Вшанування Марка Раефа

Росія - Російська імперія - Радянський Союз та Незалежні Держави

Повний текст

1 Кілька років тому (на мою думку, у 1991 році) в EHESS відбувся колоквіум з історії Росії. Марк Раефф був присутній. Надавши йому слово, президент зробив це з такими словами: «Марк Раефф. Подальше введення не потрібно ». Насправді було б марно або навіть непристойно представляти це. Для всіх, хто мав якийсь зв’язок з Росією, з її історією та цивілізацією, він був майстром par excellence. Ми маємо біль і обов'язок зробити цю презентацію сьогодні.

2 Марк Рейфф народився в Москві в 1923 році. Його батько, інженер з ліберальною тенденцією, досить активно займався політикою. Дитина виглядала тендітною та була інвалідною через вади розвитку піднебіння. Її чудова мати зіткнулася з усіма турботами та всіма відновлювальними операціями з тією самою енергією, яка призвела її, не вагаючись, до ста років.

3 Участь в інтелектуальному та політичному житті в 1923 р. Означало ризик смерті в гіршому, еміграції в кращому випадку. Сім'я переїхала до Берліна, і дитина вивчила німецьку мову в початковій школі. Нацизму принаймні пощастило в тому, що Марк здобув середню освіту в ліцеї Мішле у Ванвесі, якому він залишався вірним. Там він вивчив французьку мову, а також скористався дуже міцною освітою, яку отримували добрі французькі ліцеї того часу. Марк Раєфф прекрасно ілюструє цю істину про те, що можна лише справедливо судити російську культуру та зберігати почуття міри, якщо хтось справді знає хоча б одну іншу культуру. Він знав ще двох, німецьку та французьку, до яких він завжди залишався прив'язаним, навіть більше, як він мені сказав, ніж англійців та американців. З цією мовою він увійшов у літературу, філософію та історію цих приймаючих країн, знання яких поглиблював до кінця свого життя. Він був мудрим і невтомним читачем, зовсім протилежним спеціалісту в цій расі великих європейців давнини. Чи багато залишилось ?

4 1941: родина переплила океан, і Марк потрапив до військової служби США. Вона знала, як добре використати свою поліглотію. Зрештою, Раефф написав більшу частину своїх творів англійською мовою, доброю, чіткою та твердою англійською мовою, але він також публікував французькою мовою, і знову німецькою та російською мовами, із таким самим задоволенням, якщо не більше. Наприкінці війни він відповідав за спілкування з переселенцями або полоненими, які радянські команди брали в руки і намагалися повернутися в країну, де їх чекав принаймні трудовий табір. Вони це знали, і молодий Раеф може попередити їх, вони все одно повертаються додому.

5 Демобілізований, Марк Раефф скористався законопроектом про ГІ, який дав йому можливість вступити до університету. Для нього це був Гарвард.

7 Фактична історична частина цієї великої роботи була здійснена з крісла Карповича. Сам цей професор писав дуже мало. Він був корінним росіянином, міцно прив'язаним до православної церкви, наділеним педагогічним даром, духом істини та здорового глузду, які поставили його учнів на правильний шлях. Які студенти? Я цитую лише тих, кого я знав особисто, Малію, Пайпса, Улама, Тредгольда та Марка Раеффа. Були й інші. "Учні Карповича" - це школа, і вони складають легенду, порівнянну з іншими центрами думок, "Енциклопедією", "Тюбінгенським рухом", з менш піднесеними амбіціями та більш тверезим і критичним запитом правди.

1 Феномен, який Мартін Малія дещо пропустив, коли помітив, що російські установи не мають (.)

10 У 1961 році Марк Раєфф покинув Університет Кларка, на своїй першій посаді, і був обраний до Колумбії, а згодом призначений Бехметевим професором російських студій. Він не рухався. Саме в цьому університеті я зустрів його, і я хотів би дати тут більше особисте свідчення.

12 Відтоді наші стосунки стали стосунками старих друзів. Ми обмінялися своїми дітьми під час канікул. У Парижі він зупинився в готелі за кілька кроків від мого будинку. Про цю дружбу залишився письмовий запис: дві товсті коробки, де я зберігав його листи. Вони написані від руки, за винятком самого останнього, коли він уже не міг володіти пером. Я думаю, що ці листи, написані протягом сорока п’яти років дуже видатним професором, одного дня можуть когось зацікавити. Вони справді цікаві.

2 Хорошим символом цього поворотного моменту є зміна назви класики Мерле Фейнсод у г (.)

13 Я вже говорив, що інтелектуальний клімат у США близько 1965 року вступив у епоху заворушень, з якої він насправді не вийшов. У галузі російських студій майже канонічні результати гарвардської школи, розширені розселенням учнів Карповича як на східному, так і на західному узбережжі, почали кардинально заперечуватися. Цю суперечку Малія, одна з жертв, віднесла до "меншовицького синдрому набутого імунодефіциту". Я не хочу вступати в цю битву, хіба що сказати, що старійшини ні в чому не капітулювали і що вони встигли, якщо вони ще були живі, бути виправданими студентами протестуючих, які визнали, що це вони, а не їхні нові господарі, які говорили правду.

14 Раефф був об'єктом неприємних нападів деяких колег з Колумбії. У мирному настрої він зневажився відповісти і, як тільки зміг, пішов у відставку і пішов до лона вчених муз.

15 Він продовжував читати, писати, відвідував кілька конференцій із поміркованістю, давав кілька уроків у Німеччині та Франції та робив кілька поїздок для задоволення та обжерливості в Італію та Францію. Він співпрацював з нашими російськими та радянськими кахерами дю Монд. Він не змінився, як сімдесят п’ять у сорок. Наприкінці минулого року він сказав мені, що страждає аміотрофічним бічним склерозом, також відомим як хвороба Шарко, яка, безсумнівно, призведе до летального результату. Він помер, схожий на себе, добрий, люблячий, сердечний, вдячний, безтурботний, пещений дружиною та двома доньками.

3 Раефф знайшов спосіб дружити з цими двома непримиреними ворогами.

16 Я хотів би визначити, порівняно з іншими "учнями Карповича", яким був характерний стиль Раефа як історика Росії. Можливо, і він перший визнав це, що Малія має більше інтелектуального блиску, а Пайпс більше сили. Ми можемо це визнати. Але Раефф, культура якого, безумовно, була рівною, мав одну тиху і проникливу чесноту: усе, що він сказав, було правдивим, простим і простим. Що стосується Росії взагалі, у мене було кілька розбіжностей з Малією, я не завжди погоджувався з Пайпсом, але я повністю і спокійно покладався на Раефа, який ніколи не помилявся. За останні двадцять років він не помилявся з Росією. Цей безпомилковий компас більше не буде керувати нами .

Примітки

1 Феномен, який Мартін Малія дещо пропустив, коли зауважив, що російські установи в 19 столітті відставали від розвитку німецьких установ лише на кілька десятиліть. Німеччина адаптувала нові установи до суспільства, готового зробити їх плідними. Накладання одних і тих самих інституцій на російське суспільство часом мало протилежний ефект і посилювало опір модернізації.

2 Хорошим символом цього поворотного пункту є перейменування класики Мерле Фейнсод у посмертному перевиданні: замість того, як править USSr: як управляється СРСР.

3 Раефф знайшов спосіб дружити з цими двома непримиреними ворогами.

Процитувати цю статтю

Паперова довідка

Ален Безансон, “Вшанування Марка Раефа”, Cahiers du monde Russe, 49/1 | 2008, 7-12.