Циганські призми-ворожки з одного континенту на інший

Гуманітарні та соціальні науки

циганські

Повний текст

  • 1 Більш ранні версії тексту були опубліковані в матеріалах конференцій у 1983 та 1984 роках.
  • 2 Ndr.: Правила написання "Цигане" та інші терміни відповідають правилам, встановленим Флоренком (.)

1 Стаття Флоренції Феррарі перегукується з Джудіт Окелі "Провісниці: підробки або терапевти", опублікована в 1996 р., Яка повідомляє про старіші роздуми британського антрополога1. Текст Окелі з циганами-мандрівниками у Великій Британії досліджує практику ворожіння, складні самовиконання та терапевтичні стосунки з нециганами (Горгіосами), розгорнуті в наборі ідеалізованих образів магічних сил циган, які останні прагнуть відвернути і використовувати для отримання економічної вигоди та символічного повалення соціальних ієрархій2.

  • 3 Див. Також Id. 2009.
  • 4 "Я також відчуваю себе загіпнотизованим під час зустрічі з клієнтом циганки в Даремі". O kely 1996: (.)

4 Ще одним спільним моментом між цими двома циганськими ворожіннями є, здається, пристрій здійснення культурної різниці (тіло, мова, емоції) цигана. Але маніпуляції із зображенням "іншої" жінки, просякнутої магією, чаклунством та ірраціональністю, є перш за все роботою Окелі, її текст написаний у той час, коли феміністичні антропологи справедливо вважали за необхідне. Мислити жіноче як культурний суб'єкт ( до того ж обсяг, який інтегрує цей текст, будується як єдине ціле навколо близькості між думкою про інше та жінкою-антропологом, що стає).

5 У цій постановці стереотипного уявлення є не тільки зовнішність, жест та риторика, але, як нам каже Феррарі, космологія. Кожен актор і актриса цього дуету, оскільки вони справді жінки-ворожки, змушений давати провокації та втягуватися в космологію іншого: якщо зазвичай приємне уявлення про час не залишає місця для концептуалізації майбутнього крім чогось у процесі того, що робиться, ритуальний момент ворожіння вимагає заглиблення в концепцію бразильців, а саме, щоб говорити про довгострокову перспективу, проект, бажання. І навпаки, для клієнтів мова буде йти про те, щоб діяти тут і зараз (обійматися) безпосередньо на майбутнє, даючи гроші "цигану" на роль посередника. Окелі дотримується іншої думки з цього приводу: циганська ворожка використовує елементи етносу гаджо, такі як планування чи пошук безпеки, і позиціонує себе так само, як і психоаналітик стосовно свого/її пацієнта., вона зобов'язує свого/свого клієнта самостійно знайти рішення.

6 Окелі пов'язує цю практику з маргінальністю циган по відношенню до малорухливого суспільства, а також з маргінальністю ситуацій, які піддаються читанню ворожінь: атмосфера ярмарку, свята чи екзистенційна криза. Феррарі, з іншого боку, описує досить повсякденну діяльність, де банальність і вражаюче співіснують, і вона намагається показати континуум між практиками обіймати ворожіння та релігійним всесвітом оточуючого бразильського суспільства. Для неї це «спільна уява» та синкретика значень, що об’єднує чудеса, культ Оріхасів, католицькі молитви та циганські ворожіння. Тим не менше, ми залишаємось у "контрольованому непорозумінні": в обох випадках, розділені Атлантикою та часом, цигани наполегливо вважають перед антропологом, що в їх практиці ворожіння мова йде про "шахрайство", "обман". "або" підробка ". Чому Ferrari дивується, не маючи відповіді. Що, якби антрополог був просто черговим Гаджі, який приховував не правду, а занадто прямий шлях між причиною та наслідком? Тож давайте перенесемо “чому” на “як”. Це також те, що пропонує Феррарі фразою "помножити описи".

7 У всіх випадках здається, що циганське/нециганське відокремлення нескінченно відтворюється і подається у відставку в гаданнях, і саме тому ми думаємо, що два тексти доповнюють один одного і відповідають один одному. Інший, маючи справу з предметом, який мало висвітлено в циганській літературі.

Бібліографія

Окелі, Джудіт, 1996. “Ворожби: підробки чи терапевти”. В «Ідентична власна та інша культура». Лондон, Рутледж, с. 94-114.

Фавре-Саада, Жанна, 1977 р. Слова, смерть, заклинання: чаклунство в гаю. Париж, Галлімард.

Фавре-Саада, Жанна, 2009. Désorceler, Париж, L’Olivier.

Примітки

1 Більш ранні версії тексту були опубліковані в матеріалах конференцій у 1983 та 1984 роках.

2 Ndr.: Правила написання "циган" та інші терміни відповідають правилам, встановленим Флоренсією Феррарі у своїй статті.

3 Див. Також Id. 2009.

4 "Я також відчуваю себе загіпнотизованим під час зустрічі з клієнтом циганки в Даремі". Жовтень 1996: 112.

Процитувати цю статтю

Паперова довідка

Юлія Хасдеу, "Призма: Цигани-вороги від одного континенту до іншого", Бразилія (и), 2 | 2012, 107-109.

Електронна довідка

Юлія Хасдеу, "Призма: Цигани-вороги від одного континенту до іншого", Бразилія (и) [Інтернет], 2 | 2012, опубліковано 06 листопада 2012 р., Проведено консультації 06 лютого 2021 р. URL-адреса: http://journals.openedition.org/bresils/574; DOI: https://doi.org/10.4000/bresils.574

Автор

Юлія Хасдеу

Женевський університет

Авторське право


Бразилія (и) надається на умовах Міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial -NoCommercial 4.0.