старого середнього способу грецької мови, який систематично використовується для дієслів, як стати, бажати, змінити тощо, про які важко сказати, чи вони активні чи пасивні, навіть у кого трапляється те, що відбувається - хто народжується, коли народжується? ! (Hennion, Maisonneuve & Gomart, 2000, с. 166; Latour, 2000, с. 190; Hennion, 2009, с. 64).

6 За асоціацією, як кажуть мовознавці: добрий еквівалент прихильності.

7 Ситуації, які ми обговорювали на семінарі "Змінені гуманітарні науки", намагаючись вийти за межі підходів з точки зору стигматизації чи ідентичності (семінар CSI/MoDyS, А. Хенніон та Дж. Ру, ред.).

8 Див. Зокрема журнал "Тіло і суспільство", починаючи з 1995 року.

9 «З тієї самої тканини», говорить Джеймс (французькою мовою!) У «La notion de conscience» ([1905] 2005, с. 164).

10 Як з гумором висловився Латур (1999, с. 21), у Теорії акторських мереж навіть дефіс !

11 І це, залишаючись строго в рамках економічних міркувань та моделювання відносин попиту та пропозиції, що додало краси тезі.

12 Коли ви щось купуєте, ви навіть купуєте вуса продавця, сказав він !

13 Використовуючи це вдумливе, замість того, щоб сказати, як англійською мовою, “закон застосовується”, французи чіткіше висловлюють думку, що закон ринку буде дійсним “сам по собі”: у такому економічному розумінні економіки речі трапляються лише тому, що вони мають відбутися, ніхто не має до чого "застосувати". 80 років тому Чемберлін сказав прямо протилежне.

14 Або, як теза Кетрін Грандлемен (2008) чудово показала, чому супермаркети та самообслуговування, які теоретично повинні бути позбавлені будь-якого посередника між покупцем і товаром, насправді є накопиченням плакатів, показників, опор, рекламні акції, гондольні голівки та тисяча видів торгових пристроїв “POS”, що поширюються щодня.

15 Це питання створення соціології економіки, яка відповідає світові, яку він реалізує, на відміну від критичної соціології, що засуджує нереальність її моделей, але також проти теорії вбудованості, яка оточує колиску економіки захисних осередків культурних та соціальних зв'язків. Поняття про переповнення кадрів та перформативність застарівають цей постійно відновлюваний дуалізм між холодним, розрахунковим та загальним характером ринку, що перериває зв'язки, та теплом, місцевістю та гуманністю соціальної реальності (Callon & Latour, 1997). З точки зору прихильності, яка стосується нас тут, приємно відзначити парадокси "антикалькулізму", навіть якщо це йде далеко за течією цих сварок, що, як би само собою зрозуміло, називає "незацікавленість" факт кохання ... Яка прірва між Моусом і МАУСОМ! Есе про подарунок говорить лише про зв'язки та зобов'язання (Mauss, 1960), щоб проаналізувати те, що ми зараз називали б їх перформативністю, не уявляючи антропологічної нісенітниці, що відсутність "інтересу" буде ...

16 Ось чому його подальші дослідження з В. Рабехарісоа були зосереджені на AFM, і, наприклад, дозволили йому поставити питання про моральність Джино, цього батька, який відмовляється піклуватися про його дитину (Rabeharisoa & Callon, 1999; Callon & Rabeharisoa, 1999), або взяти тему прихильності та роз'єднаності на більш політичній основі, щоб поговорити про прихильність соціолога (Callon, 1999b) ?

17 Формула, запозичена Латуром у Греймаса (1976), з її актантами ("що змушує робити"), що дозволило відокремити питання дії від питання суб'єкта.

18 Знову цей цікавий прономінал, по-французьки, з тією ж функцією, що і середнє значення по-грецьки: висловлюючи те, що відбувається поза забороною, щоб віднести це до предмета.

19 Слово пристрасть, навпаки, додає ідею екстремального формату, але цей не є обов’язковим, це лише один формат серед інших, те саме стосується і найкращого смаку.

20 Пор. "Я люблю Баха" (Генніон, 2007, с. 20).

21 Той факт, що, щоб дешево позбутися нерозв’язної проблеми, місцеві громади фінансували клініку, тоді як активізм та минула історія персоналу виховували колективне ставлення великого розуміння до наркоманів, створило цікаве ситуацію, яку можна було б розцінювати як ризикований соціальний експеримент, але також засуджувати як безвідповідальну утопію - створення громади в каліфорнійському стилі в 1970-х за рахунок платника податків - або навіть як легалізовану торгівлю людьми: як прямо дивувався один менеджер, коли поставка замінника наркотику перетворюється на відверте співучасть із наркоманом ?

23 Це визначення прагмати В. Джеймсом (2005 [1912]). Подумайте також про місце, яке Г. Х. Мід (1932) відводив "фізичним речам" у нашому усвідомленні світу через їх "маніпулювання".