Гаррі Поттер і філософський камінь - PDF документ
Документи
www.cartiaz.ro Безкоштовні онлайн-книги та статті від А до Я
Гаррі Поттер і філософський камінь-Дж. К. Роулінг-
РОЗДІЛ I СТАРИЙ БІЙ
Містер і місіс Дурслі, на Гроув Еллі, №4, дуже пишалися тим, що є абсолютно нормальними, слава Богу! Вони були останніми людьми, від яких можна було очікувати, що вони будуть втягнуті в щось дивне чи загадкове, бо вони просто не вірили в таку нісенітницю.!
Містер Дурслі був директором компанії під назвою "nруннінгс", яка виробляла тренування. Це був високий худий чоловік, майже без шиї, але у нього були дуже багаті вуса. Місіс Дурслі була білявою, дуже худою і мала шию приблизно вдвічі більшу за нормальну довжину, що було їй дуже корисно, бо вона проводила більшу частину часу, оглядаючи паркан у дворах сусідів, шпигуючи, як тільки могла. У них народився син Дадлі, який був найуспішнішою дитиною у світі.
У сім'ї Дурслі було все, що вони могли б побажати, але вони також мали таємницю, яку не хотіли, щоб хтось відкривав! Нестерпно було навіть думати, що хтось коли-небудь може дізнатися про сім’ю Поттерів. Місіс Поттер була сестрою місіс Дурслі, але вони не бачилися роками. Насправді місіс Дурслі навіть стверджувала, що у неї немає сестри, бо місіс Поттер та її коханий були повністю проти її способу існування. Сім'я Дурслі здригнулася від думки, що їхні сусіди коли-небудь побачать своїх родичів. У родини Поттерів також був син, але містер і місіс Дурслі ніколи не бачили його і не бажали цього. Дитина була ще однією причиною, яка стримувала їх. Як грати їх маленького Дадлі з такою дитиною.
Коли містер і місіс Дурслі прокинулись у той великий, похмурий, сумний день, коли починається наша історія, окрім темного неба, ніщо не передбачало дивних і таємничих речей, які мали відбутися по всій країні. Містер Дурслі щось наспівував, виймаючи найгрубіший краватку з грудей, звичайно, добре для денної роботи! Місіс Дурслі весело базікала, намагаючись заспокоїти маленького Дадлі, який уже не міг встигати.
Ніхто з них не помітив великої земної сови, що летіла перед вікном.
Дурслі намагається поцілувати Дадлі, але той упускає момент, бо хапає бідолаху і починає обприскувати його молоком та печивом.
Чудовий звпіят! Містер Дурслі посміхнувся і вийшов з дому. Вони піднімаються наверх і йдуть. На розі я помічаю перший дивний знак: кіт, який вивчає карту! На секунду він не усвідомлював величезності ситуації, потім, різко повернувши голову, перевірив, чи не помилився. Так, це був бродячий кіт, але жодної ознаки карти! Як він міг взагалі думати про таке? Світло, мабуть, зіграло свою роль. Містер Дурслі моргнув коту. Він відвів погляд. Йдучи далі, містер Дурслі продовжував дивитись на кота в дзеркалі заднього виду. Тепер Дживіна читала назву вулиці, тобто дивилася на вуличний знак. Хто бачив кота, хто читає дорожні знаки або орієнтується на картах. Містер Дурслі знизав плечима і відкинув образ кота. Протягом усього, що він міг думати, це того дня отримати якомога більшу команду навчання.
Але на околиці міста образ муштри було вигнано з його свідомості чимось іншим дивним. Оскільки він ледве рухався, повільно, як равлик, у натовпі кісток, він не міг не помітити дивно одягнених людей, людей із широкими плащами на плечах. Він не терпів екстравагантно одягнених людей! Я думав, що це якийсь інший дурний спосіб. Він нервово бив пальцями по керму, очима - по групі з них. дивно, не сказати інакше! uoteau agitai серед них. Містер Дурслі із подивом зауважує, що деякі з них навіть цього не роблять
www.cartiaz.ro Безкоштовні онлайн-книги та статті від А до Я
вони були молоді. Як хтось із його віку міг носити ті фісташкові накидки, смарагдово-зелені. Яка хоробрість на них! Тоді йому спало на думку, що ті люди, мабуть, збирали гроші на хтозна чого, тому вони були так одягнені. Так, це було все! Трафік очистився, і через деякий час містер Дурслі прибув на стоянку компанії. Його думки знову були на муштрі.
У своєму кабінеті, на новому поверсі, містер Дурслі сидів спиною до вікна. Якби він цього не зробив, він навряд чи зміг би зосередитися на своїх тренуваннях того ранку. Тож він не бачив, як сови летять серед білого дня, проте, інші люди на вулиці бачили їх. Вони вказали на них і дивились на них із роззявленими ротами, коли незліченна кількість сов проходила над їхніми головами. Багато з них не бачили сови ні вночі, ні тим більше вдень! Містер Дурслі не мав уявлення про все це! Він кричав на своїх підлеглих, робив важливі дзвінки і кричав ще трохи. Це означало, що він був у чудовому настрої до обіду, коли він подумав, що трохи прокинеться, і підвівся зі стільця, щоб піти купити йому крендель із пекарні через дорогу.
