Юліан Чокан розповідає про відлуння перекладеного французькою мовою роману "Країна Саші Козака"
Юліан Чокан - бессарабський письменник, який нещодавно випустив другий роман, перекладений французькою мовою Флоріки Курріоль, під назвою "Le Royaume de Sacha Kozak" (спочатку "Країна Саші Козака"). Роман був опублікований у видавництві Belleville у Парижі та був представлений на стендах Румунії на Міжнародному книжковому ярмарку у столиці Франції. Письменник і журналіст Юліан Чокан розповів більше подробиць про героїв, повідомлення та відгомін роману.
Голосувати: 5.0/ 5 (1 голос)
- Що надихнуло вас на написання ţ та роман "Le Royaume de Sasha Kozak", який перекладено французькою мовою ?
- У певний момент я відчув потребу сказати щось суттєве про 1990-ті, про нескінченний молдавський перехід, який понівечив багато доль і зруйнував багато надій. Я задумав цей роман - Земля Саші Козака - як роман переходу.
Я хотів зібрати в книзі найбільш емблематичні подробиці цього періоду: моральний занепад, відсутність цінностей і принципів, виступ місцевих політиків, починаючий-дикий капіталізм, жадібність циніків, бідність і корупція, відсутність причинності щодня та ін. Я хотів написати книгу, яка б розповіла іноземцю щось важливе про 1990-ті роки в Молдові. Я вигадав кілька персонажів і спроектував їх на соціально-політичний фон. Я вигадав кілька історій, і саме так я написав цей роман.
- Персонажі роману впізнавані, кажу я. Вони прості смертні, в’язні повсякденного життя. Навіть нещодавно вчений чоловік Віктор Танас є рабом повсякденного життя, хоча він цього не розуміє. Туша Фрозеа, домогосподарка з безліччю проблем, чоловік якої - грубий алкоголік, одного разу виявляє першу південноамериканську мильну оперу, передану радянським телебаченням. Фільм про рабиню Ісауру забарвлює її нудне існування. Парадоксально, але Туша Фросея вважає, що життя Ісаури складніше, ніж її власне нудне існування. Це фрагмент, в якому ми перекрили кілька опозицій: реальність проти вигадки, капіталізм проти комунізму, рабство проти свободи, місцеве проти екзотичного. Розділ із дотиком Frose - це мій найбільш перекладений текст.
Його перекладено чеською, словацькою, португальською, англійською, китайською, голландською та французькою мовами. Ви запитуєте мене, яке повідомлення надсилають персонажі? Дещо спростивши речі, я відповім вам наступним чином: вони показують нам, як задушливе соціальне середовище, спорожнене моральними орієнтирами, отруює людське життя.
- Як пройшов випуск цього тому в найбільшій книжковій крамниці Ліона? Яке відлуння він збудив?
- Запуск, на мій погляд, був дуже приємним. Це книжковий магазин, який належить до важливої дистрибуторської мережі - Decitre. Книг продано досить. Приїхали Генеральний консул Румунії та Почесний консул Молдови, за що я їм дякую. Також прибуло кілька молдаван, оселених у Ліоні. Відлуння існують, і вони досить сприятливі для обсягу. Хроніки вже з’являються. Є кілька можливостей, і я спробую ними скористатися.
- Те, що сказали бессарабські колеги зі світу літератури?
- Одні привітали мене, інші не підозрюють, що я видав книгу у Франції. Загалом, з того моменту, як я почав писати прозу, мене дуже цікавили реакції румунських письменників. І я навіть не хочу ніколи видавати роман у Республіці Молдова. Не думаю, що я б також продав тут 50 примірників. За кордоном у мене є кілька читачів. Мені здається, що літературне середовище в Молдові сповнене упереджень та розчарувань. Але це вже інша дискусія.
- Чого ми могли б навчитися з цього роману?