Вправи з практичної фонетики вимови російської мови, правопису, інтонації

Зошит з MP3-CD з практичної фонетики російської мови орієнтований на німців, які хочуть добре розмовляти та розуміти російську мову. Якщо ви хочете вільно володіти російською мовою, вам слід потренуватися у вимові. Тому що між німецькою та російською вимовою є деякі відмінності. Це стосується як артикуляції окремих звуків, так і мелодії речення. Саме на цих відмінностях основна увага приділяється вправам з практичної фонетики російської мови. Отже, ви дізнаєтесь, що росіяни загалом говорять більш спокійно, ніж німці, не мають дихання або вимовляють російський Р [r] подібно до баварців.

Зошит з практичної фонетики російської мови пропонує:

  • Різноманітні вправи з фонетики для тренування російських звуків, звукових зв’язків та мелодії речення.
  • Вправи, що тренують правопис та слухання та розуміння читання на додаток до російської вимови.
  • Компакт-диск у форматі MP3 із робочим часом понад 3 години, на якому розмовляють російськомовні.
  • Ключ до рішення для всіх, хто хоче займатися самостійно з книгою та компакт-диском.

Цілі вправ:

  • Навчання носіїв німецької мови автентичної російської вимови.
  • Передати вплив артикуляції, інтонації та інтонації на значення слів та висловлювань російською мовою.

Цільова група: Новачки з базовими знаннями та просунуті

Структура вправ з практичної фонетики російської мови

Книга та MP3-CD складаються з таких частин:

  1. Вправи на голосні та приголосні звуки
  2. Загальні вправи
  3. Інтонаційні вправи
  4. Ключ до рішення вправ

Сірі коробки з заголовком "Нотабене!" вказати на найважливіші особливості російської вимови та правопису.

фонетики

Частина 1: Вправи на голосні та приголосні звуки

Ця частина зошита знайомить вас із системою російських голосних та приголосних звуків.

Багато німців борються з російською вимовою, оскільки звуки утворюються по-різному в обох мовах. Ось чому один пояснює Таблиця порівняння, що показує вісім основних відмінностей між німецькою та російською артикуляцією та вимовою. Йдеться про положення язика, губ і нижньої щелепи. Німці говорять, висунувши мову вперед, і багато рухають губами та нижньою щелепою. Росіяни, навпаки, згинають язик у місток, рухають губами залежно від положення язика і майже не змінюють положення щелепи.

Таблиця порівняння німецької та російської артикуляційних основ

Таблиця порівняння також показує особливості вимови звуків, подібних у російській та німецькій мовах. Наприклад, в обох мовах букви K, T або C. У німецькій мові твердість приголосних навряд чи грає роль. Натомість у російській мові м’яка/тверда вимова приголосного може змінити значення слова. Існують також важливі відмінності у вимові дзвінких та подвійних приголосних.

Це пояснює, як саме будь-які російські голосні та приголосні сформульовано і на що слід звернути особливу увагу під час дебатів. Ілюстрації показують положення органів мови в роті та горлі.

Взагалі, особливості російської вимови описуються зрозумілими словами. Але буде Технічні умови використовується, що слід пам’ятати. Одне з них - типова для російської мови регресивна асиміляція. Це означає, що на вимову приголосного впливає звук нижче.

При введенні Система російських голосних вимова наступних голосних спеціально навчена:
[а], [о]
[у], [и], [э]
е [j + э], ё [j + о], ю [j + у], я [j + а]

На самому початку наголошується на різниці у вимові наголошених та ненаголошених голосних, що так важливо в російській мові.

Пояснення вимови російських голосних А і О

І те, і інше Російські приголосні є вправи для вимови таких звуків:
[б] - [п]
[б ’] - [п’]
[в] - [ф]
[в ’] - [ф’]
[г] - [к]
[г ’] - [к’]
[д] - [т]
[д ’] - [т’]
[х]
[х ’]
[з] - [с]
[з ’] - [с’]
[ш] - [ж]
[щ ’]
[л] - [л ’]
[ы]
[м] - [н]
[м ’] - [н’]
[р] - [р ’]
[ч ’] - [ц]
[й]

Символ [’] позначає м’якість російських приголосних. Оскільки м’яка або тверда вимова приголосних відіграє головну роль у російській мові і іноді змінює значення слова. У зошиті багато прикладів, таких як ЕЛ (він їв) - ЕЛЬ (ялина, ялина), ФЭН (віяло) - ФЕН (фен) або КРОВ (притулок, житло) - КРОВЬ (кров).
Як вимовляється тверді та м’які приголосні російською (з відео)

Види вправ у частині 1 практичної фонетики російської мови

  • Багато вправ стосуються розпізнавання мелодії та ритму російської мови. Наприклад, слід спробувати почути наголошений склад і записати слова за зразком татАта. Велика А позначає наголошений склад, а мала - найслабший. Такі види вправ здаються корисними. Бо саме так ти концентруєшся на вимові слів. Значення/переклад значення не має.
  • Послухайте та порівняйте німецьку та російську звуки.

