І я, і я, і я; від Жака Дютронка, пісня між рагу та огидою

З понеділка по п’ятницю з 11:30 до 13:00

Презентація: Жером КОЛІН

"І я, і я, і я", c '- це перша пісня Датронка, яка з'явилася в 1966 році. І це перший текст Жака Ланцмана, який Дютронк кладе в рот. "А я" описує життя людини, яка позиціонує себе по відношенню до походу світу. А в середині 60-х, маршем світу, це не надто сильно йде до села Телепузики.

"Сімсот мільйонів китайців. І я, і я, і я". Отже, лише роз’яснення: ніколи не було оновлення цифр, просунутих у пісні. Якби всі демографічні показники, наведені в пісні, потрібно було оновити, першим, що виправив би цей: "сімсот мільйонів китайців", який став би - сьогодні - "мільярдом 400 мільйонів китайців. І я, і я, і я "Але давайте не будемо насильнити текст, а дотримуватися оригінальних слів.

"Сімсот мільйонів китайців. І я, і я, і я. Зі своїм життям. Мій маленький дім. Мій головний біль. Моя точка в печінці. Я думаю про це, а потім забуваю. Це життя., Це життя".

Звичайна людина, яка зіткнулася з маршем світу та з рештою світу, тому що до семисот мільйонів китайців у першій строфі ми повинні додати - пізніше в пісні - яка позначена на цьому рахунку: 80 мільйонів індонезійців, три або чотириста мільйонів чорношкірих, 300 мільйонів радянських, 500 мільйонів південноамериканських та 50 мільйонів в'єтнамських ... Це робить людей з - у центрі - маленькою людиною оповідача, яка додається до кінця рахунку. Ніби наполягати на факті: гонка світу не може бути здійснена без нього ... Пісня, яка відверта пісня компанії (не забуваймо, що Ланцман - журналіст), говорить про перенаселення і прогресує як пародія на французьку пісню протесту. Як пастиж критики.

Що вражає в пісні Жака Дютронка, це те, щовін протистоїть людській біді матеріальному комфорту.

Зіткнувшись зі світовими бідами, оповідач говорить про «моє маленьке гусяче ліжко». Він також згадує свою ванну: "Я повністю оголений у своїй лазні. З дівчиною, яка мене очищає"

Інший приклад: "Триста-чотириста мільйонів чорношкірих. І я, і я, і я. Хто йде до пальника" Котник - це інструмент, який дає змогу отримати "випалювання", тобто ефект коричневого, золотистого, чорний. Він говорить нам, що страждає 4 сотні мільйонів чорношкірих, але що він йде до каструлі - метафора лежака, щоб мати більше мідної шкіри. А ще краще, він каже, що ходить до "бурнішера" та "сауни, щоб схуднути" ... Однак ми бачимо це не відразу, але всі пісня є практично побудований на ідеї про достаток їжі в нашому західному суспільстві у зв'язку з відсутністю або навіть голодом, який страждали від того, що називали в той час країнами, що розвиваються. З одного боку, страждають чорношкірі люди - це Африка. З іншого - персонаж, який ходить в сауну, щоб схуднути.

Інший приклад, інша строфа: "80 мільйонів індонезійців. І я, і я, і я. З моєю машиною і моїм собакою. Син Канігу, коли він гавкає" З одного боку, харчові труднощі в Індонезії. З іншого боку, собака, яку годують, як тільки гавкає, завдяки цьому Канігу - відомій торговій марці для собак, яка не є розміщенням продуктів, а є поетичною ліцензією.

Ще один приклад, який це доводить "І я, і я, і я" - це пісня про світову їжу та проблеми перенаселення: "Дев'ять мільйонів людей, що голодують. І я, і я, і я. З моєю вегетаріанською дієтою" Ми не можемо бути зрозумілішими: є мільйони людей, які не мають чого їсти, крім мене, . Вам сказати ТАКОЖ скільки ця пісня є фантазією.

І це продовжується, історії про їжу та недоїдання людей. Знову це в тексті: "50 мільйонів в'єтнамців. І я, і я, і я. Недільне полювання на кроликів. Зі своєю рушницею я король" Викликання війни у В'єтнамі за цією метафорою землі - полювання на кроликів, рушницю - але також образ достатку та комфорту (поїдання кролика по неділях), добробуту, про який комуністичні села вже не можуть знати - їх, котрі ковтають Напалм ...

Ось ми в повному протистоянні цивілізації: між рагу і огида ...

На закінчення, ми не можемо бути задоволені лише підкресленням цинізм, абоіронія персонажа "Et moi". Ми також повинні почути його хвилювання. Коли він наводить усі ці нещастя на світі, ми можемо також перекласти це "І я, і я, і я" як вираз індивідуалізму того часу, але також подобається страх, хвилювання - ажіотаж - перед цією расою світу, яка, здається, збирається знищити ...

Послухайте "А я, і я, і я" Жака Дютронка: