ARAKI Shingo - Інтерв’ю - Манга новини
Інтерв'ю
Інтерв'ю автора
Це досить особливе інтерв’ю, яке ми запрошуємо вас відкрити сьогодні. Інтерв’ю у формі данини: мосьє Шинго аракі, помер кілька днів тому (див. новини).
Ми більше не можемо порахувати робіт, над якими працювало це велике ім’я, від короля Лева до Сен-Сейї через леді Оскар. Присутні нарешті Паризька манга тому, що, таким чином, було його останньою великою публічною появою, цей анімаційний гігант, ослаблений вагою років і обсягом роботи, яка була покладена в основу його вражаючої кар'єри, тим не менш прийняв з безмежною доброзичливістю відповісти на наші кілька запитань, під час зворушливе інтерв’ю. Можливість останнього погляду на багатство напруженої кар’єри.
Пане Аракі, доброго ранку. Звідки ваша пристрасть до манги, а потім до анімації? ?
Спочатку моя пристрасть до цього середовища народилася завдяки читанню манги, зокрема Осаму Тедзуки. Серед них читання короля Лева було дуже вражаючим і справді вирішило мені стати на шлях манги. Я надіслав своє перше творіння «Араші» до Кьоджина, до видавництва «Центральний бунко» гекіги, і виграв премію «Молодий талант». Тоді я, природно, зацікавився анімацією, побачивши безліч адаптацій від манги до аніме. На початку моєю основною роботою в цій галузі була робота (примітка редактора, відома спортивна манга Іккі Кадзівара та Нобору Кавасакі, адаптована до аніме-річки 182 серії між 1968 і 1971 роками). Саме ця серія спричинила мій прихід до анімації.
Як вас помітив Mushi Production, анімаційна компанія Осаму Тедзуки, заради якої вас привезли на роботу? ?
Людина, яка поставила мене на цей шлях, - це чоловік на ім’я Масакі Морі, мій друг, який вперше запросив мене поїхати до Токіо в червні 1965 р. Він розглянув мої малюнки, а потім порадив мені подати заявку в Mushi Production, де він сам був вже працює. Тож я поїхав туди, і мене обрали там працювати. Приємний збіг обставин, я випадково почав з аніме короля Лева !
Ви повинні знати, що в той час існували так звані кредитори манга, які працювали дуже добре. Це були такі бібліотеки, де давали гроші, щоб їх можна було читати на місці (зауважте, якщо тема вас цікавить, див. Том 1 «Une vie dans les margins» Йошіхіро Тацумі, який детальніше про це розповідає). Коли ця мода на позики манги почала занепадати, ми шукали таких людей, як я, щоб трохи оживити машину для манги та анімації.
Працюючи в Mushi Production, ви дали можливість співпрацювати з Осаму Тезукою ?
Часто траплялося, що пан Осаму Тезука приходив подивитися на мої малюнки, але ми ніколи не працювали безпосередньо разом.
Яку ауру для вас мав пан Тезука ?
Оскільки я був молодим, він є автором, якого я ціную найбільше, і я не думаю, що з того часу це змінилося.
Ви багато працювали в галузі паперової манги, зокрема, створивши серію, орієнтовану на вестерн.
Це правильно. Що мені особливо подобається у західних героях, це те, що їм завжди вдається пробитися. Навіть у найкритичніші моменти герою завжди вдається відбитися, і саме це мене підкорило. Більше того, натхненний західним жанром, який прийшов до мене персонажем Віллі Боя.
Чи можете ви сказати кілька слів про студію Jaguar, яку ви заснували у 1960-х? ?
Це студія, яку я створив разом з колегами з Mushi Production, включаючи Хіросі Сайто та Ейічі Ямамото, щоб мати змогу розробляти твори з повною свободою. Саме завдяки цьому кроку навіть сьогодні я можу робити анімацію досить вільно.
Потім ви заснували Araki Production у 1975 році з ілюстратором Мічі Хімено. Що вам сподобалось у ній ?