Вправа 24. Порівняйте: запитайте - б ить, P eter - п ить, б ью - п ью, F elz - п ел, B eere - б éлка, P öckel - п ёк, арки - о б ёрка

  • Слухайте і повторюйте російські слова. Наприклад, спочатку зі звуком, який практикується, потім з іншим.
  • Слухайте слова і заповнюйте прогалини голосними.
  • Як визначити, чи вимовляються російські приголосні м’яко чи твердо?.
  • Послухайте, які дзвінкі приголосні вимовляються безголосно.
  • Запишіть російські літери, буквосполучення та слова за поданим зразком.
  • Спершу читайте вголос російські фрази та речення, вирішіть, як їх вимовляти, запишіть своє рішення та перевірте його на відповідність вправі аудіювання та клавіші відповіді.
  • Послухайте і запишіть російські слова та перевірте, чи правильно ви їх зрозуміли. Такі вправи особливо корисні зі звуками, які є визначальними для значення слова. Йдеться не лише про прослуховування окремих слів, а й про визнання різниці в потоці мови.

Частина 2: Загальні вправи з окремих ключових областей російської орфографії

У цій частині практичної фонетики ви дізнаєтесь деякі особливості російської орфографії та вимови. Акцент робиться на буквах та поєднаннях букв, які

  • пишеться по-різному, але вимовляється подібно, напр. Б., приголосні Ц, ТС і ТЬС або голосні О і Ё;
    Як вимовляється O російською (з відео)
  • вимовляється інакше, ніж написане, напр. Б., закінчення -ОГО, -ЕГО (Г вимовляється як [w]);

Вправа 21. Слухайте фрази. Диференціюйте частини мови, у яких закінчення -ого, -его пишуться частинами мови, які звучать однаково акустично, але мають інший варіант написання. Випишіть лише слова з закінченнями -ого, -его на.

Рішення: до́брого, сно́ва, о́лово, си́него мо́ря, синева́, четвёртого, бо́льшего, більшео́го сча́стья, того́ де́рева, всего́ хоро́шего, одного́ моего́ знако́мого, ничего́ стра́шного

  • написана, але не вимовляється або навряд чи вимовляється, напр. Б., літери Д і Т у сполученнях приголосних ЗДН, СТН, СТЛ або РДЦ.

Інша увага приділяється префіксам ПРЕ-, ПРИ- та їх відмінності від прийменника ПРИ та частинок НЕ та НІ.

Види вправ у частині 2 практичної фонетики російської мови

Деякі вправи структуровані подібним чином до тих, що містяться в Частині 1. Багато завдань тренують російську орфографію. Серед іншого, слід:

  • розрізнити, яка ненаголошена голосна записана у слові;
  • вставляти правильні комбінації літер або закінчення слів у пробіли;
  • обґрунтувати написання префіксів або частинок;
  • визначитися з правильним варіантом вимови;
  • слухати та записувати короткі тексти російською мовою. Два диктанти - це уривки з оповідань відомих російських класиків Олександра Купріна та Антона Чехова.

Частина 3: Інтонаційні вправи

Цей розділ зошита з практичної фонетики російської мови складається з двох розділів:

  1. Інтонація та мелодія російської мови
  2. Інтонаційні вправи

На початку пояснюється, що російська мова - мелодійна. Тому тембр голосу, мелодія речення та наголос на певному слові можуть змінити значення висловлювання. Автори описують сім інтонаційних моделей (ІМ) російської мови та підкреслити різницю чи подібність до мелодії речення німецькою мовою. Наприклад, оцінна та емоційна інтонація (ІМ-6 та ІМ-7) є дуже типовою для російської мови. Вони не трапляються німецькою мовою, "тому, що вивчаючі німецьку можуть здобути їх лише шляхом наслідування", - йдеться в ній.

До Практика російської інтонації потрібні речення, тексти та багато діалогів. Деякі з них - це уривки з творів відомих російських письменників, таких як Федір Достоєвський, Михайло Булгаков, Микола Лесков або Борис Акунін, а також від двох важливих театральних режисерів ХХ століття Костянтина Станіславського та Всеволода Мейєрхольда. Є також російські прислів’я та діалоги з повсякденного життя.

Російські тексти не перекладаються, і їх може бути важко зрозуміти навіть для досвідчених учнів. З одного боку, це зрозуміло, бо тут практикується російська інтонація, а не розуміння. З іншого боку, може бути важко вибрати правильну інтонацію, не розуміючи значення речення чи розмови.

Вправи включають:

  • Розпізнавати інтонаційні моделі під час прослуховування;
  • Читайте російські тексти чи діалоги та використовуйте лише дану або всі інтонаційні моделі;
  • Прочитайте запитальні речення із запитальним словом та без нього, речення з прямим привітанням або з протиставленням і спостерігайте за ходом тону.

Висновок щодо вправ з практичної фонетики російської мови: вимова, правопис, інтонація

Великим плюсом книги є виділення найважливіших відмінностей між німецькою та російською вимовою.

Той, хто відчуває труднощі з певними російськими звуками або звукосполученнями, може спеціально їх практикувати.

Іноді ви вимовляєте щось неправильно, не усвідомлюючи цього. Книга та 181 вправа на супровідному компакт-диску MP3 допомагають виявити та виправити типові помилки вимови німецької мови, що розмовляє російською мовою.

Завдяки MP3-CD і клавіші відповіді кожен може самостійно відпрацьовувати свою вимову. Однак важко визнати власні помилки. Це може допомогти записати себе, а потім критично порівняти запис із вимовою на компакт-диску. В ідеалі, вчитель або носій російської мови повинен допомогти.

Російські слова та тексти рідко перекладаються німецькою мовою. Тому що книга сприймає себе як вимову, а не як інструктор, що вивчає словниковий запас. Однак часто важливо знати значення слів, щоб правильно їх вживати. Тому бажано мати під рукою словник.

Новачки можуть використовувати багато вправ при вивченні російського алфавіту, щоб відчути вимову.