Цитати на тему літа

Тепло видаляє все, що є рідиною, і гонить різке в тілі до шкіри.

Йоганн Вольфганг фон Гете (1749 - 1832) - один із найважливіших представників німецькомовної поезії

Джерело: Goethe, J. W., Autobiographic. Італійська подорож. Друге перебування в Римі: з червня 1787 по квітень 1788

Дорогий друже, яке літо! Я думаю, ти сидиш у кімнаті, більше омлету, ніж людський.

Фрідріх Ніцше (1844-1900), Фрідріх Вільгельм Ніцше, німецький філософ, есеїст, поет і письменник

Джерело: Ніцше, Ф., листи. Генріху Кезеліцу, 30 липня 1887 р

Наше літо - це лише зимово пофарбоване в зелений колір, навіть сонце повинне носити з собою фланелеву куртку, якщо воно не хоче застудитися.

Генріх Гейне (1797 - 1856), Крістіан Йоганн Генріх Гейне (Гаррі Гейне), німецький поет і прозаїк, головний представник Молодої Німеччини, засновник сучасного фейлетону

Джерело: Гейне, дорожні фотографії та подорожні листи. Зображення подорожей. Третя частина. Подорож з Мюнхена до Генуї

Літо - це час, коли занадто спекотно це робити,
на яку взимку було занадто холодно.

Марк Твен (1835-1910), насправді Семюель Ленгорн Клеменс, американський казкар і сатирик

Літо, що минає, схоже на прощання друга.

Віктор Гюго (1802 - 1885), Віктор-Марі Гюго, французький Письменник, політично активний, член Академії Франсуа

ностальгія

Зірки здавались такими золотими,
Біля вікна я стояла самотня
І чути здалеку
Поштовий ріг у тихому краї.
Серце в моєму тілі згоріло,
Я потай думав:
О, хто міг би з вами подорожувати
У славну літню ніч!

Пішли двоє молодих челферів
Повз схил гори,
Я чув, як вони співали під час прогулянки
Уздовж тихого району:
З запаморочливих скельних щілин,
Де так тихо шелестять ліси,
З джерел, що з щілин
Кинутися в лісову ніч.

Йозеф фон Айхендорф (1788 - 1857), Йозеф Карл Бенедикт Фрейхерр фон Айхендорф, німецький поет, прозаїк і драматург

Зелений лист

Теодор Шторм (1817 - 1888), Ганс Теодор Вольдсен Шторм, німецький юрист, поет і прозаїк

Офсайд

Це так тихо; верес бреше
У тепле полуденне сонце,
Рожево-червоний проблиск летить
За їхні старі могили;
Трави цвітуть; запах вересу
Злетіти в блакитне літнє повітря.

Жуки-земляники жуються по кущах
У їх золотих спідницях-баках,
Бджоли вішають гілку за гілкою
Дзвоник у Едельхайде,
Птахи вилітають із трави -
Повітря повно жайворонків.

Напівзруйнований низький будинок
Стоїть тут самотньо і освітлене сонцем;
Катнер нахиляється до дверей,
Комфортно моргаючи бджолам;
Його хлопчик на камені перед ним
Вирізає труби з телячого очерету.