Центр d; Славістика - УМС 623 - Нові публікації

Партнери

• Презентація
  • Коротка історія
• Бібліотека
  & документація
• Публікації
  • Публікації 2013 р
  • Публікації 2012 року
  • Публікації 2011
  • Публікації 2010 року
  • Публікації 2008-2009 рр
  • Повний каталог
  • Інтернет-магазини
• Огляд славістики
  • Щойно опубліковано
  • Конспекти та конспекти
    • ВДЕ 1 - ВДЕ 50
    • ВДЕ 51 - ВДЕ 70
    • ВДЕ 71 - ВДЕ 80
    • ВДЕ 81 ->
  • Письмо
  • Рекомендації авторам
  • Передплата та номер продажів
  • Історія журналу славістики
    The Revue des études рабів: історичний нарис
• Викладання у Франції та за кордоном
  • Конкуренція
    • Російська агрегація
    • Російські миси
    • Польська ліцензія
  • Курси слов’янських мов та культур
• Наукові заходи та зустрічі
  • Звіти про наукові зустрічі та заходи
    • 2013 рік
    • 2014 рік
• Дослідження
  • Дослідницькі програми
  • Гранти, засоби мобільності та підтримка досліджень, ціни
  • Тези та HDR
  • Інтернет-ресурси
• Історія
  Славістика
  • Славістика у Франції:
    історичний огляд
    та документи
    • Історія французького слов'янізму з кінця 17 століття до кінця 20 століття
    • Славістика, Андре Мазон (1933)
    • Коротка історія славістики у Франції, Жан Бройяр (2010)
    • Наукові відносини між Францією та Росією - статті Поля Боєра та Андре Мазона
    • Інститут славістики в Парижі
    • Паризько-Сорбонський університет, УФР славістики, кафедра польської мови
    • Викладання російської мови у Франції
    • Журнал славістики
  • Славісти - некрологи, опубліковані в Журнал славістики та інші журнали
  • Славістика в Оксфорді:
    історичний огляд
• Лист Центру славістики
  • Архіви LCES
• Пам'ять

Пошук

Слов'янська мозаїка
Огляд славістики, том LXXXIV (2013), випуск 1-2

Повідомлення французької делегації

на Міжнародному конгресі славістів Мінськ, 20-27 серпня 2013 року

під керівництвом Véronique JOBERT

НОВИНИ ◆ БІБЛІОГРАФІЧНА ХРОНІКА

48 €

- Впорядковано

Мілоша та Франції

Опубліковано під керівництвом Марії Делаперрієр

Франція відіграла вирішальну роль в інтелектуальному та художньому розвитку Чеслава Мілоша. У тридцятих роках Париж стане для нього місцем поетичного посвячення, а через двадцять років також у Парижі він оголошує про своє рішення порвати з комуністичним режимом: він пробуде там десять років, до 1961 року, і буде переживають глибоку ідеологічну метаморфозу, яка буде виражена у основних працях: Думка в полоні, захоплення влади, інша Європа.
Однак, незважаючи на тривалість та інтенсивність присутності у Франції, незважаючи на її просочення французькою культурою та участь у французькому інтелектуальному житті в 1950-х роках, незважаючи на Нобелівську премію за літературу 1980 року, увінчавши твір як широким, так і глибоким, Чеслав Мілош торкнувся лише досить невелика частина французьких читачів.

Ця робота, присвячена стосункам Мілоша та Франції, є першою, яка намагається відкрити «французького» Мілоша через його перші поетичні зустрічі, зокрема з Оскаром В. де Любічем Мілошем, через дружбу, з якою він пов’язав видатні письменники або філософи, такі як Жак Марітен, Альбер Камю, Жанна Герш, Ганна Арендт, не кажучи вже про її захоплення думкою Сімони Вайль.
Цей том також нагадує про екзистенційні драми, якими він жив, про його політичний, ідеологічний чи духовний вибір, нерозривно пов’язаний з Францією, батьківщиною вибору, яку він любив із любов’ю часто без взаємності, але ніколи не відступаючи від почуття глибокої вдячності, як - згадує він у своїй книзі «Азбука» (1997):

"Відчуваючи образу за те, що мене відкинули, подяку за те, що дала мені французька культура, подяку також кільком людям і прихильність до деяких вулиць Парижа та певних пейзажів, у мене є неабиякі почуття до цієї країни. "

