Новини ІстроРумунів - Подорожі в межах румунської мови
Те, що за її межами Румунія - це країна, оточена румунами, це відомий факт. Менш відомі мовні спільноти румунських діалектів на значній відстані. Ми б назвали сюди аромунів і меглено-румунів, поширених у балканських країнах, але особливо 1500 істро-румунів, розташованих за 1000 км на захід від Румунії.
Останні живуть в регіоні Істрія Хорватії і найбільше піддаються небезпеці втрати своєї національної ідентичності. Водночас ми станемо свідками зникнення діалекту нашої мови, небажаної події, якої ми не можемо байдуже бачити.
Вони згадуються в місцевих хроніках сім століть тому під іменами влахів, мавровлів, морлаків, цицисів або румерів. Вони дали назву цілому регіону (Ciciaria), в якому сьогодні вони живуть більш компактно лише в селах Єйні та Швеції. Існують теорії, що вони прибули сюди багато століть тому із західної Румунії, але більшість істориків схиляються до можливості існування на цих землях ще з римської епохи.
Очевидною особливістю цього діалекту є ротацизм. "Пиво" замість "ласкаво просимо", "асір" замість "віслюк", "велике" замість "завтра". Я не використовую дієслово говорити, а говорити чи думати. У виразі частіше використовується словниковий запас латинського походження, але вони мають значні запозичення зі слов'янської, італійської та деяких з німецької мов.
У 1888 р. Хорватська дієта відхилила їх прохання культивувати свою мову. Для їх збереження було відкрито лише панування Італії в Істрії. У період з 1921 по 1925 рік єврей Андрій Главіна керує школою для 443 дітей у своєму рідному місті, яку на румунській та італійській мовах називають "Імператор Траян". Єдине видання на діалекті також належить йому: "Румері Попелюшка з Істрії". З тих пір я навчаюсь у школі лише хорватською мовою.
З 1995 року з'являються сторінки під опікою румунського ентузіаста доктора Петру Ратію "Călindaru lu rumeri din Istria" та деякі видання з публікації "Лист до братів румерів". Цей їх новий апостол також є президентом Істро-румунської асоціації "Андрей Гальвіна". Кілька років тому він був нашим гостем в Араді. Три роки тому ми також поїхали до істро-румунських сіл на його запрошення. З цього приводу на школі, яку заснував Андрій Главіна, була встановлена табличка. Ми сподіваємось, що за короткий час у цій будівлі знову вивчать румунську мову. Ознакою того, що наші нові брати там хочуть національного життя, є також запрошення, яке вони зробили пану Віорел Долзі - президенту асоціації вчителів з Арденн, невтомному другові істро-румунів - Раду Боаті, пану Пакурару з Радіо "Тімі" оара та нижчепідписаному як представнику арденської преси на їх традиційному заході, який відбудеться 4 та 5 березня 2003 р. У згаданих селах.
Пан Ратіу вважає, що ми і Арад загалом можемо зіграти певну роль у підтримці істро-румунів у процесі збереження їх національних цінностей через партнерство з метою підвищення обізнаності про румунську громадську думку Ви знаєте хорватських чиновників через сутички між місцевістю та школами з Істрії та Арада.
Ми сподіваємось виправдати ці сподівання.