Вся правда про тайську їжу - інше взуття
Іппі! Салат з чимось зеленим, грибами та чилі! Здається, це виглядає смачно, і я починаю завантажувати багато цього на свою тарілку. П’ятничний обідній час у їдальні, погляд трохи втомлений. А дух перебування в Європі все ще був трохи похмурим ... гриби! Пах! В якій тайській страві (крім супів Тома Ка та Тома Яма) коли-небудь були помічені гриби? Бажання, швидше за все, було батьком цієї думки.
Звичайно, це риба. Точніше сушена риба, дивними великими шматками. Якось за формою нагадують товсті грибні скибочки і дуже твердої консистенції. Але луската шкіра все-таки віддала його. І надзвичайно, повторюю, НАДІЙНО солоний смак. Мені подобається солоне. Але це акуратно! Зелений - це знову всюди присутній «водний шпинат». Англійську мову також часто називають "ранковою славою". Той, хто знає цей вислів з іншого контексту, напевно зможе насолодитися типовою стравою Південно-Східної Азії “Смажена ранкова слава” з незліченною кількістю англомовних мандрівників.
Гаенг Сом: "велика дама" тайських каррі
У їдальні я в той день у втраті. На додаток до салатного дива, біля прилавка чекає неминучий “Gaeng Som” на півдні. Один із “Grande Dames” тайських каррі, як це називає автор мого улюбленого блогу про тайську кухню. Gaeng Som або евфемістично “Жовте каррі з морепродуктами” - яскраво-оранжево-кислий (“Som”) і завжди з якимись морепродуктами, переважно креветками. Я люблю креветки і насправді кислі теж.
Але смаковий склад «кислих каррі» дуже своєрідний і не відразу стає очевидним для західних мов. Можливо, причина, по якій страву не можна знайти в жодному меню туристичного ресторану. Тайландці, навпаки, люблять це - особливо тут, на півдні. У тайській їдальні є Гаенг Сом три рази на тиждень.
Марне використання морепродуктів та риби
В основному можна сказати, що в країні з майже 2600 кілометрами узбережжя риба та морські тварини, природно, перебувають у верхній частині меню. Крім того, в затоках, річках та штучних ставках є безліч ферм для креветок, крабів та омарів. Що стосується порціонування та подавання страв, кухарі в цій країні дійсно можуть бути надзвичайно щедрими. З точки зору центральноєвропейців, їдальня часто має креветки та кальмари в карі та стравах з рису майже розкішно.
Операція вдалася, кістки виплюнулися
Чому, однак, люди люблять гризти тих маленьких макарелів, які не мають до них ніякого відношення, мені не відкривається повністю. Через низьку частку волокнистих компонентів для простоти їх завжди повністю смажать або смажать у фритюрі. Поціновувач повинен відокремити - імовірно - 20 грамів м’яса під час тривалої та складної операції ложкою та виделкою від кісток, які явно перевищують.
Як варіант, ти сміливо кусаєш його, смокчеш щось навколо, гризеш і виплюваєш щось неїстівне. Якщо ви не померли з голоду до кінця процесу, смак риби залишає цілком задовольняюче враження.
Ферментована риба - аромат корівника
На жаль, цього не можна сказати про найвибагливіший виклик тайської кухні для мене: «Бла-ла» та пов’язані, сірувато-коричневі пасти для соусів, які виготовляються з ферментованої риби, крабових інгредієнтів, і я не знаю нічого іншого. Вони дуже сильно пахнуть. Проходячи повз велике виробництво в їдальні, може, як ... так, щось на зразок коров’ячого гною, старих шкарпеток і так, просто риби, якої не вистачає моря вже деякий час.
Великою перевагою таких приправ є те, що їх можна подавати як гарнір. Тож експеримент із соусом або пастою, відповідно дозуванням, залежить від вас. І якщо ви не дихаєте під час їжі, результат може бути просто пікантним.