22 € - ISBN 978-2-7204-0520-4

Впорядковано

Пишіть і переписуйте російську історію
від Івана Грозного до Василія Ключевського

Опубліковано під керівництвом П'єра Гонно та Екатерини Рай

Дерево російської історії сягає корінням у розмноження літописів, які з 12 по 16 століття формували і доповнювали одне одного. вона була посаджена в Москві опікою митрополита, глави Російської церкви, в той час, коли Іван Грозний був коронований царем. Книга ступенів імператорської генеалогії, як Св. сходи, так і Дерево Єссея - це прототип російської історії, її перша Велика історія. Критикують, часом заперечують, її ніколи не забувають.
З 18 століття нові гілки проростали такими істориками, як Василій Татіщев, Микола Карамзін, Сергій Соловєв, не кажучи вже про жінок, таких як Олександра Єфіменко. Нарешті, Василій Ключевський символічно позначає кінець античного режиму своїм курсом російської історії який закінчується напередодні Першої світової війни.

Тим часом галерея героїв російської історії заповнилася. Поряд з Прусом і Ржуриком, міфічними предками та святим Володимиром, який охрестив Русь, стоять Софі Палеолог, Василій III, Борис Годунов; Дмитрій, вбитий царевич, козаки Єрмак Тимофієвич та Стенка Разін, Петро Великий та Катерина II. Іван Грозний займає власне місце, як актор історії, так і драматичний персонаж, надихаючи письменників, живописців та режисерів.

Ця книга відслідковує на основі тематичних досліджень роботу Пенелопи щодо написання та переписування російської історії з середини 16 століття до напередодні Революції.

28 € - ISBN 978-2-7204-0521-1

Впорядковано

Блокноти Леона Толстого 24
Навколо Війна і мир: російська кампанія

опублікований під керівництвом Мішеля АУТУТЬЄ

Цей блокнот об’єднує повідомлення, представлені 8 грудня 2012 р. Під час Дня Толстого 2012 р., Присвяченого другому століттю російської кампанії Наполеона.

Марі-П'єр РЕ показує велику кількість і різноманітність джерел, якими користується прозаїк, а потім досліджує по черзі його історичну точність та упередження, які роблять війну та мир віддана робота. Ілля ПЛАТОВ вивчає, як поле Бородінського бою поступово стало місцем пам’яті, що має величезне національне, ідеологічне та релігійне значення, а також місцем вшанування пам’яті загиблих. Жерар АБЕНСУР вивчає історичний роман попередника Толстого, Загоскіна, автора Рославлева, або росіян в 1812 році. Віра МІЛЬТЧИНА представляє дипломатичні депеші посла Маршала Мезона, посла в уряді Луї-Філіпа в Росії, ображеного ворожими натяками на Франція під час церемоній двадцятої річниці російської перемоги 1814 р., Потім річниці Бородіно 1839 р. Мішель НІКЕЮ показує, як пожежу Москви 1812 р. Представляли перед Толстим романісти Загоскін і Зотов. Луї Бержес аналізує образ російської кампанії у творчості Бальзака. Нарешті, Андре ЛІШКЕ вивчає репрезентацію російської кампанії в опері, яку Прокоф'єв взяв з "Війни і миру".

10 € - ISBN 978-2-7204-0522-8

Впорядковано

Російський журнал 41
Що залишилося від Радянського Союзу в сучасній Росії ?

опублікований під керівництвом Pascale MELANI

In memoriam Жак Катто, Вероніка Жобер

In memoriam Гай Верре, його колишні студенти та колеги

Передмова, Вероніка Жобер

Що залишилося від Радянського Союзу в сучасній Росії ?

Вступ, Паскаль Мелані

Радянський залишок у сучасному російському політичному дискурсі Валері Коссова

Радянська традиція суботників в Лукашенко, Білорусь, Ронан Хервуе

Письменники в постідеологічному просторі: «Радянське» як явище в дискусії про мистецтво та літературу, Микола Олександров

“Велика” російська кулінарна традиція Катії Метеліззи

Між трагічним та комічним повсякденним життям: анекдот як російський культурний факт ХХ століття, Світлана Москвітчева

Радянське дитинство: пам’ять чи міфологія?, Наталія Нуссінова

Російські слова матеріальної культури: неоднозначності дуалізму "слов'янське слово"/"західне слово", Сергій Сахно

