Сирія - жертви жорстокості; s з r; ідентифіковано капелю Башара Асада; es
Новий звіт громадської організації Human Rights Watch, опублікований у середу, розкриває особу кількох жертв режиму Башара Асада, сфотографованих у файлі "Сезар".

Що, якби мертві могли говорити? Протягом дев'яти місяців громадська організація Human Rights Watch (HRW) вивчала 28 707 фотографій "доповіді Цезаря", на яких видно тіла тисяч в'язнів, яких замучили і загинули у в'язницях режиму Башара Асада в Сирії. У 86-сторінковому звіті, опублікованому в середу, 16 грудня, організація пояснює, як їй вдалося ідентифікувати деяких жертв та проаналізувати причини їх смерті.
Організація виявила та опитала 33 родичів 27 жертв, справи яких розглядали дослідники. Вона зустріла 37 колишніх ув'язнених та 4 колишніх охоронців ізоляторів чи військових госпіталів, які перебрались. Використовуючи супутникові знімки та методи геолокації, HRW також зміг підтвердити, що деякі фотографії померлих людей були зроблені у дворі військового госпіталю в Дамаску.
Усі ці фотографії були вивезені з Сирії в 2013 році колишнім фотографом військової поліції Сирії під назвою "Цезар". Він втік з країни, маючи понад 53 000 жахливих фотографій цих закатованих тіл. Francetv info розповідає історію трьох із цих жертв: столяра, студента та інженера, усіх жертв "машини смерті" сирійського режиму.
Халід Хадла, «антиурядовий» столяр
У місті Дарая, розташованому приблизно за десять кілометрів на південь від Дамаску, родина Хадла, як відомо, виступає проти уряду. Одній із цієї родини, Халіду Хадла, 39 років. Карпентер, батько трьох дітей, він, як відомо, "найобачливіший із сім'ї, який бере участь лише в мирних акціях протесту", сказав його брат Амер в розмові з Human Rights Watch.
Одного разу в січні 2013 року, під час рейду розвідки, його заарештували вдома, на очах у дружини та дітей. У цей час сили Башара Асада та сирійських повстанців розриваються для контролю над Дараєю. "Усі в місті підтримали повстання, навіть жінки. Солдати родини, які входили до складу Сирійської армії, дезертирували, щоб вступити до лав Вільної сирійської армії", - говорить Амер.
Потім Халіда відправляють до в'язниці Аль-Меззе в Дамаску, якою керують розвідувальні сили сирійського режиму. Під тортурами він "все зізнається". З фотографій "Цезаря" криміналісти HRW зазначають, що у чоловіка є серйозні поранення та синці на лівій руці, а також його підвішили зап'ястя. Також було заарештовано чотирьох братів і сестер Халіда. Донині ніхто не знає, що з ними сталося, чи вони живі.
Айхам Газзул, студент та правозахисник
Айхаму Газзулу було 25 років, коли члени Офісу студентів університету в Дамаску, проасадського офісу, повідомили його сирійській розвідці. Студент-стоматолог, правозахисник, Ейхам був відданим молодим чоловіком, співпрацюючи з Сирійським центром свободи преси та вільного вираження поглядів та Центром документування сирійських порушень.
М., студент Дамаського університету, заарештований того ж дня, що і Айхам, поспілкувався з HRW. Привезені Айхемом до кімнати медичного училища чиновниками режиму, його катували разом із ним майже чотири години:
Офіцери били їх руками, шокували електричними дубинками, збивали кабелями та трубами
На думку М., жертва сирійського режимуХ'юман Райтс Вотч
Потім Айхама перевели в осередок 215 Сирійської розвідувальної служби. На четвертий день затримання, 9 листопада 2012 року, вкрай ослаблений, хлопець помер від отриманих травм. "Він був такий втомлений, що я наказав йому покласти голову мені на ноги. Через 45 хвилин охоронці прийшли помити коридор, де ми сиділи. Айхам не прокинувся. Він був мертвий протягом тридцяти хвилин".
Реабілітаційний центр Аль-Аллаві, студент технічного факультету в Дамаску
Реабілітаційна установа - єдина жінка, яку сфотографував "Цезар", яку вдалося ідентифікувати. Студент-інженер Університету Дамаска, вона була заарештована бригадами спеціальної військової поліції 17 січня 2013 року. Того дня, близько 22:00, до її будинку в Дамаску прибув поліцейський підрозділ, який забрав її. Присутній на місці події міліціонер довіряє матері: "Справа буде закрита за кілька годин".
Відомий тим, що допомагає біженцям у Хомсі, реабілітації виповнюється 25 років. Після його арешту його сім'я шукала інформацію у контактів, що працювали в уряді, і навіть заплатила їм понад 16 400 євро хабара, але без успіху. Через кілька місяців Міністерство юстиції зв’язалося з родиною, щоб повідомити, що Рехаб живий. "Вона перебуває на службі у Військовій безпеці, її ім'я внесено до реєстру". Кілька місяців потому військовий просить сім'ю виплатити йому майже 165 000 євро, щоб доставити реабілітаційний центр та доставити його на безпеку в Туреччину. Його брат Басам платить суму, але йому повідомляють, що його сестра насправді перебуває в Лівані. Інший її брат Хамза проводить 8 місяців, шукаючи її в таборах в Лівані, але безрезультатно.
Фактично, реабілітаційну особу перевели до сирійського ізолятора режиму. Одного вечора за нею прийшов охоронець і сказав їй, що вона вільна. Потім вона зникла. У березні 2015 року, після опублікування фотографій Цезаря, її сім'я впізнала її серед трупів. На цих портретах експерти HRW не виявляють явних ознак тортур, але слідів внутрішньовенних ін’єкцій на лівій руці.