Пригоди за межами зони комфорту
Не дихай - це також золоте правило найвимогливішого з усіх каррі, «південно-тайський каррі з копченою рибою» - так називається на етикетці на прилавку. Те, що звучить зовсім не погано, явно вивело мене за межі моєї особистої волі до експериментів. Блюдо випромінює легкий коров’ячий аромат ферментованої риби. А шматочки супу, які можна визначити як рибу, затьмарюють деякі речі з точки зору вмісту солі. “Май дай”. Очевидно, не може. Sorrriiiiiie.
Я лише читав або чув про інші пригоди. Кажуть, що кухня північно-східного регіону Ісан дуже інтенсивно працює з жуками та іншими істотами з твердою оболонкою. І, звичайно, ви знаєте смажених або смажених коників та скорпіонів із закусочних стендів на вулицях Бангкока. Майже легендарний і вже не великий сюрприз. Подібно до щурячого каррі, кажан на косі або напіввилуплені курячі яйця в Лаосі та Камбоджі. Але про це більше, коли я подорожую відповідними країнами ...
Делікатесні десерти
Класичні тайські десерти можна впевнено назвати «масті». Європеєць швидко долає помилку, згідно з якою овочеві гарніри, такі як чорна квасоля, солодка картопля або кукурудза, повинні бути присвячені лише головній страві. Смажені солоним і солодким кокосовим молоком або подані з кокосовим морозивом (зерна кукурудзи!), Старі друзі не роблять тонкої лінії, але якщо ви все одно голодні, вони точно будуть ситими! Десерти можуть не обов’язково задовольняти око (див. Коричневий суп з квасолі), але це, безумовно, смакові рецептори.
Моїми улюбленими залишаються більш привабливі поєднання варених бананів у кокосовому молоці або постійно популярного липкого рису з підсолодженою чорною квасолею («Дао Дао») або ще краще з солодким від природи свіжим манго («Као Ніау Мамуан»). Yummieyummie.
Що ще ви повинні знати
Інакше? Тайці завжди їдять ложкою та виделкою з найдешевшого листового металу, ложкою в правій руці та зачерпуючи виделкою. Ножі зайві, оскільки в основному всі страви бувають шматочками розміром до укусу. Тільки для супів (!) Подають палички для їжі та невелику порцелянову ложку - відповідно до китайської традиції. Використовуйте палички для лову макаронних виробів та рослинних компонентів з миски, ложка використовується для споживання бульйону.
Це важливо в цілому: суп - це не закваска в Таїланді, а гарнір! Його подають до багатьох інших гарнірів з рисом. Не даремно “їсти” означає на тайській мові “джин-хао”, що означає “їсти рис”. І в цьому немає сумнівів: рис є тричі на день, і він завжди є на головній тарілці правопорушника. Все інше згруповано в маленьких мисках посередині і традиційно ділиться з усіма за столом. Також каррі, які вже вважаються супом у Таїланді і перераховані як такі у багатьох меню.
Кожен вугор поступово приймає ложку каррі №1, ложку смажених овочів, варену рибну головку, дві ложки каррі №2 і раз у раз ложку прозорого курячого супу. І все спочатку.
Fusion тайською мовою
Але, можливо, гість вечері просто перемішує все разом на своїй тарілці. Це врівноважило б гостроту однієї страви з кислотністю іншої та відповідало б тайському ідеалу поєднання якомога більшої кількості смакових нюансів в одному прийомі їжі.
Не дивно, що салат з папайї, який одночасно кислий і гострий, солодкий і солоний, горіховий і свіжий, настільки неймовірно популярний. Або що тайці занурюють зелене манго та гуаву у суміш цукру, солі та чилі. Або що щось подібне або “Luk Yee” тут вважається делікатесом: “бонбон” подається для освіження або перетравлення після основної страви і подає всі смакові рецептори на людській мові у незрівнянно повному вигляді на різних фазах слиновиділення.
Приємна притча для моєї найдорожчої країни, я думаю, хоча я вражена: рясно солодка на перший укус, та чи інша кисла чи гірка нотка в подальшому, багато солі в супі і завжди неймовірно насичена та насичена. Таїланду є що запропонувати кожному. 😉