ФОТО Ravensbrück, найбільший нацистський жіночий табір
Равенсбрук був найбільшим нацистським концтабором для жінок. Заснований за наказом Гіммлера в 1938 році, табір знаходився приблизно в 90 км від Берліна. Перші в’язні прибули до Равенсбрука 18 травня 1939 року: там було 860 німецьких та сім австрійських жінок. 29 травня сюди було привезено 400 циган з Австрії, а 28 вересня прибули перші полонені з Польщі. На кінець року населення табору досягло 2290 затриманих.
Після початку війни до табору привезли жінок кількох національностей, і в один момент були жінки з 20 європейських країн. Умови життя в Равенсбруку були такими ж суворими, як і в інших таборах, а затримані помирали від голоду, побоїв, тортур, а також від охоронців СС, які перегрівалися. Занадто худих жінок, які не могли впоратися, перевели в Укермарк або Освенцім, де на них чекали газові камери, інших вбивали смертельними ін’єкціями або використовували як морських свинок під час медичних експериментів лікарів СС.
Завдяки постійному зростанню населення табору, він зазнав чотирьох розширень. До 1941 року в Равенсбрюку було 12 000 в'язнів, а наступного року з Росії прибуло кілька колон жінок, які до кінця року довели табір до 42 000 затриманих. У Равенсбруку також був крематорій, і в листопаді 1944 року командування СС вирішило побудувати тут газову камеру. На той час чисельність табору досягла 80 000 душ.
Загалом у Равенсбруку було ув’язнено 132 000 жінок, з них близько 40 000 поляк та 26 000 єврей. Історики підраховують, що близько 92 000 затриманих померли від голоду та виснаження або були страчені. В останні місяці війни, завдяки просуванню Червоної армії на захід, СС вирішили якомога швидше позбутися полонених, наприклад, у березні 1945 року навіть газових камер відправляли навіть вагітних жінок та дітей.
Наприкінці того ж місяця СС вирішує перенести табірний архів у безпечніше місце. Наприкінці квітня затриманих, які все ще перебували при владі, евакуювали з табору, змушуючи йти пішки в інший пункт призначення - це був ще один із Маршів смерті, на який за останні місяці війни претендували десятки тисяч. Коли Червона Армія звільнила табір 30 квітня 1945 року, тут було 3000 жінок, усі дуже хворі.