Жменя родзинок
Передавач FM4
Радіо в прямому ефірі
Інформація про програму
Поточний фокус FM4
навігація
Мартін Піпер
Є ведучим та головним редактором свого улюбленого мовника. Перетворив своє хобі на роботу.
Створено: 02 вересня 2015 р. - 13:44
Роман про притулок Даніеля Ципфеля настільки близький до сучасних австрійських новин, що боляче.
Той факт, що Даніель Зіпфель є не лише автором, але й працює юристом у консультаціях з питань закону про притулок великої громадської організації, можна побачити в його першому романі "Жменька родзинок" - і справді позитивно. Чоловік знає, про що пише. Історія закордонного поліцейського Людвіга Блума викладена в Трайскірхені приблизно на рубежі 2003/2004 років. І все ж певні деталі та повороти настільки актуальні, що можна подумати, що Даніель Зіпфель перетворив останні події, включаючи транспортери з мертвими біженцями в трюмі, ще до їхньої літератури. “Роман на годину”, він тут справді підходить.
Відчай та бюрократія
“Жменя родзинок” об’єднує трьох людей, які так чи інакше заплутані в австрійській системі притулку. Людвіг Блюм - старший поліцейський, який розглядає клопотання про надання притулку і досі має залишкову віру в справедливість та “порядок”. Одним з його клієнтів є сирійський біженець, котрий збирається депортувати. Під час допиту він заплутався у занадто багатьох суперечностях, і його підстави для надання притулку є хиткими. А ще є харизматичний голландський/австрійський/афганський перекладач, помічник для втечі, можливо навіть контрабандист, з найкращими зв’язками. Там, де життєві та авторитетні шляхи цих трьох людей майже доленосно перетинаються, відчай зустрічається з бюрократією, людство - зі смертю.
Майже кримінальний трилер
Коли Даніель Зіпфел пише про адміністративні кабінети, кімнати для допитів та пилові гори справ адміністрації притулку, ви буквально відчуєте страх перед депортацією. Описи законного та напівлегального розміщення біженців зберігаються тверезими, жодних сміливих "плачучих матерів", але не менш сумний реалізм - програма роману.
“Жменя родзинок”, тим не менш, не стала доброзичливим, але передбачуваним необхідним читанням, а надзвичайно захоплюючим, майже детективним романом. Це пов’язано головним чином з тим, що Ципфель пише проти всіх передбачуваних передбачуваностей.
Дати наступного читання Даніелем Ципфелем:
13 вересня, Відень, готель Magdas, (разом з
Карім Ель-Гаврі)
14 вересня, Фельдкірхен (разом з Матільдою Швабенедер)
15 вересня, Mürzzuschlag (разом з Матільдою Швабенедер)
21 вересня, Відень, Австрійське товариство літератури
25 вересня, Відень, читання у Довгий день польоту, книгарня Талія
Всім діючим особам надається складна особистість. Замість стереотипних "біженців", "міліціонерів" чи "чиновників" з'являються справжні люди з доволі амбівалентними особистостями та індивідуальними біографіями. Ніхто не є виключно злим чи благородним. Реальність австрійської політики надання притулку змінює людей, які мають з нею боротися безпосередньо. Деякі, як Людвіг Блюм, цей впорядкований, законослухняний чиновник, в результаті гине.
Фактична фантастика
Даніель Зіпфел, 1983 року народження, потрапив у топ-10 у 2007 році з короткою історією для формулювання FM4. Після цілої серії текстів у коротшому форматі, він зараз представляє майстерний дебютний роман із «Пригорщею ізюму», а отже, також відкриває нову літературну лінію австрійського видавця нехудожньої літератури «Кремайр-Шеріау». Те, наскільки захоплюючому та легкодушному Зіпфелу вдається перекласти конкретну щоденну політику в літературу, є надзвичайним для сучасного авторського пейзажу. Факти та вигадки доповнюють одне одного, залежать один від одного, «Жменя родзинок» містить високу дозу австрійської дійсності, що також неодноразово необхідно в літературі.