Поняття та режим аудіовізуальних медіа-послуг на вимогу (en) - la gbd

Сьогодні пропозиція аудіовізуального спілкування більше не може бути зведена до традиційних засобів масової інформації, таких як телебачення або радіо. Дійсно, еволюція Інтернету дозволяє споживачам більше не піддаватися програмам телевізійних каналів, а бути повноцінним гравцем у телевізійну ніч. Все більше і більше каналів дають змогу переглянути свою програму на своєму веб-сайті за допомогою відтворення, або безпосередньо на його телебаченні з відео на замовлення. Каталоги кінематографічних творів, таких як фільми або телевізійні серіали, також доступні для загального користування. Ці послуги називаються SMAD, тобто аудіовізуальними медіа-послугами на вимогу.

Резюме

1 Історія
- 1.1 Режим СМАД перед законом від 5 березня 2009 року
- 1.2 Режим SMAD з часу прийняття закону від 5 березня 2009 р. [3]
2 режим SMAD
- 2.1 Визначення
- 2.2 Транспонування директиви AVMS законом від 5 березня 2009 року
3 Указ про СМАД від 12 листопада 2010 р. [4]
- 3.1 Положення, що стосуються внеску у виробництво кінематографічних та аудіовізуальних, європейських та оригінальних французьких творів
- 3.2 Положення, що гарантують пропозицію кінематографічних та аудіовізуальних творів, європейських та оригінальних французьких виразів та забезпечують їх ефективний розвиток
- 3.3 Положення, що стосуються реклами, спонсорства та телемагазину
- 3.4 Положення, що стосуються контролю з боку CSA за SMAD, створеними в іншій державі-члені Європейського Союзу
4 Зовнішні посилання
5 Список літератури
6 Примітки

Режим СМАД перед законом від 5 березня 2009 року

До закону від 5 березня 2009 року про аудіовізуальне спілкування та нову послугу громадського телебачення СМАД бачили, що їхній режим здебільшого вводиться законом про довіру до цифрової економіки 2004 року [1]. Потім вони вважалися повідомленнями для громадськості в Інтернеті так само, як веб-сайти. Їх правовий режим був порушений Директивою про аудіовізуальні медіа-послуги від 11 грудня 2007 р. [2]

Режим SMAD з часу прийняття закону від 5 березня 2009 р. [3]

Починаючи із закону від 5 березня 2009 року, СМАД були включені до закону від 30 вересня 1986 року. Французькі аудіовізуальні правила були розширені, включаючи СМАД.

Визначення

Що відноситься до цієї категорії, це догоняюче телебачення та послуги відео на замовлення.

Закон від 5 березня 2009 року транспонував Директиву про аудіовізуальні медіа-послуги (SMA) від 11 грудня 2007 року.

Транспонування директиви AVMS законом від 5 березня 2009 року

Закон від 5 березня 2009 року транспонував Директиву про аудіовізуальні медіа-послуги (SMA) від 11 грудня 2007 року.

Відтоді, як вони набули свого нового режиму, SMAD були пов'язані з аудіовізуальним спілкуванням. Зараз багато правил, що стосуються аудіовізуального спілкування, адаптовані до SMAD. Серед цих правил є, зокрема, захист неповнолітніх (стаття 12 Директиви), використання французької мови, реклама, а також просування європейських кінематографічних та аудіовізуальних творів та оригінального французького виразу (стаття 13 директиви).

Стаття 15 закону від 30 вересня 1986 р., Внесена зі статтею 41 закону від 5 березня 2009 р., Передбачає, що Вища аудіовізуальна рада забезпечує захист неповнолітніх у програмах, доступних СМАД.

Закон посилається на декрет, який передбачає встановлення правил змісту, що застосовуються до SMAD, незалежно від того, передаються вони в ефірі чи розповсюджуються мережами, які не використовують частоти, призначені Вищою аудіовізуальною радою.

