Там він знову приходить до тями ...
Дружина хірурга кладе свого сп’яного коханого в коробку для мертвих, яку кілька лихваря крадуть і несуть додому. Там він знову приходить до тями і приймається за злодія. Але покоївка жінки свідчить на суді, що вона сама поклала його в коробку, яку вкрав скупий. Тим самим вона рятує його від шибениці, а лихвари засуджені до штрафу за вкрадену скриньку.
Колись у Салерно жив чудовий хірург, який називав себе магістром Маццео делла Монтанья, і коли він був зовсім старим, забрав із свого міста дуже красиву, веселу і молоду дівчину і одружився Вона забезпечувала її одягом, прикрасами та всім, що могла б побажати жінка, таких речей, ще більше, ніж будь-яка інша в місті.
Леді показала своє задоволення порадами покоївки, за винятком поранень ножем, проти яких вона заявила, що не може передати це своєму серцю ні за яку ціну в світі. Тож вона дозволила своїй служниці перевірити, чи там ще скринька. Покоївка пішла і виявила, що коробка все ще на місці. Вона повернулася і, оскільки була бадьорою, твердою жінкою, поклала Рудж’єрі на плечі; жінка пішла вперед і переконалася, що також ніхто не прийшов, тому вони кинули його в коробку, закрили кришку і пішли геть.
Кілька днів тому в кілька будинків по вулиці переїхало двоє людей, які позичали на лихварство і хотіли багато виграти, але мало витратити. Їм ще потрібні були всілякі предмети побуту і, крім усього іншого, кинули погляд на цю коробку, щоб забрати її, якщо вона залишиться на ніч на вулиці. Тож вони вийшли опівночі і без довгого огляду перетягнули коробку, хоч вона їм здалася трохи важкою, і поставили поруч із кімнатою, де спали їхні дружини; після чого вони лягли спати, не поправляючи його, і на даний момент їм було все одно, застрягла коробка чи ні.
Рудж'єрі був стурбований падінням коробки; Але оскільки він помітив, що кришка тріснула, коли він впав, він волів би вийти, ніж довше залишатися в ній. Але оскільки він не знав, де він, і торкався в будинку то тут, то там, шукаючи двері чи сходи, щоб утекти, жінки почули, як він робить свою справу, і нарешті зателефонували: "Хто". там? «
Рудж'єрі, який почув незнайомий голос, не відповів, тому жінки зателефонували двом чоловікам, які, однак, оскільки вони пізно лягли спати, спали так міцно, що нічого не чули. Жінки, котрі все більше боялися, нарешті підскочили до вікна і кричали на шию: «Злодії, злодії!» На цьому деякі сусіди переходили через дахи, а звідси і сюди в хату; поміщики нарешті прокинулись від шуму і встали. Рудж'єрі, який опинився в цьому дивному місці, був у захваті від шоку і подиву і не знав ні хитрості, ні мистецтва, як врятуватися. Міська поліція почула шум і підійшла, схопила його та відвезла до судді. Оскільки всі знали, що він розпущений хлопець, його легко піддавали тортурам і змушували зізнатися, що він прокрався до будинку лихварів, щоб украсти у них; і магістрат збирався залишити його повішеним без подальшого розслідування.
Тим часом вранці по Салерно поширилася чутка про те, що Рудж'єрі спіймали в крадіжці у лихварів. Дружина лікаря та її покоївка були настільки вражені, що майже повірили, що все, що вони зробили напередодні ввечері, було лише мрією, а не реальністю. Більше того, дама настільки боялася небезпеки, яку загрожував Рудж'єрі, що ледь не збожеволіла. Минуло не набагато більше півтори години від сходу сонця, коли лікар повернувся з Амальфі і попросив пляшку зілля, бо він хотів піти до свого пацієнта. Коли він виявив, що пляшка порожня, він видав надзвичайний шум з приводу того, що в його будинку ніщо не може залишитися там, де воно було. Його дружина, у якої на серці були інші турботи, відповіла похмуро: "Що б ви сказали, якби сталося щось важливе, якби ви підняли стільки галасу з приводу забутої склянки води, як ніби не зробили жодної суєти?" Води було б більше у світі.
«Ти думаєш, жінко, - сказав він, - що в пляшці була лише прозора вода; Але це не те, це було зілля для сну, яке я зробив ». Водночас він сказав їй, чому і для кого він це призначив.
"Негідники брешуть", - відповів столяр. 'Я ніколи не продавав їм їх, вони, мабуть, украли його у мене тієї ночі. Підемо до них '. З цим вони обоє пішли до дому лихварів на добрих умовах, і я поспішив додому. Ви так само добре розумієте, що Рудж'єрі везли туди з коробкою, але я не розумію, як він знову піднявся ".
Тепер жінка прекрасно бачила, як усе сталося; вона розповіла служниці те, що почула від свого чоловіка, і попросила її придумати якісь засоби порятунку Руджері, якщо це можливо, не ставлячи під загрозу власну честь.
- Просто скажи мені, Мадонна, як це почати, - сказала покоївка, - я готова на все.
Дама з ножем у горлі все-таки швидко згадала напад, що погодилася зустрітися зі своєю служницею. В результаті покоївка спершу пішла до свого господаря і сказала йому зі сльозами: "Суворий сер, я повинен вибачити за великий промах, який я вчинив".
«Ну, що там?» - запитав лікар.
- О, сер, - продовжила вона, плачучи, - ти знаєш, що таке випадковий хлопець Рудж’єрі да Єролі. Він полюбив мене, і кілька днів тому, наполовину коханням, наполовину насильством, переконав мене стати його коханою. Коли він почув, що вчора ввечері вас не було вдома, він турбував мене, поки я не дозволив йому зайти до мене до вашого будинку спати зі мною. Він відчув спрагу, і оскільки я не хотів, щоб мене бачили перед вашою дружиною, яка була в залі, і бачив пляшку з водою у вашій кімнаті, я дістав її і дав йому випити і знову поставив порожню пляшку . Я чую, ти так злився з цього приводу, і я справді повинен визнати, що я вчинив дуже неправильно - але хто навіть не відсутній у їхньому житті? Мені щиро шкода, що я це зробив; не лише через саму справу, а й заради наслідків. Рудж’єрі загрожує життям; Я смиренно благаю вашого пробачення та дозволу піти і з усіх сил намагатись йому допомогти ".
Магістрат виявив, що він міг легко дійти до суті цієї історії; Тому перш за все він послав за лікарем і дізнався від нього, що зілля для сну було правильним. Потім він покликав столяра та власника скриньки, а також двох лихваря, а після довгих переговорів довідався, що лихвари дійсно вкрали коробку за ніч і привезли її додому. Нарешті він привів Рудж’єрі і запитав, де він ночував. Останній відповів, що не знає, де її провів; але що він би пішов увечері до покоївки доктора Маццео, маючи намір переночувати з нею, що він випив трохи води в її кімнаті через спрагу і що він не знав, що робити з ним потім продовжував, поки, прокинувшись, не опинився у скриньці в будинку лихваря.
Магістрат знайшов весь випадок настільки кумедним, що у нього були дівчина, Рудж'єрі, тесляр, і лихвари повторювали це не раз. Побачивши, що Руггієрі невинний, він відпустив його і оштрафував лихварів на десять унцій срібла за крадіжку ящика.
Рудж'єрі був радий, що він так добре зійшов. І його леді спочатку! Часто вона насолоджувалась цим випадком і жартувала з ним і з добросердечною дівчиною, яка намагалася вколоти його ножем. Вони довгий час продовжували свої любовні стосунки від хорошого до кращого.