В пошуках; Осіп Мандельштам
Закрити Created with Sketch.
Година слухати і читати російського поета, який народився в 1891 році у Варшаві і помер у 1938 році, виснажений століттям, яке він назвав "шакалом", і придушив переслідування сталінського режиму під час його переведення в табір роботи, де йому довелося відбувати п’ятирічну інтерну.
Оссіп Мандельштам у 1934 році • Кредити: файл НКВС
З нагоди публікації повної праці Мандельштама Жан-Клод Шнайдер, його перекладач, поет Еммануель Лозьє та академік Марк Вайнштейн розповідають, як до них прийшов автор "Єгипетської марки" із "Блокнотів Воронежа про подорож до Вірменії" Вони повертаються разом до твору, зіткнутого з шумом часу, над цим твором, в якому оцінюються лише "набряки плоті, лише божевільні нарости". "Сучасний Орфей" для Бродського, "непримиренний" поет для Жакотте ". легкий, розумний, дотепний, елегантний, навіть вишуканий, гей-чуттєвий, завжди закоханий, відданий, просвітницький і щасливий, незалежно від темряви його неврозу та політичного жаху "для Пазоліні, він був поетом, теоретиком, есеїстом, розчарованим революціонером, мучеником, але завжди слухаючи прослуховування проростання часу.
"Поезія розбуджує вас серед слова" Оссіп Мандельштам, інтерв'ю про Данте, 1933
Наші гості:
Жан-Клод Шнайдер, перекладач повних творів Осіпа Мандельштама (La Bruit du temps, 2017). Поет, він особливо опублікував книгу «Тривалість» («Fata Morgana», 1975); У тремтінні (Flammarion, 1992); Courants, (Atelier La Feugraie, 1997); Якщо я забуду тебе, землю (La Lettre volée, 2005); Шнур, (Apogée, 2007); Там це залишається (Fissile, 2012); Вертикальний (Вкрадений лист, 2017). Перекладач з німецької та російської мов, він чудово служив таким престижним авторам, як Бобровський, Гофманшталь, Гельдерлін, Клейст, Мандельслам, Тракл і Вальсер. ). Ми також зобов'язані йому декількох нарисів, таких як Ce qui noise entre les mots (La Lettre volée, 1998); Інтерв’ю про Челана, Апогей, 2002); Живопис та його тінь (L'Atelier contemporain, 2015)
Еммануель Лозьє, поет, есеїст і літературознавець (Le Matricule des anges), він опублікував близько десяти книг - від L'Oeil Bande (Deyrolle éditeur, 1997; Unes, 2016) до For (Argot 2009), Ltmw (Editions Nous, 2013) та Cranial (Argol, 2014). Він режисував разом з Лайонелом Дестремо для видань Prétexte, колективів критичної антології про сучасну поезію, задумав ка'єра Жака Дюпена Стратеса (Farrago, 2000), а також видання його творів про мистецтво, Якимись упередженнями до певного краю (POL, 2009). Він сприяв розробці числа 191 Matricule des anges, присвяченого Осіпу Мандельштаму.
Марк Вайнштейн, співробітник університетів, професор Університету Екс-Марселя, де викладає історію та теорію літературної та політичної сакральності, автор Мандельштама: гра-бійка (Герман, 2011) та Мандельштама 1891-1938: світ і сім вірші для вступу до нього (Інститут славістики, 2003)