Указ від 12 листопада 2010 року має на меті регулювати чотири типи норм. - Положення, що стосуються внеску у виробництво кінематографічних та аудіовізуальних творів, європейський та оригінальний французький вираз. - Положення, що дозволяють гарантувати пропозицію кінематографічних та аудіовізуальних творів, європейських та оригінальних французьких виразів та забезпечити їх ефективний розвиток. - Положення, що стосуються реклами, спонсорства та телемагазину. - Положення, що стосуються контролю з боку CSA за SMAD, створеними в іншій державі-члені Європейського Союзу.

Положення, що стосуються внеску у виробництво кінематографічних та аудіовізуальних творів, європейський та оригінальний французький вираз

Внесок застосовується:

- Видавцям SMAD, крім наздоганяючого телебачення (послуга VoD), оборот яких перевищує 15 мільйонів євро. - Редакторам наздоганяючих телевізійних послуг, незалежно від їхнього обороту.

Якщо до наздоганяючих телевізійних послуг ставляться по-різному, це пов’язано з тим, що їх внесок був об’єднаний із внеском телевізійних послуг, з яких вони походять. Ось чому порогового значення тригера не вказано.

Обов'язок робити внески стосується всіх послуг, безкоштовних чи платних, за актом або за передплатою. Однак в указі зазначено, що: «Для всіх послуг (VoD або TVR, платні послуги або послуги передплати, безкоштовні або платні, державні або приватні), положення, що стосуються внеску у виробництво кінематографічних творів, та ті, що стосуються до внеску у виробництво аудіовізуальних творів застосовуються відповідно лише послуги, які пропонують щонайменше 10 кінематографічних творів тривалого часу або 10 аудіовізуальних творів. Цей пороговий порог має на меті лише за умови внеску послуг, які насправді пропонують не незначну кількість робіт. "

Положення, що гарантують пропозицію кінематографічних та аудіовізуальних творів, європейських та оригінальних французьких виразів та забезпечують їх ефективний розвиток

SMAD підпадають під дію квот, які зобов’язують їх транслювати певну кількість французьких або європейських аудіовізуальних чи кінематографічних творів. Ці квоти застосовуються до всіх нелінійних послуг, що пропонують щонайменше 20 кінематографічних творів, тобто 20 аудіовізуальних творів. Ці квоти не застосовуються до послуг, які в основному пропонують порнографічні твори або спонукання до насильства.

Указ від 11 листопада 2010 року передбачає, що СМАД повинні пропонувати щонайменше 60% європейських робіт, 40% з яких - французькі. Вони також повинні просувати ці європейські роботи у своєму каталозі, виділяючи зображення та витяги.

Положення, що стосуються реклами, спонсорства та телемагазину

Правила, що застосовуються до телевізійних послуг щодо реклами, спонсорства та телешопінгу, також застосовуються до SMAD, але з певними особливостями. Основна мета цих правил - боротьба з підпільною рекламою. Це головним чином полягає у чіткому визначенні повідомлень, призначених для просування товару, послуги чи бренду.

Положення, що стосуються контролю CSA за SMAD, створеними в іншій державі-члені Європейського Союзу

На європейському рівні очікується, що СМАД підпорядковуються законодавству держави, в якій вони знаходяться. Відповідальність цієї держави полягає у забезпеченні дотримання мінімальних європейських правил, таких як правила захисту неповнолітніх. Директива AVMS 2007 року передбачає процедуру, що дозволяє державі-члену тимчасово призупинити трансляцію SMAD на своїй території, якщо вона вважає, що держава, де створена послуга, не виконала своїх зобов'язань з моніторингу. Указом від 19 грудня 2010 року ця процедура була застосована у Франції. Цей указ також дозволяє боротися з практикою, яка передбачає, що SMAD, що транслює переважно контент, призначений для Франції, встановлюється в іншій державі-члені, де правила є більш в'ялими.

Застосовність цього указу може бути сумнівною, оскільки цей механізм суперечить принципу свободи надання послуг на європейському ринку. Однак директива AVMS передбачала винятки з цього принципу, однак вони не стосуються застосування цього механізму до SMAD. Тому цей указ дозволяє дії, що суперечать європейському законодавству.