Рукопис, який відправляє вас до Сибіру Румунія Лібера
Селянка з Буковини, депортована в 1941 році, вирішила викласти на папір варварство, яке вона пережила протягом двох десятиліть у Сибіру. У рукописі Аніти Нандріс є тривожна історія: він, захований на горищі будинку .
Петре Бадіца 0 коментарів
Селянин з Буковини, депортована в 1941 році, вона вирішила викласти на папір варварство, яке вона пережила два десятиліття в Сибіру. Сам рукопис Аніти Нандріс має тривожну історію: захований на горищі будинку, він залишався - протягом 17 років - невідомим для членів сім'ї. У 1982 році його племінник Георге Нандріс перетнув кордон з Румунією, заховавши його в мішку, повному ковбас, цибулі та бекону. Виявлення митницею документа, в якому були визнані злочини, скоєні комуністами в архіпелазі ГУЛАГ, означало б нову депортацію до Сибіру. У повному комунізмі жінка знайшла силу написати безкоштовну книгу, бо її не цікавила ні думка інших, ні цензура, ні правопис. P8 »»
Він писав душею
У повному комунізмі жінка знайшла силу написати безкоштовну книгу, бо її не цікавила ні думка інших, ні цензура, ні правопис. Вона переказувала події своєю душею, як вона писала, також душею.
"Вона писала чисто, без стирання, не так, як професійний письменник. Вона писала на своєму інстинкті, не шукала своїх слів, виразів. Великими літерами писала лише тата, маму і Бога. Можливо, писала, щоб зробити її щасливою. "Старший брат. Можливо, вона відчула звільнення. Одного разу, я думаю, їй сподобалось спостерігати, як сторінки зближуються і входить історія її життя. Ніхто не говорив їй, як писати - починати з Першої світової війни, потім дитинство, юність, депортація ", згадує його племінник.
Рукопис цієї простої жінки, ледве грамотної, було опубліковано після чверті століття існування "підпілля", у 1991 році, у видавництві "Гуманітас".
Письменник Габріель Лійчану заявив би відразу ж після прочитання рукопису: "Чого б я не дав, щоб мати можливість писати зі стільки свободи психічної цензури! Нехай мене не цікавить, що скажуть інші".
Урок »Вправи на виживання
"Спогади про життя" ".
Як слід розуміти цей рукопис? "Було б помилкою вважати, що це стосується лише драми чоловіка чи сім'ї. Трагедія не лише моєї родини. Вона символізує долю румунів з Буковини, котрі мали долю, дуже схожу на нашу сім'ю. Аніта - представник дуже великої вибірки. селянства Буковини ".