Фразеологія. Викладання фразеологізмів
Курсова робота 2015 17 сторінок
Зразок для читання
Зміст
3. Визначення
3.1 Вступ до фразеології
3.2 Вступ до термінології
4. Розмежування фразеологізмів
4.1 Морфологічні особливості
4.2 Синтаксична характеристика
4.3 Семантичні особливості
4.4 Модель центральної периферії
5. Розвиток фразеологізмів
6. Фразеологізми у словнику
2 Вступ
"Якщо ви знаєте багато мов, у вас є багато ключів від замка." [1]
Ця цитата Франсуа-Марі Аруе де Вольтера покликана стати вступною думкою цієї курсової роботи, яка стосується мовного феномену фразеології. Як правильно визнав французький філософ Просвітництва, мова може бути засобом відкриття невідомих дверей та пізнання того, що за ними приховано. Однак мова також має перешкоди, зміст яких неможливо зрозуміти без конкретних знань. Країни мають не тільки різні звичаї та мови, але й різні ідіоми. В Італії ти magro come un’acciuga, тонкий, як анчоус, у Франції maigre come un clou, тонкий, як цвях, а в Німеччині тонкий, як квасоля.
3. Визначення
3.1 Вступ до фразеології
Як уже зазначалося, лінгвістична дисципліна фразеології - це галузь лінгвістики, яка набула міжнародного інтересу відносно пізно. Тому не дивно, що в цій галузі проявляється часто нарікана термінологічна плутанина. Англомовні автори використовують, наприклад, терміни "ідіома" та "колокація" як загальний термін. Це може призвести до плутанини з термінологією, де ідіома та колокація є підкласами фраз. Щоб уникнути плутанини у цій роботі, терміни фрази, фразеолексема, фразеологічні складені слова, лексема групи слів та ідіоматичний вираз виключаються з самого початку, і використовується лише термін фразеологізм.
Райнхард Кіслер визначає фразеологію у своїй роботі над проблемою вульгарної латини у 2006 р. Таким чином:
"Фразеологія або ідіоми - це фіксовані вирази, такі як прислів'я-ідіоми з переносним (" перенесеним у переносному значенні ") значенням (у кінці вашої латиниці), (частково) ідіоматичні вирази (" глибокий сон "), формульні вирази (" тим краще ") "Близнюки (італ. Sano e salvo, unmarmed"), прислів'я ("марнотратити масло і зусилля", "марно намагатися") "[4]
Крім того, деякі автори розмежовують фразеологізми у вужчому значенні та фразеологізми у ширшому значенні. Ті фразеологізми, які відповідають критерію ідіоматичності, відповідно класифікуються у класі вузького змісту. Як уже зазначалося у вступі, питання про значення терміна ідіоматичність буде роз'яснено далі у цій роботі. Фразеологізми, які не відповідають характеристиці ідіоматичності, такі як феномен колокації, потрапляють у сферу широкого розуміння, і тому деякі лінгвісти не розглядають їх як фразеологізм. Іншим важливим критерієм розмежування фразеологізмів у вузькому та широкому розумінні є характер речення. Отже, ті фразеологізми, що перевищують межу речення, є частиною фразеологізмів у вузькому розумінні. Тоді як словосполучення із символом речення зараховуються до фразеологізмів у широкому розумінні. [5] Прикладом комбінації слів, що перевищують межу речення, може бути primo acchito, негайно ’, а для речення, яке оцінюється dare il due di picche a qcn, дати комусь кошик’.
В англомовному світі було введено термін набір фраз, який ототожнюється з німецьким терміном фразеологізм:
"Загальний термін" фраза "буде використовуватися як англійський еквівалент німецького фразеологізму в широкому значенні, як визначено Burger (1998). Таким чином, він включає всі фіксовані вирази мови, такі як колокації, ідіоми, квазіідіоми, фрази лову, процедури, прислів'я ". [6]
3.2 Вступ до термінології
4. Розмежування фразеологізмів
На відміну від вільних словосполучень та речень, фразеологізми мають п’ять основних властивостей, які дозволяють лінгвістам більш-менш чітко розмежувати це мовне явище. У цьому розділі ці характеристики, а саме полілексичність, відносна міцність, ідіоматичність, лексикалізація та відтворюваність будуть розглянуті більш уважно.