Точніше, Міті Хімено прибув відразу після створення Аракі Продакшн. До того, як приєднатися до Araki Production, вона трохи займалася анімацією, але мені дуже сподобалась краса її малюнків. І з моменту її прибуття всі проекти Araki Production еволюціонували з шаленою швидкістю. З цих років також розповсюдилася мода на анімацію, і мої роботи бачили їхній успіх.
Як була організована ваша робота з нею ?
Раніше все, що було анімацією, макетом і малюванням, робила одна особа, і під час проходження Araki ми вирішили розділити завдання, макет з одного боку, а малюнки з іншого. Я подбав про макети, а Мічі Хімено про малюнки.
Протягом своєї кар'єри ви також мали можливість співпрацювати з іншими відомими іменами в анімації, зокрема Акіо Сугіно та Осаму Дезакі, які померли на початку цього року. Якою була їх аура ?
Спочатку обидва були частиною кола, яке хотіло трохи революціонізувати світ анімації. Оскільки ми походили з однієї форми, між нами завжди було трохи суперництва, але конструктивне суперництво.
Ми знаємо, що для серії «Улісс 31» ви знаходитесь у джерела персонажів Теміда та Нумайоса.
Спочатку герої були створені у Франції. Вони надіслали їх мені, а потім разом із Мічі Хімено ми переробили їх, щоб полегшити роботу в анімації.
Чи є у вас інші подібні анекдоти щодо створення персонажа? ?
З цього боку, найважливішою роботою залишається Улісс 31, але я також брав участь у серіалах, таких як "Інспектор Гаджет".
В анімаційному серіалі "Сен-Сейя" є цілий сезон про воїнів Одіна, якого немає в оригінальній мангу, яка є ексклюзивною для аніме. Яку роль ви в цьому зіграли ?
Перш ніж робити анімацію, нам довелося створити сценарій. Що стосується персонажів, то всі вони були створені мною, з повною свободою.
Яка робота стимулювала вас найбільше у вашій кар’єрі ?
Головний - Кьоджин но Хоші. Коли я почав працювати над цим твором, я відкрив нові засоби виразності. Динамічні рухи персонажів відрізнялися від того, що робилося на той час. Є також таке, що штовхнуло мене перевершити себе і наполегливо. (Cherrie Miel, примітка редактора) за вплив, який героїня, яку я створив, справила на шанувальників. Нарешті, Babel 2 має особливе значення, оскільки на той час мій стиль в цьому аніме вважався інноваційним.
Чи можете ви розповісти нам про Sourire d'enfance, вашу останню на сьогоднішній день мангу, дебют якої був попередньо опублікований у Франції в Akiba Manga? ?
Дитяча посмішка - це поєднання того, що я пережив як аніматор, як мангака, і в моєму повсякденному житті загалом, іноді болюче: втрата батька в дитинстві, робота на фабриці для допомоги родині, накопичення втоми не заважай мені створювати мангу одну за одною. Ось чому в цьому досить жорсткому контексті я вперше звернувся до гекіги. Потім відбувся мій дебют і прорив в анімації, і все, що було далі.
У 2008 році, коли я оговтувався від багаторічної роботи, переглядаючи деякі з своїх етюдників, я помітив, що я несвідомо намалював в них автобіографічні елементи. Ось як я хочу намалювати посмішки дитинства, але з акцентом на фантазію.
Що ми зробили мріями про десятки тисяч людей у всьому світі, що ми відчуваємо ?
Навіть з часом я завжди здивований своїм успіхом і маю велику вдячність своїм шанувальникам, бо знаю, що якщо я сьогодні тут, то завдяки їм.
Щиро дякую за це інтерв'ю !
Дякуємо перекладачу та співробітникам паризької манги. Вшанування та особлива подяка Шінго Аракі. Він залишив нас, але його робота залишиться в серцях багатьох людей. Щирі співчуття своїм близьким.