Топ-10 соромних троллівудських обкладинок
На час пізньої Кубки існував зловісний звичай. (Крім усього іншого, ще більш зловісний). Зловісна звичка, на яку я хочу звернутися сьогодні, полягала в тому, щоб взяти міжнародний хіт, "перекласти" його та адаптувати до дріб'язкової і дерьмової місцевої реальності, дати йому кілька текстів румунського лірика, позбавленого будь-яких слідів уяви. З вуст "румунського золотого покоління" великі хіти мимоволі перетворилися на пародії. Але, залишимо це на вершині.
Почнемо мило. Добре, якщо фільм жахів починається повільно і чуттєво, щоб було де рости. На 10-му місці ми маємо Джо Дассіна з повільною банановою мовою, від якого все село тремтить і жалюгідне. Просто послухайте той вступний тон "Я не можу тебе любити", який говорить: "Ми маємо покинути студію за 10 хвилин, і мене розрізане розсіяне лайно".
Сімілея була піонером. Він відчував, що одного разу всі "покриють" Абву, від Меріл Стріп до моєї сусідки Гіки. І вона хотіла це зробити першою. Він має місце внизу списку, оскільки це не настільки прикро-фальшиво, як те, що буде слідувати, але взяти Абву і накласти на неї такі незручно-нудні тексти - це злочин.
Румунські народні артисти мали справжній фетиш з Діланом. Фетиш, який для будь-якого шанувальника оригіналу потрапляє в категорію "ебать свою маму". Ні, я не маю нічого спільного з Піттішем. Але "Полювання на вітер" для мене звучить як "пролив вітру", і порівняння з Діланом робить наших румунів жалюгідними.
7. "Я зробив те, що зробив для Марії"
Спочатку Тоні Крісті співає про чоловіка, який йде помститися за вбивцю своєї дружини. Оригінал співається з напругою, але не перебільшено і без наголосу. У румунській версії ми маємо лабораторний сироп із танцюристами кабаре та хтивим виглядом. (Краще. Ви розумієте, наскільки показно заздрила румунська співачка, яка б зробила вірний переклад?)
Проста ідея обкладинки після Free, зроблена Дідою Драґаном, здається жартом. Як мої цуценята можуть бути ходячим скелетом з довгими цвяхами в Румунії та “покривати” один із фірмових гімнів 60-х та 70-х? І принаймні, якщо ви робили це англійською мовою. Але ти, ні, ти повинен бути ходячим скелетом з довгими романтичними цвяхами. З текстами пісень, щоб перемогти своїх дітей.
Ось обкладинка ще гірша за ту, що на 8. Я ПОВТОРЮЮ: Ділан - це Ділан. Ви не можете грати в Бубня, якщо у вас немає кишок Ділана. Ви не можете замінити їх невеликим заклинанням. Візьміть будь-який текст, сповнений тонкощів і поезій, покладіть його в рот декламаційному педофілу, і вийде болісно сумна лапа.
Коли відносно нешкідлива жінка фальшиво згущує голос і змушує тютюн горіти, я згадую 4-річних дівчаток, які накладають губний густий шар на губи і дефілюють будинком у взутті матері на підборах. Це настільки ж художньо та переконливо. І коли Маргарета Паслару грає Оскара Бентона, все, що ти можеш зробити, - це сміятися.
Тут ви навіть не знаєте, чому сміятися з першого разу. De Disco Herăstrău? Одяг мадам? Про непереборний збіг між нюханням акценту з пульпним ставленням та фразеологічними фразами хуті? "У нас не буде того ж друууууму". Епічний.
Я з дитинства ненавидів Анда Калугаряну. Соромно бути жінкою від природи і штучно смоктати. Погано імітована невинність здається мені більш огидною, ніж симульований оргазм. Принаймні, імітуючи оргазм, ви піднімаєте чужу самооцінку. З фальшивою невинністю і помітно загущеним ти просто схожий на нескінченно незручну індичку.
Але ця версія "Таргана" - епічний дебіл. Він б'є "Кена Лі" з поштового відділення.
Незручно і соромно перекладається як "Родинні розмови", вводиться "допомагати, стрибати" з кліше румунської пари, де чоловік "блукає селом", але "купує квартиру" (WTF? Я думав, села, за замовчуванням, це місцевість з будівлями без підлоги), а жінка базікає, як стільник, Гіл Добріка залишається в історії як король соромного покриву. Злитися від сміху.