4.1 Морфологічні особливості
Верхня межа можливих структур фраз складається з двох груп: речень та текстів. La vita punisce i ritardatari! Життя карає тих, хто прийшов занадто пізно '- можливий приклад фразової фрази. Питання про те, чи можна кілька зв’язаних між собою речень класифікувати як фразеологізм, залишається суперечливим. Однак факт, що текстові уривки чи вірші, вивчені напам'ять, увійшли до колективної пам'яті цілих поколінь, і таким чином виконується важливий критерій явища фразеологізму. Тож не дивно, що мацеллайо за рогом в Італії знає, як продекламувати початок роману А. Манцоні «I promessi Sposi»: «Quel ramo del lago di Como, che volge a mezzogiorno, tra due catene non interrotte di monti, tutto a seni ea golfi, a seconda dello sporgere e del rientrare di quelli, (.) " [14] Однак залишається зрозумілим, що деякі лінгвісти, такі як Мелані Хігі-Відлер, не приймають цієї верхньої межі і визнають лише ті фразові структури, які перебувають нижче межі речень. [15] Через розбіжності щодо поділу фразеологізмів, на думку Барбари Вотяк, було б вигідно класифікувати їх на не-, частково та повністю ідіоматичні одиниці. [16]
4.2 Синтаксична характеристика
"Не можна імпровізувати такі повороти, вони продиктовані традицією". [17]
Як вже можна припустити з наведеного цитування, фразеологізми представляють готовий продукт мовлення, який у традиціях Сосюри може бути класифікований під терміном langue. Фразеологізми характеризуються тим, що вони є повтореннями, які завжди відтворюються однаково або подібним чином. [18] За словами Крістін Палм, відтворюваність означає, що фразеологізми "як уже зафіксовані міні-тексти в мові та тексті не створюються щоразу з нуля, а вже доступні як готові одиниці" [19]. Однак на цьому етапі не слід забувати, що сама мова завжди є відтворенням вже сказаного. Якби це було не так, наша мова як така не існувала. Як тільки хтось продовжує цей хід думок, стає очевидним, що фразеологізми - це не просто випадково відтворене розташування слів. Феномен фразеологізму завжди стосується «повторення певних зв’язків» [20].
Завдяки постійному повторюванню в процесі розвитку мови, фіксовані зв’язки фразеологізмів перейшли в наш ментальний лексикон і «спалились цілком в нашій пам’яті». [21] Ця подія називається лексикалізацією в лінгвістиці і є ще одним важливим критерієм Розмежування фразеологізму від вільних груп слів.
Іншим прикладом синтаксичної аномалії є невзаємозамінність лексем фразеологізму зі значущими словами. Комутація окремих слів повністю змінила б значення або призвела б до неприйнятних виразів. [24] В італійській мові є вислів mettere troppo carne al fuoco, що кладе занадто багато м’яса на вогонь ”. Цей вираз означає, що ви зайняті занадто багатьма речами одночасно. Якби автосемантикон carne замінити значущою лексемою bistecca, фразеологізм все одно був би граматично правильним, але сенс був би втрачений. Semper metti troppa bistecca al fuoco. Аскольтамі! Як це часто буває, з цього приводу існують розбіжності. Інші лінгвісти не погоджуються і бачать такі діалектні варіації, як додавання вашого хрону замість того, щоб додавати свою гірчицю якомога правильнішим і можливим. На закінчення фразеологізми можна творчо модифікувати та змінити. [25] Гаральд Бургер навіть стверджує, що фразеологізми є переважно нормальними і що існує лише декілька "синтаксично пористих" фразеологізмів. [26]
4.3 Семантичні особливості
Найважливіші семантичні особливості фразеологізмів розглядаються нижче. Перш за все, більш детально розглядається поняття ідіоматичності. На думку Регіни Гескі, «ідіоматичність трактується у вимірі взаємозв’язків між значенням цілої фразеологічної одиниці та значеннями/значенням окремих компонентів» [27]. Бургер описує ідіоматичність як «загальний зміст зв’язку, який не можна регулярно інтерпретувати» [28]. Отже, фразеологізми зазнали перенесення, що ускладнює розуміння їх загального значення без конкретних знань. Як вже було зазначено у вступі, учень, який вивчає мову, не має цих специфічних знань продуктивними правилами, але його слід вивчати незалежно від окремих значень компонентів. Цікавим на даний момент є те, що пряме значення фрази часто буває абсурдним. Такий як вираз avere le mani di burro, що має дві ліві руки ’. Людина, яка без конкретних знань використовувала фразу “Fai attenzione. Hai veramente le mani di burro! " почує, буде довго шукати чоловіка з масляними руками.
