Харчуйтесь добре мовою або мистецтвом "тропера" невимовного у фагавеї (Ouvéa, Острови лояльності,

Конспекти

Поняття тропа, запозичене у C.C.Dumarsais, підходить тут з точки зору тісного взаємозв'язку, який пов'язує певні фігури з невимовним, що обумовлює їх генезис та спосіб виробництва. У fagauvea поняття табу є настільки важливим у повсякденному житті, що часто воно є джерелом форм словесного або невербального вираження, винахідливих тропів, щоб їх обійти або відступити.

Поняття тропа, запозичене у C.C.Dumarsais, тут обговорюється з точки зору тісного взаємозв'язку, який пов'язує певні фігури мови з несказаними, що визначають їх походження та спосіб виробництва. Західно-увенською мовою концепція табу настільки важлива в повсякденному житті, що часто лежить в основі форм словесного або невербального вираження, розумних тропів, які дозволяють мовцям обійти або відмовитись від нього.

Записи індексу

Ключові слова:

Примітки автора

Ця стаття була представлена та обговорена на сесії 21 жовтня 2014 року на семінарі з лінгвістичної антропології Ізабель Леблік, Бертрана Маскліє та Сільві Мужен, Метафор (и), метафоричне висловлювання в ситуації, операція дослідження лацито-cnrs. Я дякую присутнім членам за їхні зауваження та пропозиції.

Повний текст

1 Заголовок, запропонований тут, був обраний з посиланням на ідіоматичний вираз kai fagamalieina de muna, літ. "Добре їжте мову", яку Фаговеафони використовують для опису людини, яка добре володіє мовними прийомами. Цей перший вираз слід відрізняти від дещо іншої фігури, але з діаметрально протилежним значенням kaina від pukumuna, lit. "Їжте слова", що вказує навпаки, що ми заїкаємось і, отже, ми не вміємо добре говорити. Акт мовлення часто ототожнюють з мандукацією, звідси метафоричне вживання дієслова kai "їсти", пов'язане з поняттями muna "мова" та pukumuna "мова" у цих двох виразах. У людини, яка блискуче володіє мовою, є також інші вирази, за якими можна її кваліфікувати, серед яких ми відзначили наступне твердження:

Він добре говорить. (Букв. Слова в її роті ніжні.)

1 Не потрібно заходити дуже далеко, щоб дотримати цю гомологію: французькою мовою "rire les paro (.)

2 У наведеному вище вислові дієслово mūmū "бути ніжним" використано метафорично. Останній зазвичай використовується в кулінарній галузі для оцінки ніжного м’яса. У контексті попередньої конструкції дієслово mūmū цього разу кваліфікує слова окремої людини та, загальніше, її мовлення. Поєднання поняття, пов’язаного з мандукацією, та поняття, що позначає словесне виробництво, є досить поширеним явищем і досить добре ілюструє метафоричні зв’язки між мовами споживання їжі та поняттями, пов’язаними з мовою, простим фактом, що вони з'єднані одним і тим же органом "рот" 1.

2 За розширенням ми також включаємо невербальні, але закодовані форми виразу.

3 Поняття тропа запозичене безпосередньо у Сезара Чесно Дюмарсе2. За тропом це об’єднує всі хитрощі, за допомогою яких слово відхиляється від буквального значення:

"Тропи - це фігури, за допомогою яких ми змушуємо слово набувати значення, яке не є саме значенням, властивим цьому слову: таким чином, щоб зрозуміти, що таке троп, ми повинні розпочати з повного розуміння того, що це таке. Це те, що власне значення слово; ми пояснимо це найближчим часом. Ці фігури називаються тропами від грецького trope, convertio, корінь яких - trepo, verto, я звертаюся. Вони так називаються, тому що коли ми беремо слово в переносному значенні, ми його, так би мовити, перетворюємо на те, щоб означати, що воно буквально не означає: завіси в прямому сенсі не означають посудини, вітрила є лише частина судна: проте паруси іноді кажуть для суден, як ми вже помічали. "(1730: стаття IV-14-15)

4 Побіжно слід зазначити, що саме у цьому відомому трактаті про тропи К.К.Думарсе вказує, що образний дискурс є дуже популярним процесом і що він не зарезервований для певної соціальної категорії:

