Є донер-кебаб всередині, де написано донер-кебаб Nds

Котлети, виготовлені в Німеччині з позначенням «Döner Kebab», можуть виготовлятись лише з яловичини/телятини та/або овець/баранини. Вміст фаршу не повинен перевищувати 60 відсотків. Харчовий та ветеринарний інститут Ольденбурга регулярно перевіряє різні коктейлі на предмет їх складу та маркування, а також наявності патогенних мікробів.

"Донер-кебаб" або "Донер" Відповідно до керівних принципів щодо м’яса та м’ясних продуктів німецької продовольчої книги, він, як правило, складається з тонких скибочок овець та/або яловичини, які розміщуються на косі гриля поперемінно із сумішшю фаршу. Частка фаршу, який також переробляється з крупно нарізаного яловичого та/або м'яса овець, не перевищує 60 відсотків. Крім солі та спецій та, можливо, яєць, цибулі, олії, молока та йогурту, донер-кебаб не містить інших інгредієнтів.

Три шампури були досліджені під назвою «донер-кебаб», жоден з яких не відповідав вимогам керівних принципів. Якщо товари суттєво відхиляються від загального сприйняття широкою громадськістю, вони є продуктами собі подібних, то відхилення більше не можна описувати у зв'язку з позначенням "Döner" або "Döner Kebab". Повинна бути обрана вичерпна описова назва, яка дозволяє споживачеві визначити тип їжі та відрізнити її від плутаних продуктів. Тому термін «донер-кебаб» був визнаний оманливим для всіх так званих шашликів.

Для "Ротісері" відсутня фіксована громадська думка, а отже, не передбачено законодавством чи звичним позначенням. Тому тут завжди потрібна описова назва. Як і у випадку з «ковбасою з фаршу», цей опис повинен бути досить точним, щоб споживач міг розпізнати фактичний тип їжі та можна було розрізнити плутані продукти. Ці продукти часто виготовляються з дрібно нарізаного м'яса з використанням м'яса/шкіри птиці, зв'язуючих речовин (таких як крохмаль або целюлоза), а також з додаванням води та добавок (таких як фосфати та підсилювачі смаку).

Сім досліджених "коктейлів" були випущені на ринок під різними назвами: 2 рази "Кійма", 4 рази як "ковбаса з фаршу", 1 раз як "куряча гриль". Позначення "Kiyma" недостатньо як позначення, оскільки а) воно не є німецькою мовою і b) жодним чином не характеризує товар.
У випадку з одним із "ковбасних виробів з фаршу" описової назви було недостатньо для чіткої характеристики продукту. Позначення зі словосполученням «фарш» пропонують продукти, виготовлені з меленого або подібного фаршу (порівняйте принципи м’яса та м’ясних продуктів у Німецькій книзі продовольства). У двох інших «ковбасах з фаршу» була певна порція нарізаного м’яса (30 відсотків), але цього не дотримувались. Тому цю інформацію також визнали неправдивою.

В одній пробі було виявлено дуже високий вміст кісткових частинок, що свідчить про сепаратор м’яса, який, однак, не був ідентифікований. Ця ідентифікація повинна бути зроблена як в назві (ярлик на продукті + меню/повідомлення!), Так і в списку інгредієнтів. Тому назва/перелік інгредієнтів було визнано оманливими. Кісткові частинки також були знайдені в трьох інших зразках, але лише одна критика була висловлена через значно меншу кількість.

Усі зразки виявили недоліки маркування, наприклад відсутні

маркування кількості інгредієнтів,
інформація про алерген або їх акцент у списку інгредієнтів,
Інформація про зберігання або температуру зберігання заморожених продуктів,
Заповніть одиниці кількості,
Деталі окремих інгредієнтів для складних інгредієнтів,
Види видів тварин для інгредієнтів у довіднику.

Крім того, список інгредієнтів був частково неповним, або елементи етикетки було важко прочитати.

Шашлик із сирого м’яса - це м’ясні заготовки, для яких дозволено лише кілька добавок. В'їзд можливий лише за допомогою "міграції", при якій додана їжа допустимо містить глутамат. Що стосується приправ, які також використовуються у виробництві м'ясних коктейлів, існує основне схвалення глутаматів "quantum satisfa", тобто в кількості, яка необхідна для досягнення бажаного ефекту. Однак ця необхідна кількість стосується лише доданої їжі (тут приправи), так що лише смак приправи може бути посилений глутаматами. Ці кількості настільки малі, що їх навряд чи можна скуштувати в кінцевому продукті і навряд чи можна виявити аналітично. Суми, що перевищують це, спрямовані на приправу до кінцевого продукту "коктейль", являють собою непряме додавання, яке заборонено.

Додавання фосфатів до м’ясних заготовок у вигляді розглянутих шашликів було дозволено до недавнього часу. З лютого 2018 року використання фосфатів дозволено згідно з Додатком II, Частина E No 08.2 Регламенту (ЄС) № 1333/2008, беручи до уваги граничні обмеження кількості певних видів грибочків («у замороженому вертикальному м’ясі грильів овець, баранини, оброблених рідкими приправами -, м’ясо телятини та/або яловичини або птиці, оброблене з рідкою приправою або без неї, яке використовується окремо та/або комбіноване, нарізане та/або подрібнене та призначене для приготування на грилі оператором харчового бізнесу, а потім споживанням кінцевим споживачем. ")

Загалом у шести зразках скаржилися на неприпустиме використання добавки «глутамінова кислота» (підсилювач смаку).

Всі зразки були мікробіологічно досліджені на наявність патогенних мікробів. Сальмонела була виявлена в одному з десяти зразків. Однак, оскільки зразок, забруднений сальмонелою, був сирим м’ясним продуктом, для споживача немає загрози, якщо він повністю приготований та дотримана гігієна кухні.

Такі відхилення, як зв’язувальні речовини, рослинний білок, питна вода, збільшена частка фаршу або використання інших видів тварин, крім овець/великої рогатої худоби, повинні бути чітко зазначені для замовника у зв'язку з описом у меню або в меню. Якщо продукт містить певні добавки, вони повинні бути вказані в меню, листівках, повідомленнях або цінових таблицях таким чином, щоб клієнт міг їх розпізнати та прийняти рішення перед тим, як прийняти рішення про покупку.

Позначення цих добавок повинно здійснюватись відповідно до специфікацій у § 9 Постанови про допуск добавок (наприклад, "із підсилювачем смаку", "з фосфатом", "сірчаний").

У косах макаронних виробів, досліджених у 2018 році, виробник вже розмістив на ринку кілька зразків з оманливими назвами. Але навіть якщо назва дана правильно, наприклад, продукти, що постачаються у вигляді рубленого м’ясного фаршу, іноді «перейменовують» у сфері громадського харчування та пропонують як «донер-кебаб». Для гостя, як кінцевого споживача, неможливо зрозуміти, чи містить пропонований "донер-кебаб" також порції м'яса птиці та/або інші інгредієнти, незвичні для донер-кебаба. Використовувані терміни/описи можуть також використовуватися для сипучих страв у ресторанах не вводити споживача в оману.

Подібний високий рівень скарг вже був зареєстрований у попередні роки: із загальної кількості 24 продуктів кухні, розглянутих у 2014 та 2015 роках, усі зразки, крім однієї, мали дефекти маркування. Склад багатьох продуктів також не відповідав вимогам.