Залишається з’ясувати, чи кожен фразеологізм однаково ідіоматичний. Загальноприйнято поділяти на повні, часткові та неідіоматичні фразеологізми. Складовими повністю ідіоматичного фразеологізму є всі ідіоматичні слова, такі як gettare in mare, викидання чогось за борт. ’А пасажир, навпаки, завжди залишається пасажиром, який не обов’язково повинен бути сліпим. На закінчення, цей фразеологізм частково є ідіоматичним. Фразеологізм adottare misure, вжиття заходів ’належить до групи неідіоматичних фраз, оскільки він не має другого семантичного виміру і може бути зрозумілий із знанням значення його складових. Інший приклад неідіоматичної фрази включає фразу il padre orgoglioso, гордий батько, оскільки вона не передана.
[1] Франсуа-Марі Аруе де Вольтер знайдено за адресою http://www.aphorismen.de/suche?f_autor=3918_Voltaire (доступ 24.08.2015)
[2] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін 2007.
[3] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін 2007.
[4] Кіслер, Рейнхард. Вступ до проблеми вульгарної латини. Видавництво Макса Німейєра. Тюбінген 2006.
[5] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін 2007.
[6] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін, 2007. с.3
[7] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін, 2007. с.4
[8] http://de.pons.com/%C3%BCetzung/italienisch-deutsch/cuoia (доступ 12 жовтня 2015 р.)
[9] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін, 2007. с.4
[10] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін, 2007. с.4
[11] Лабно-Фаленка, Ева. Фразеологія та переклад. Вивчення перекладності творчих та інноваційних багаторазових виступів на прикладах із сучасної польської та німецької літератури, In: Europäische Hochschulschriften Reihe XXI. Лінгвістика 148, Франкфурт 1995.
[12] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 7
[13] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 7
[14] Мандзоні, Алессандро. I promessi Sposi. Casa Editrice f. Le monnier. Firenze 1965
[15] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 10
[16] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін, 2007. С. 41
[17] де Сосюра, Фердинанд. Bally Charles & Sechehaye Albert (ред.) Основні питання загальної лінгвістики. 3. Видання. Вальтер Грюйтер Верлаг. Берлін. 2001 рік
[18] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 11
[19] Палм, Крістін. Фразеологія - Вступ. Gunter Narr Verlag. Тюбінген. 1995. с.36
[20] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 12
[21] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 11
[22] Лабно-Фаленка, Ева. Фразеологія та переклад. Вивчення перекладності творчих та інноваційних багаторазових виступів на прикладах із сучасної польської та німецької літератури, In: Europäische Hochschulschriften Reihe XXI. Лінгвістика 148, Франкфурт 1995.
[23] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 14
[24] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 16
[25] Доналі, Елке. Базові знання німецької фразеології. Fool Francke Attempo Verlag GmbH + Co.KG. Тюбінген 2009. сторінка 17
[26] Бургер, Харальд. Віганд, Герберт Ернст (ред.) Фразеологія. Міжнародний довідник сучасних досліджень. Walter de Gruyter GmbH & Co.KG, Берлін 2007
[27] Гескі, Регіна. Фразеологія. Основні лінгвістичні питання та контрастна модель німецька/угорська. Видавництво Макса Німейєра. Тюбінген 1987. С. 26