Фонд Боеція "Штрихи філософії" (2003)
Документи
Фонд Боецій «Ласки філософії» (2003) .1 150
1 Якщо правда те, що пишуть історики культури, що Боецій написав "Втішення Лохоса" у в'язниці, чекаючи виконання смертного вироку, ця робота просто галюцинаторна, без сумніву, унікальна в літописах людської культури.
У той же час він висвітлює два суттєві аспекти: з одного боку, самоконтроль і прийняття трагічної ситуації, в якій він опинився, автора, а з іншого боку, стилістичну та інтелектуальну перевагу "варвара" Отримати Теодоріха Великого. Рим та Італія, велика західна особистість того часу (Боецій, у Похвалі Теодора).
Засудивши Боеція до смерті, переконавшись, на підставі неправдивих свідчень нам кажуть, що він брав участь у змові проти нього, Теодоріх залишив його і написав і мотивував дивовижні докази спокою, відстороненості перед млином, мотивувати зобов'язання приймати пасинки сонця, як він отримував і насолоджувався товарами, навіть rsful, запропонованими до тієї самої долі, роблячи висновок, що
непорушною в законі назавжди є нестабільність у світі. Після страти Теодоріч не конфіскує рукопис, не знищує його
і завдяки вищому баченню цього варвара книга Боеція стає добром людства, однією з найбільш поширених і читаних книг, найбільш перекладеною книгою, згідно з Біблією, у тисячолітті Середньовіччя, але все ще.
Якби Боецій жив у двадцятому столітті, через 1400 років після панування варварів в Італії, за інших правителів над народами, ми б не знали ні прикладу Боеція, ні його тривожної праці.
Тільки в Румунії, в самому серці Європи, більше 500 000 товаришів, таких як Боецій, ув'язнених і підданих тортурам, деякі засуджені до смертної кари, більшість за вину не реальнішу, ніж Боецій, не мали згоди господарів століття
цивілізації, щоб не писати навіть рядка,. не кажучи вже про твір розміром і масштабами Ангелів ревнощів.
Для того, щоб знайти тінь внутрішньої свободи, єдино можливої, цій категорії бенефіціарів "цивілізації" ХХ століття, довелося повернутися приблизно за 1500 років до Боеція і Теодоріха, до усної мови Гомера, усно На його думку, єдине добро, яке у них не було відібрано, бо воно було не в межах досяжності їхніх "цивілізаційних" господарів ХХ століття.
Таким чином, за умов, подібних до умов Боеція, це було неможливо і не було роботи над законопроектом Ангелів.
Слава Боецію, а також варвару Теодоріху, який з точки зору цивілізації та культури стоїть на місці, пропорційно пропорційному часу, порівняно з правителями Європи у ХХ столітті.
Цей випадок не є ілюстративним для лижної/історичної картини їхнього просування до духу гавані, Кондорсе, і він написаний у в'язниці під жахом сухого світла.
2 Повертаючись до творчості Боеція, слід сказати, що вона, без сумніву, знищує літератури та екзистенціалістів.
Її читання зі спробами виправдати і прийняти трагічну, лякаючу ситуацію, в якій опинився інший, представлене як дискусія з Філософією, персоніфікована щодо деяких фундаментальних проблем людського існування, або підкорює чи розкладає читача, проте це створює інтерес. за невідтворюваний дух мислителя, накреслений інтригами та поворотами чудес світу тоді, вчора, сьогодні, коли-небудь, які живуть у тісному зв'язку з видами, життя яких регулюється первинними фізіологічними потребами.
3 Після дурної аварії наш відмінний викладач латинської та грецької, професор Девід Попеску, 18 жовтня 1991 р., Покликав нас до свого страждального ложа і сказав нам дослівно:
Дорога моя, все, що я зробив у процесі культури в людському житті, судилося витратити даремно. Мій син займався технічною кар’єрою і зовсім не цікавився класичною культурою. Мої онуки також рухаються до позитивних наук і не мають підготовки та інтересу до класичних студій.
Mngierile filosofiei - Cuvnt nainte VII
Ти єдиний з моїх учнів, який, хоча ти й підеш за ним, навколо тебе/01; професія точних наук, ви були зайняті гуманістичною культурою, відвідували засідання Товариства класичних студій. Я залишаю всі свої твори, включаючи ті, що написані в рукописі, і подбайте про їх публікацію вчасно, коли ви зможете.
Як ви знаєте, над деякими з них я працював останнім часом за вашою пропозицією.
Ми їм довіряли, хоча й усвідомлювали, що беремося за складне завдання.
Хоча мистецтво - це добре, і ми сподіваємось, що він незабаром покине постіль страждань, наступного дня його соя зателефонувала нам, місіс Кені, що він назавжди закрив очі, ймовірно, після емболії.
Приблизно через два роки після народження пані Ксені, напевно, на прохання своєї душі, в силу зобов’язання, яке ми взяли на себе, покликала нас вибрати з латинських літер вчителя ті, які нам можуть знадобитися для протистояння текстам. перевірка деяких даних тощо для вступних студій та передмов до його перекладів ми займемося публікацією яких.