Перекладіть природний відбір російською мовою в 1864 році, інтерпретація Походження видів, Клеман Неміровський

Російський почесний гість на Art Paris Art Fair: змішаний захід від Еліс Казо та Наташі Міловзорової

Будинок персонажів (2009) Іллі та Емілії Кабаков, Аліси Казо

Кристи ЕКонен [Kristi èKonen], Творец, суб'єкт, жінка: стратегії жіночого письма в російському символізмі [Творець, суб’єкт, жіноча мова: стратегія жіночого письма в російському символізмі], Ольга Блінова

І. В. столярова, На путі до переображення. Человек в прозе Н. С. Лескова [На шляху до Преображення Господнього. Людина в прозі Н. С. Лескова], Катерина Гері

Книги французькою мовою про російський світ, видані Мішелем Ніке з травня по листопад 2013 року

16 € - ISSN 1161-0557

Впорядковано

Музика та опера в Росії та Центральній Європі
Огляд славістики, том LXXXIV (2013), буклет 3-4

під керівництвом Паскаля МЕЛАНІ

Вступ, Дідьє ФРАНКФОРТ та Паскаль Мелані (стор.)

Формування ідентичності, перехрестя впливів

Яконо Жан-Марі, Національний характер, музичні виміри та соціальні питання в російській опері XIX століття
Національний характер, музичні виміри та соціальні проблеми в російській опері в 19 столітті

Свартц Анна, Фортепіано в Росії: приватні вчителі та придворні піаністи за правління Олександра I
Фортепіано в Росії: приватні вчителі та придворні піаністи за правління Олександра I

Буличева Анна, Образ Давньої Русі в російській опері XIX століття
Образ Давньої Русі в російських операх XIX століття

Мілойкович-Джурич Єлена, Національні джерела опер Петра Конйовича (1883-1970)
Національне походження оперних творів Петра Коньовича (1883-1970)

Спільний європейський музичний простір ?

Халдей Ольга, Репертуарна політика підприємства Мамонтова: франкофілія, вагнеризм та націоналістичний хрестовий похід
Репертуар приватної опери імені Мамонтова: франкофілія, вагнеризм та національний хрестовий похід

Алейников Михайло, Питання лібрето Монни Ванни, незавершена опера Сергія Раксманінова та Міксаїла Слонова
С. В. Раксманінов та М. А. Слонов у роботі над їх лібрето для Монни Ванни: До питання про причини неповноти опери

Флоірат Анетта, вакханки Евріпіда та король Роджер Кароль Шимановський: привласнення європейської спадщини для виходу з польського "художнього провінціалізму"
Бакха Евріпіда та короля Роджера Кароля Шимановського: Як інтегрувати європейське мистецьке спадщину, щоб працювати проти польського "Художнього провінціалізму"

Нілова Віра, Паризький вітер дме в Гельсінкі: французький вплив у фінській музиці на початку ХХ століття
Подих вітру від Парижа до Гельсінкі: Вплив Франції на фінську музику на початку ХХ століття

Брагуїнська Наталія, Орієнталізм у солов’ї Ігоря Стравінського: Пекін - Санкт-Петербург - Париж
Орієнталізм в опері Стравінського «Соловей»: Пекін - Санкт-Петербург - Париж

Мартін-Шевальє Луїза, Ле Прокол: особлива концепція революційної музики
The Prokoll: Своєрідний дизайн музики для революції

Касіян Сюзанна, зв’язок між Росією та Європою на початку ХХ століття: музикознавець Б. В. Асаф’єв
Музикознавець Б. В. Асаф’єв: зв’язок між Росією та Європою на початку ХХ століття

Коткіна Ірина, Радянська імперія та оперне царство: сталінські пошуки зразкової радянської опери
Радянська імперія та опера: у пошуках ідеальної радянської опери

Золозова-Ле Менестрель Тетяна, Ніс Шостаковича і народження опери абсурду в Росії
Опера Шостаковича, Ніс та еволюція опери Абсурду в Росії

Юлія Подорога, Побудова поетичного тексту у Бориса Пастернака за Юрієм Лотманом: деякі проблеми інтерпретації
Побудова поетичного тексту Пастернака, на думку Джу. Лотман: Деякі проблеми тлумачення

ДОКТОРАТИ & HDR ◆ БІБЛІОГРАФІЧНА ХРОНІКА

40 €

Впорядковано

---