"Більше того, незважаючи на те, що цифри не є способами говорити далеко від тих, що є природними і звичайними, у мові людей немає нічого такого природного, такого звичайного і такого звичного, як Фігури. М. де Бретвілль, сказавши, що цифри є не що інше, як певні хитрощі виразу та думки, якими людина не користується, додає, що немає нічого такого легкого і такого природного. Я часто отримував задоволення, - каже він, - слухаючи селян, які розмовляли з такими різноманітними, такими жвавими, настільки віддаленими від вульгарного мистецтва, що мені було соромно так довго вивчати красномовство, бачачи в них певну Риторику набагато переконливіший і красномовніший характер, ніж вся наша штучна риторика. Насправді, я переконаний, що на базарному дні в Галле є більше фігур, ніж за кілька днів академічних зустрічей. Поки що від Фігур, що віддаляються від звичайної мови людей, це було б навпаки, способи говорити без Фігур, які віддалялися від неї, якби можна було провести дискурс, де були б лише вирази. "(1730: стаття I-14-15)

5 У безперервності К. Д. Думарсе можна помірковано просувати гіпотезу про те, що троп - це те, що дозволяє говорити про невимовлене інакше.

7 З точки зору соціально-культурної точки зору, суспільство Канаку розвивається в середовищі, яке переживається основними подіями, що стосуються традицій та недавнього імпорту, таких як сільськогосподарські свята, народження, смерть, свята та релігійні таїнства (хрещення, причастя, весілля ...), інтронізація, будівництво вождів ... Ці події зазвичай уособлюються ритуалом "звичаю", що складається з обміну промовами, що супроводжується передачею пожертв. Все соціальне життя, по суті, базується на системі спільних вірувань і табу, які постійно розвиваються.

3 У fagauvea поняття табу (tapu in fagauvea) стосується набагато ширшої ідеї, ніж ця (.)

8 Поняття табу3 настільки важливе у повсякденних стосунках між людьми, що часто воно є джерелом нових форм вербальної або невербальної комунікації, які дозволяють їх обійти. Про такі спостереження вже повідомляли етнолінгвісти та антропологи. У "La Pensée sauvage", посилаючись на роботу Томсона над "Wik Munka" на півострові Йорк в Австралії, Леві-Строс підкреслює перевагу певних заборон, які в певних соціально-культурних контекстах мають сильний вплив на використання певних термінів позначення:

“Ще одна складність виникає через численні заборони, що впливають на використання власних імен. Wik Munkan забороняє будь-яке згадування імен протягом 3 років поспіль від смерті власника, доки їх муміфікований труп не кремують. Згадування певних імен завжди забороняється: отже, імен сестри та брата жінки. Слідчий, якому було б незручно дізнатись про це, отримав би у відповідь замість запитуваних імен слова, справжнє значення яких - "без імені", "без імені" або "другий народжений". »(Леві-Стросс, 1962: 243)

10 Мішель Офрей (2008) зазначає, що в океанічних суспільствах певні лексичні сфери, зокрема сексуальність, заборонені, і що, щоб виправити це, оратори вдаються до цілої групи винаходів, кожен з яких настільки ж виразний, ніж інші:

«Словник, що стосується виділень з організму, таких як сечовипускання або дефекація, також підпадає під мовні табу. Щоб обійти вживання цих слів, ми зазвичай використовуємо евфемістичний замінник. У Ренеллі та Беллонні (Соломонові острови) дітям, які мочаться на килимок, кажуть слово гібаї "готуй воду". У Дреху, коли хтось перебуває в присутності родичів або людей похилого віку, заборонено вживати слово hma, воно замінюється словом mani “дощити” ... Поле сексуальності, звичайно, є джерелом багатьох мовних заборон . Щоб назвати статеві органи та сексуальну активність, ми використовуємо сугестивні образи, які можна запозичити з усіх галузей: природи, знарядь праці або техніки. Результат - велика кількість словесної творчості. Однак, щоб побічно позначити стать, позбавити його надто точного семантичного змісту, частою штукою є загальний термін, аналогічний французькому "річ", "річ" або "річ". Таким чином, у Дреху слово ewekë, що позначає це слово, також використовується для позначення статі чоловіка чи жінки. Таїтянське m’ea [mea] або гавайське ea [mea також фактично], що перекладає слово «річ», мають однакову функцію. "(2008: 33-34)

4 "Тітка по батькові прирівнюється до духу, оскільки вона не існує в своїй групі p (.)
5 «двоє людей, які перебувають у класифікаційній позиції брата та сестри, не можуть жартувати між собою c (.)