Він зовсім забув про людей у мисах, коли побачив іншу групу, поруч із сараєм. Він не міг пояснити, чому, але вони викликали у нього відчуття занепокоєння. Люди були дуже схвильовані, блукали між собою і не мали жодної скриньки, в якій можна було б зібрати якусь колекцію. Він зайшов у сарай і все-таки взяв пампушку. Проходячи повз тих дивних людей, він почув уривки з їхньої розмови:
Родина Поттерів. Так. Це те, що я чув. Так. Їхній син Гаррі. Містер Дурслі завмер. l npdi жах. Я хочу щось сказати цим людям,
але він здався, подумавши краще. Він побіг до свого кабінету, сказав секретарю, щоб його не турбували, і поклав руку на телефон.
Він майже набрав цілий номер, коли передумав і кинув слухавку. - подумав Цзу, погладжуючи вуса. Ні ні. Це було дуже дурно з його боку. Поттер був досить поширеним іменем у ті часи, чи не так? Напевно, багато хто з них називав Поттера, а що з Гаррі! Якщо він задумався, він навіть не був впевнений, що його племінника звали Гаррі. Вона ніколи не бачила його. Може, його звуть Гарві, хто вас знає? Або Гарольда. Заважати місіс Дурслі теж не було сенсу! їй завжди було страшенно погано, коли їй нагадували про сестру. У неї була на це причина, бідолаха! Якби у нього була така сестра. і все ж ті люди з накидками.
Того дня у нього не було головного болю на тренуванні, і коли він вийшов із будівлі о п’ятій годині, він так переживав, що натрапив на когось.
Вибачте! - пробурмотів він до чоловіка, до якого він увійшов і переїхав, і майже втратив рівновагу.
Пройшло кілька секунд, поки містер Дурслі зрозумів, що на чоловікові була фіолетова накидка. Чоловік був зовсім не дуже засмучений тим, що ледь не впав на землю, а, навпаки, його обличчя розслабилось у широку посмішку, і він промовив голосом, немов лайно, що змусило всіх поруч повернути голови від подиву:
У вас немає виправдання, шановний сер, сьогодні мене ніщо не може засмутити! Будемо раді, що ми позбулися Ми-Хто! Навіть такий замок, як ви, повинен зробити цей день особливо щасливим!
І чоловік обійняв містера Дурслі і пішов геть. Містера Дурслі там інтуїтивно зрозуміли, надзвичайно вразивши, що він був у стані алкогольного сп’яніння зовсім незнайомою людиною. Він був роздратований, і оскільки він замкнув його, що він мав на увазі? Він заліз йому в руки і поспішив додому, сподіваючись, що все це в його уяві. Дивна річ, на яку можна сподіватися, бо він зовсім не погоджувався з такими дурними речами, як уява.!
Як тільки він увійшов у провулок свого будинку, він побачив щось, у чому не було дару, щоб заспокоїти його:
www.cartiaz.ro Безкоштовні онлайн-книги та статті від А до Я
ранковий кіт! Тепер він сидів на паркані свого саду. Він міг поклястись, що це те саме, від знаків навколо очей.
Zt! Містер Дурслі був засмучений, кіт навіть не ворухнувся і кинув на нього холодний погляд. Це було?,
нормальна поведінка кота? Містер Дурслі намагається проігнорувати цей інцидент і заходить у будинок. Навіть зараз він не думав, що повинен турбуватися про свою дружину, тому він не збирався згадувати нічого, що з ним сталося.
Місіс Дурслі провів дуже приємний день. За столом вона розповіла своїй половині про проблеми сусідки з дочкою та про те, як Дадлі вивчив нове слово: Ні! Містер Дурслі намагався бути якомога нормальнішим. Забравши Дадлі спати, я спускаюся до вітальні, щоб послухати останні новини цього дня:
І, нарешті, дивний шум: їх спостерігали скрізь у штормову годину з дуже дивною поведінкою! Хоча сови полюють вночі, а вдень їх бачать надзвичайно рідко, з моменту сходу сонця і дотепер сотні сов були помічені, що літають у всі боки! Вчені ще не знайшли пояснення цій зміні поведінки!
Коментатор зупинився, а потім продовжив: Велика таємниця! А тепер, Джим Макґаффін, з новинами про погоду! Ну, Джиме, душ буде більше
з. Ну, Теде, почав черговий метеоролог, я не можу передбачити такого, але не тільки
сови поводились сьогодні дивно! Люди в Кенті, Йоркширі та Данді повідомили мені, що замість дощів, які я обіцяв минулої ночі, пішов дощ. гарячі зірки! Можливо, хтось раніше святкував Ніч феєрверків! Є ще, люди! Наступного тижня! У будь-якому разі, я обіцяю тобі вологу погоду на ніч!
Містер Дурслі залишився нерухомим у своєму кріслі. Гарячі зірки по всій Великобританії? День сови? Таємничі люди з екстравагантними накидками? І той слух про родину Поттерів.
Місіс Дурслі дала мені дві чашки чаю. Ні, ні, це було зовсім не добре! Довелося їй теж сказати! Ти нервуєш і починаєш:
Е, Петунія, кохана, ти щось чула про свою сестру? Як і слід було очікувати, місіс Дурслі здригнулася і роздратувалась. Я щойно стабілізував с,