5 травня 1993 року я отримав два мішки криків від латинських авторів або про них, особливо з яких перекладав професор Давид Попеску. Я не знаю, що було вибрано з іншими.
4 В рамках цього морального зобов’язання, яке ми взяли на себе, ми минулого року опублікували знамениту працю Іорданеса «De origine actibusque Getarum» (Про походження та вчинки геїв) - «Гетика», написану в 551 р. Н. Е. в Італії в гетто Іордан, перше двомовне видання, на двох колонках, в румунській культурі переклад зроблено за нашою пропозицією і залишено нам у рукописі.
У вступному дослідженні, яке я присвятив цій роботі, уважно перечитуючи античні та середньовічні джерела, я виявив, що так звана плутанина між геями та оголеними особами, на яку посилається західна історіографія та перейнята нашою історіографією, у його роботі не зустрічається. Iordanes.
До західних авторів воно дійшло або через ідеї
заздалегідь задуманий, або через поспішну та поверхневу поверхню, яка характеризує діяльність багатьох істориків та істориків культури.
З Заходу цей безпідставний висновок поширився на решту Європи. Або 24 античних та середньовічних авторів засвідчують, за різними формулами, однакову реальність:
ті, кого ми звикли називати геями, тепер називають їх голими. Я навів інші аргументи, які доводять або підтверджують істину, що голих днів не існувало і не могло існувати. Однак догма зберігається: оголених вважали і досі без жодних доказів вважають германським народом, тобто братом (з ким?), Бо gcrmanus = добрий брат, від тих самих князів.
В Енніусі (239 - 169) ми знаходимо німецьку фразу soror, яка, сподіваюся, буде прийнята, що це може бути не німецька сестра (немоаїчна), а добра, законна сестра.
Іспанською ми все ще знаходимо hermana = сестра, у всіх сенсах - від caridad = сестра милосердя, gamela - = сестра geamn, lcngas - s = сестринські мови, медіа - = зведена сестра тощо.
А брат = брат і розібрався. n Етимологічна колекція прославленого Лейбніца, Ганновер,
1717, с. 67, ми виявляємо, що тевтони або німці мають своїх предків даків і галлів, які також є їхніми предками. А на сторінці 68 це написано
Ці великі зв'язки, які завжди існували між це/ле та телтонами, досі часто плутали в історії, і в них, оскільки вони походили майже з одного походження, вони майже завжди ставилися до себе як до братів. Можливо, від того, що прийшло слово Германі, яке дали їм римляни; як зауважив Страбон; (суб!. нс. Г.Г.)
Ці тісні зв’язки, які завжди були між тевтонами, часто плутали в історії, і між ними, оскільки вони мали майже однакове походження, до них завжди ставились як до братів. І, можливо, саме звідси пішло слово німці, дане їм римлянами, як зауважив Страбон.
Mngierile filosofiei - Cuvnt nainte IX
В Оксфордському словнику англійської етимології під редакцією К.Т. Цибуля, с. 395, gsim: німецька. . . більш ранніми іменами були Almain та Dutch/German. . . Найбільш ранні імена були Aleman i Daci (правопис голландською мовою після прочитання сучасної англійської мови).
Німецька мова існувала лише в 18 столітті, коли її створив Аделунг.
Російський святкує свою книгу "Ле мова" (1921) .J. Vendryes пише (стор. 397): Спільна німецька мова перед німецькою загальна перед цілою письмовою мовою. з усіх письмових мов
А у Великій французькій енциклопедії (18 століття) показано, що Німеччина сьогодні не використовує жодної мови
використовується масою людей. Німецька мова є чистою умовою (під \. Ns. G.G.).
Те, що оголені, насправді геї, не є німцями, є результатом багатьох історичних фактів, ясних, наскільки це можливо.
Прочитаємо лише з ілюстративною метою деякі з них. Але готика не є родоначальником німецької мови. 1 /
представляє групу, розвиток якої суттєво відрізнявся від тієї, яка мала скасувати останню мову (Ернест Тоннелат, Histoire de la langl/e Allel11ande, Париж, Аннанд Колін, 1927),/Dar gotica nu este strmoaa gennanei. Він представляє групу, розвиток якої суттєво відрізнявся від тієї, до якої ця мова мала охопити.
Незважаючи на такі чіткі згадки в трактатах з історії німецької мови, різні історики, які насправді не займаються документацією, як у нас, так і особливо даремно, пишуть без контролю істини, що так званий це було б strmoaa gennana.
(б) Близько середини ХVІ століття Німеччина вперше мала загальний закон, форми та словниковий запас якого переважали у філософії, науці, політиці та суді. la pulire, qll 'il la litererature proprel11ent dite. Після очищення діалектів і взяття
незалежне існування, ця спільна мова незабаром почне реагувати сама