Боннські угоди, 26 травня 1952 р., MJP, університет; з Перпіньяна
Бонн, 26 травня 1952 р
Тристороння декларація[Конвенція, наведена нижче, не була ратифікована Францією після відхилення Національним збором Франції договору про ЄРД. У нього були внесені поправки, що слугували б основою для відносин між трьома державами та Федеративною Республікою Німеччина після укладення Протоколу про припинення окупаційного режиму у Федеративній Республіці Німеччина на конференції Quatre (Париж, 23 Жовтень 1954).]
Перша стаття
1. Федеративна Республіка має повну владу над своїми внутрішніми та зовнішніми справами, за винятком місць, передбачених цією Конвенцією.2. Три Держави скасують Статут окупації та скасують Вищу комісію союзників та Земельний комісаріат після набрання чинності цією Конвенцією та Конвенціями, переліченими у статті 8 (далі - "пов'язані конвенції").
3. Відтепер Три Держави будуть вести свої відносини з Федеративною Республікою через послів, які діятимуть спільно у тих сферах, які Три Держави вважатимуть спільними інтересами згідно з умовами цієї Конвенції та відповідних конвенцій.
Стаття 2
1. Три держави зберігають для себе в силу міжнародної ситуації права, які раніше ними користувались або володіли щодо: а) розташування збройних сил у Німеччині та захисту їх безпеки, б) Берліна та в) Німеччина в цілому, включаючи об’єднання Німеччини та мирне врегулювання.2. Федеральна Республіка, зі свого боку, утримається від будь-яких дій, що завдають шкоди цим правам, і буде співпрацювати з трьома державами з метою сприяння їх здійсненню.
Стаття 3
1. Федеративна Республіка погоджується з тим, що вона буде проводити свою політику відповідно до принципів, закріплених в Статуті Організації Об'єднаних Націй, і цілей, визначених Статутом Ради Європи.2. Федеративна Республіка підтверджує свій намір повною мірою приєднатися до спільноти вільних націй, ставши членом міжнародних організацій, спрямованих на просування спільних цілей вільного світу. Три держави в певний час підтримають кандидатуру Федеративної республіки в таких організаціях.
3. Коли Три держави ведуть переговори з державами, з якими Федеративна Республіка не підтримує відносин, вони консультуються з Федеративною Республікою з питань, що безпосередньо зачіпають її політичні інтереси.
4. На прохання федерального уряду та у всіх випадках, коли останній не в змозі зробити це сам, Три держави вживають необхідних заходів для представлення інтересів Федеративної Республіки у її відносинах з іншими державами а також у певних міжнародних організаціях або конференціях.
Стаття 4
1. Місія збройних сил, розміщених трьома державами на федеральній території, буде захистом вільного світу, частиною якого є Федеративна Республіка та Берлін.2. Три Держави консультуватимуться з Федеративною Республікою настільки, наскільки дозволяє військова ситуація, щодо розміщення цих збройних сил на федеральній території. Федеративна Республіка буде повною мірою співпрацювати з цією Конвенцією та пов'язаними з нею конвенціями, сприяючи цим збройним силам у виконанні їх завдань.
3. Три держави повинні отримати згоду Федеративної республіки перед тим, як ввести на федеральну територію, щоб створити частину своїх власних сил, контингентів, що належать до збройних сил будь-якої держави, яка в даний час не забезпечує контингентів. Однак ці контингенти можуть бути введені на федеральну територію без згоди Федеративної Республіки у разі зовнішньої атаки або зовнішньої загрози такої атаки, але не можуть підтримуватися після зникнення небезпеки без її згоди.
4. Федеративна Республіка братиме участь у Європейському оборонному співтоваристві з метою сприяння спільній обороні вільного світу.
Стаття 5
Стаття 6
1. Три держави проконсультуються з Федеративною Республікою щодо реалізації своїх прав щодо Берліна.2. Федеральна республіка, зі свого боку, буде співпрацювати з трьома державами, щоб допомогти їм виконувати свої обов'язки щодо Берліна. Федеративна Республіка продовжуватиме надавати підтримку політичній, культурній, економічній та фінансовій реконструкції Берліна. Він надаватиме їй, зокрема, свою допомогу на умовах, визначених доданою Декларацією Федеративної Республіки (Додаток А до цієї Конвенції).
Стаття 7
Стаття 8
Стаття 9
2. З урахуванням винятків, передбачених пунктом 3 цієї статті, в доданій Хартії або у відповідних конвенціях, Арбітражний трибунал має виключну юрисдикцію для врегулювання будь-яких суперечок між трьома державами та Федеративною Республікою, що виникають внаслідок застосування цієї Конвенції, доданої Хартії або відповідних конвенцій, які сторони не можуть врегулювати шляхом переговорів.
3. Жоден спір, що ставить під сумнів права трьох держав, зазначених у статті 2, або заходи, вжиті для застосування цих прав, або ставить під сумнів положення пунктів 1 - 7 включно зі статтею 5, не підпадає під юрисдикцію Арбітражний суд або будь-який інший суд чи судовий орган.
Стаття 10
Стаття 11
2. Ця Конвенція набирає чинності, як тільки:
На засвідчення чого нижчепідписані уповноважені представники, належним чином уповноважені для цього своїми урядами, підписали свої підписи під цією Конвенцією.
Вчинено в Бонні двадцять шостого травня 1952 року в трьох текстах англійською, французькою та німецькою мовами, причому всі три версії однаково автентичні.
Для Французької Республіки,Роберт Шуман.
Для Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії,
Ентоні Іден.
Для Сполучених Штатів Америки,
Дін Ачесон
Для Федеративної Республіки Німеччина,
Конрад Аденауер