12 У "Канацьких хроніках" Албан Бенса (1995: 30-31) також згадує, наскільки делікатно канаки маніпулюють певними іменами, як дорогоцінні камені, через їх соціальний резонанс:

“Існує багато категорій власних імен. Назви родів та кланів, які мало використовуються у повсякденному житті, зарезервовані спеціально для урочистих промов. Зазвичай ми називаємо чоловіка по імені його домогосподарства, заміжню жінку по імені її старшої дитини («мати Х») або ми використовуємо прізвиська. Пряме використання імені чи прізвища не вважається ввічливим. Переважно звертатися до людини, посилаючись на присутніх третіх осіб ("ваш дідусь", "ваш старший брат" тощо). Сімейну ідентичність не можна демонструвати відкрито. Це часто розкривається натякливо, через метафори, підказки, розкидані навколо, здавалося б, нешкідливих слів або навіть серед рослин, що прикрашають околиці будинку. Тому що в кожній родині є рослини, які її характеризують. Очевидно, що канаки дуже чутливі до соціального значення особистих імен. Наприклад, братові заборонено вимовляти ім’я сестри; він може обійти проблему, назвавши її "горщиком", "пилом з мого взуття". Словник містить сліди складності соціальної та політичної ідентичності. З цієї точки зору, культура Канаку демонструє певну цінність. "

13 У тому ж ключі Хосе Барбансон (1992) справедливо вказує на важливість і силу, якими можуть користуватися певні слова в суспільстві з усною традицією. Коли слова не використовуються розумно, вони можуть важко постраждати від своїх користувачів:

6 Хосе Барбансон говорить тут про вживання певних слів, що мають печатку інтелектуальної власності (.)
7 Слово з мови Cèmuhî, однієї з двадцяти восьми мов канаків, якою розмовляють на північному сході (.)

“У суспільстві з усною традицією слова живі. Вираз "вага слів" має набагато сильніше значення, ніж у письменницьких товариствах. Слова є власністю регіону, клану, їх не можна позичати без дозволу. Ви не можете використовувати його для виготовлення каламбуру. Побавлятись словом, для канаків це як для французів зробити паперову запіканку з постановою, що має підпис і печатку Філіппа-Огюста. Для клану власників святотатство є однаковим. Самі незалежники Канаки мали проблеми, коли несанкціоновано вживали слово "Bwenando7", щоб дати своїй газеті назву. »(Барбансон, 1992: 89)

8 Див., Наприклад, присвоєння людьми крадіжки Вапи (острова Пайнс) рибальської мережі q (.)

9 Я тут не кажу про катахрези, які є метафорами, виробленими для заповнення лексичної порожнечі.

15 Вже дуже рано у своїй роботі з психоаналізу Жак Лакан (1960) порівняв фігури метафори та метонімії відповідно до концепцій конденсації (з посиланням на термодинамічну реакцію переходу з газоподібного стану в тверде тіло) та перенесення розроблений З. Фрейдом у галузі мрій. Однак Лакан підкреслює, що на відміну від метафори, фрейдистська конденсація сновидінь діє, просуваючи матеріальну форму, позначувач замість означеного, репресованого в несвідомому. Іншими словами, при конденсації мова йде про надання конкретної форми для чогось парового, тоді як метафора та метонімія вже мають адекватний матеріал (лексику) в мові, за винятком того, що вони віддають перевагу іншій формі перед нею9. Фактом залишається той факт, що у фрейдівській концепції троп - це геніальний засіб, що використовується несвідомим, щоб зірвати невимовне, іншими словами, цензура совісті.

16 Саме це шукання невимовного призводить мене до сумніву про роль тропів в одній із ідіом Канаку, фаговеї. Якщо образа та ушкодження відображають темряву душі та різні межі, через які забороняється переходити мовній спільноті, яка з ними поводиться, в певних областях, то як щодо функції тропів? Вони базуються на одних і тих самих стратегіях чи є скоріше альтернативою образу? Чи всі тропи - це відповідь на колективне управління табу ?

Сексуальність та сентиментальне життя

17 Деякі метафори дозволяють обійти заборони, які вражають певні сфери, такі як сексуальність чи романтичні стосунки (2).